Боремося з плодожеркою без «хімії»

Переглядів : 415
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Loading...

Плодожерками називають комах-шкідників, які псують урожай, відкладаючи яйця в ще зелені ягоди і плоди рослин (у тому числі й горіхоплідних культур). Личинки, які з часом з’являються в уражених плодах, роблять їх неїстівними. І хоча шкідники належать до різних видів, усіх їх можна назвати одним словом – плодожерки.  

 

Зимуюча стадія яблуневої плодожерки

Садівникам-любителям добре відомі яблунева плодожерка, що дає в умовах України два покоління (найбільшої шкоди яблуням та грушам завдає шкідник другого покоління); вишнево-черешнева плодожерка – вишнева муха, виліт якої починається після цвітіння черешні; сливова плодожерка, що уражає крім сливи ще аличу, абрикос, терен, іноді вишню та черешню; ліщиновий довгоносик – поширений скрізь, де росте ліщина, фундук, і псує їх плоди.

У промислових садах ця проблема вирішується за рахунок регулярного (за фазами) обприскування саду інсектицидами. Але використовувати хімічні препарати на своїх дачних ділянках не хочеться. Тому розповім, як можна зберегти урожай без «хімії», спираючись на багаторічний досвід своєї сім’ї, члени якої ще до мене (як мінімум три покоління) займалися садівництвом.

Перший агротехнічний спосіб – утримування ґрунту під деревом (по периметру крони) під чорним паром. З огляду на те що більшість із зазначених видів цього шкідника зимує у верхніх шарах ґрунту (від 3 до 10 см), то практично до 90% личинок і лялечок можна знищити перекопуванням землі на штик лопати з перевалюванням на зиму (перед прогнозованими морозами). Мороз -10 градусів здатний зменшити кількість шкідників без усякої «хімії».

Втім, якщо восени ви цього не зробили, то й навесні можна вжити необхідних заходів. Раніше, приміром, ґрунт під плодовими деревами застеляли старим лінолеумом або руберойдом, щоб не дати можливості шкідникам, які перезимували, вийти на поверхню. Зараз це зробити простіше за допомогою чорної плівки.

Наступний крок – знищення личинок, які зимують у тріщинах кори дорослих дерев. З дитинства пам’ятаю, що кора біля основи дерев, причому навіть солідного віку (більше 50 років), у нашому саду завжди була гладенькою. Досягалося це за рахунок зішкрібання в зимово-весняний період відмерлої кори скребками. Гострим краєм інструмента треба зачистити кору на старих деревах, а тупим зішкребти лишайники, мохи та яйця шкідників на молодих. Після очищення кори штамби треба побілити. Результат не змусить себе чекати. Якщо через деякий час ви порівняєте зачищене дерево з необробленим, то побачите різницю. Навіть листя у них буде відрізнятися здоровим блиском і насиченим кольором.

Личинки вишневої мухи

У всіх видів плодожерок (мух, жуків, метеликів) дуже добре розвинений нюх. Завдяки цьому вони добре орієнтуються і можуть безпомилково знайти не тільки пару для розмноження, але й ту чи іншу культуру за сто і більше метрів. Тому багато старовинних захисних засобів засновані на запахах, що відлякують або відволікають. Ще за часів мого дитинства в саду (в міжряддях і пристовбурних кругах) висівали коноплі. Причому робили це 3-4 рази за сезон з інтервалом 7 днів. Коли коноплі цвіли (а це триває близько трьох тижнів і припадає на період спарювання і відкладання яєць), метелики плодожерок зникали з саду, позаяк їх аромат відлякував шкідника. Завдяки цьому осінній урожай яблук, груш та слив у нас завжди був чистим.

Ну а щоб перешкоджати льоту першої хвилі плодожерки, можна заздалегідь навесні посіяти в саду коноплі або висадити їх розсадою. Але це дуже клопітно, недешево, та й складно зробити, оскільки вирощування конопель у нас заборонено законом. Я кілька разів намагався сіяти сорти, які не містять наркотичних речовин. Але не всі це знають, і рослини просто виривали разом із корінням. Тому краще використовувати не такий проблемний, але досить ефективний спосіб.

Раніше наші бабусі для відлякування молі в шафах застосовували нафталін (він, до речі, випускається і зараз). Багато видів плодожерок – це та ж міль, тільки живе в саду. У старих рекомендаціях щодо захисту саду від подібних шкідників радили розкладати таблетки нафталіну в маленькі пляшечки з-під антибіотиків і розвішувати в певний час (в період льоту метеликів і жуків) у кронах дерев.  Я трохи вдосконалив цей спосіб. Таблетки нафталіну або гранульований порошок поклав у нарізане квадратиками щільне агроволокно. Завдяки цьому дощова вода не накопичується, як у пляшечках, і дія нафталіну продовжується. Втім, із часом запах вивітрюється і таблетки в пакетиках потрібно міняти.

Особливу увагу треба приділяти тому, де правильніше розвісити пакетики. Зазвичай шкідник відкладає яйця по периметру крони (в місцях, які добре прогріваються сонцем). У теплі личинки краще розвиваються. До речі, в прохолодну погоду шкідники мало літають, а більше повзають. У крону дерев вони піднімаються по стовбуру. Тобто залежно від погоди потрібно розміщувати засоби для відлякування по периметру крони, у верхній і нижній частині, щоб з усіх боків захистити дерева від навали шкідників.

В’ячеслав ФРАНЦИШКО.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Бругмансія – прикраса мого саду

Пн Кві 12 , 2021
У моєму квітнику багато квітів, але найулюбленіша – бругмансія. Це теплолюбна рослина відкритого ґрунту, яка не зимує в землі. Вирощую так: коли рослина відцвітає, десь у перших числах жовтня, обрізую стовбур під корінь і ділю його на живці по 5-6 бруньок. Поміщаю їх у таз із землею і ставлю в […]