Суниця садова великоплідна налічує безліч сортів. Серед них чимало незвичайних. Розібратися в них садівникам-любителям, які традиційно називають суницю садову полуницею, складно. Втім, це справа селекціонерів і вчених-помологів. Для садівників-любителів головне – не плутати суницю лісову з садовою і підбирати сорти за термінами плодоношення, щоб сформувати на своїй ділянці безперервний плодоносний ягідний конвеєр.

Родовід культурної садової суниці великоплідної, яку ми в більшості випадків вирощуємо на своїх присадибних ділянках, починається полуницею Міланською, яка виростала в природних умовах. Потім у результаті кропіткої роботи селекціонерів, багаторічних спостережень і відбору були виведені сотні й тисячі сортів суниці садової великоплідної – по-простому нашої улюбленої полуниці.
Сорти відрізняються не тільки виглядом, розміром, смаком ягід, а й термінами їх дозрівання. Сьогодні в характеристиках сортів розрізняють суницю садову раннього, середньораннього і пізнього плодоношення. Причому для різних регіонів створені певні сорти. Перерахувати їх важко – надто вже їх багато. Просто потрібно вибирати ті, які підходять для вашого регіону. Наприклад, з огляду на багаторічний досвід вирощування суниці, можу сказати, що в умовах східних областей України (зокрема, с. Райгородка Новоайдарського р-ну Луганської обл.) з ранніх сортів позитивно себе зарекомендували Альба, Дарселект, Хоней та інші; з середніх – Вібрант, Кент, Дівная, Веденсвіл та інші, з пізніх – Моллінг Пандора, Пегас тощо.

Є серед суниці садової і незвичайні види, наприклад земклуніка, з ароматною ягодою, що нагадує смак лісової полуниці, але за розміром вона крупніша в 3-4 рази. Зараз уже з’явилося чимало сортів земклуніки: Купчиха, Студентська, Находка та інші. Ми вирощуємо земклуніку Бірюлевська, яку в домашніх умовах із задоволенням заготовляємо на зиму. Вона зберігає свій аромат і смак навіть у тому випадку, якщо її заморожувати або перетирати з цукром.
Наталія МАРКОВА.
Тел. 050-929-07-51.