«У цьому сезоні в моєї капусти стало в’янути листя. Вирішила, що їй не вистачає вологи, почала посилено поливати. Але потім ні сіло ні пало стали відпадати головки, а всередині їх був слиз. Що це за хвороба і як запобігти її появі в наступному році?
Зазначені вами симптоми свідчать про наявність слизового бактеріозу — захворювання капусти, спричинюваного бактеріями. Слизовий бактеріоз поширений повсюди і вражає не тільки білоголову, а й інші види капусти, а також редиску, ріпу, редьку та інші овочі цієї родини. Найчастіше захворювання виникає після тривалої вологої погоди при високій температурі повітря. Зараження відбувається крізь ушкоджену тканину. Симптоми проявляються частіше у другій половині вегетації у фазі формування головки. Розвиток хвороби починається з качана, куди патоген проникає із ґрунту або крізь ушкодження комахами. Головка розм’якшується і набуває спочатку кремового, а затим світло-сірого кольору. Захворювання продовжує розвиватися у сховищі, утворюючи осередки мокрої гнилі. При значному ураженні вся головка стає слизькою, загниває і легко відділяється від качана.
Частіше уражаються ослаблені рослини, а також вирощені при надмірному азотному живленні. У поширенні захворювання велику небезпеку становлять шкідники — капустяна муха, ріпний і капустяний білани, рапсовий квіткогриз, капустяна міль і слимаки. Гнильні бактерії зберігаються у травному тракті зимуючих комах. Джерелом інфекції також є рослинні рештки. Тому після збирання капусти потрібно їх прибрати і спалити, особливо качани. Патоген зберігається на багатьох культурних і дикорослих рослинах, а також у водоймах, звідки потрапляє на грядки із поливною водою. Перенесення бактерій з насінням не встановлене. При слабкому ураженні загнивання виявляється тільки після зрізування головок. Найбільші втрати відзначаються під час зберігання і транспортування продукції.
На жаль, ефективних хімічних засобів боротьби із цим захворюванням немає. Велике значення мають профілактичні заходи. Потрібно строго дотримуватися сівозміни. Капусту, а також інші хрестоцвіті культури, повертають на колишнє місце не раніше ніж через 3 роки. Найкраще висаджувати капусту після столових буряків, зернових і бобових культур. Для запобігання розвитку слизового бактеріозу корені розсади капусти перед висадженням у відкритий ґрунт потрібно занурювати в 0,1-відсоткову суспензію фітобактеріоміцину. Важливе значення має також знищення комах — шкідників капусти. При перших ознаках появи хвороби рослини слід обприскати 0,1-відсотковим розчином препарату планриз.
Для тривалого зберігання бажано вирощувати стійкі до захворювання пізньостиглі гібриди білоголової капусти, зокрема Альбатрос F1, Лежка F1, Галаксі F1 та ін. Також потрібно застосовувати агротехніку, яка не допускає ослаблення рослин. Перед закладанням на зберігання необхідно провести ретельне очищення погреба від рослинних решток і дезінфекцію. Капусту зберігають при температурі від 0°С до 1°С.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 38(716) від 18 вересня 2013 р., стор.4.