Ранньоосіннє садіння саджанців

Переглядів : 10
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Тему даної статті підказав телефонний дзвінок одного виноградаря. Він узяв у мене саджанці наприкінці вересня й одразу посадив. Зараз вони прекрасно ростуть. А ось саджанці, одержані поштою і посаджені ним на початку листопада, практично не прийнялися. Тобто із трьох саджанців прийнявся лише один, та й той розвивається слабко.

І мені у зв’язку із цим пригадався досвід із власної практики, яким хочу поділитися із читачами «ЗМГ». А перейняв я цей досвід ще років 15 тому в досвідченого виноградаря В.І. Бухало.

Причин поганої приживлюваності саджанців може бути кілька, але головна полягає, безумовно, у термінах садіння. Традиційно виноград восени висаджується в жовтні, а іноді й у листопаді, тобто тоді, коли пагони на однолітніх рослинах визрівають не менше ніж на 5-7 міжвузлів. У принципі, це досить надійний спосіб висадження саджанців, аби в подальшому одержати повноцінний кущ винограду. Та нарівні із цим він має і низку недоліків, як, утім, і весняне садіння. Основним є те, що коренева система саджанця завжди порушується при його викопуванні зі шкілки, бо всмоктувальні (живильні) корінці майже завжди відтинаються від коренів саджанця, оскільки перебувають вони на їх кінчиках. Значить, пізнє садіння винограду восени є всього лишень його консервацією на зиму. І його перевага лише в тім, що дозволяє заощадити час виноградаря у весняний період.

З настанням весни такі саджанці вкрай пізно (із затримкою у 30-40 днів) починають нормальний розвиток і ріст вегетуючих пагонів. Виходить, що ми втрачаємо значний відрізок часу, дуже необхідний саджанцю в початковий період його життєдіяльності.

Як відбувається ріст і розвиток саджанця з настанням весни? Пробудження бруньок і початок росту пагонів у таких саджанців майже не відстає від тих, що посаджені раніше, потім цей процес припиняється. Пов’язано це із тим, що під впливом сонячних променів надземна частина саджанця одержує тепло в достатній кількості й брунька проростає. Відбувається ріст пагона до 5-7 см завдяки запасам живлення в деревині саджанця. Затим запаси живлення вичерпуються, а коренева система ще не встигла утворити молоді корінці, які можуть добувати живлення. Спостерігається дистрофія саджанця. На подолання її потрібен буде додатковий час, перш ніж він почне розвиватися після того, як коренева система утворить молоді корінці, здатні забезпечити нормальне живлення.

Щоб не допустити періодів припинення росту саджанця у весняний період, існує два шляхи. Один із них — це висадження винограду ранньої осені (кінець вересня — початок жовтня), аби встигла відновитися коренева система. Але тут багато чого залежить від погодних умов і зони вирощування винограднику. Другий — садіння винограду в період із кінця серпня до середини вересня, що дає стовідсоткову гарантію відновлення кореневої системи до настання холодів. У цей період пагони мають ще зелене або вже посвітліле забарвлення, що є ознакою початку дозрівання лози, а коренева система саджанця досить розвинена.

Техніка висадження саджанців така. Вибираємо у шкілці екземпляр із гарним, але не потужним, приростом і викопуємо його, намагаючись при цьому щонайменше пошкодити корені. При викопуванні міцних саджанців коренева система пошкоджується значніше. Хоча коренів на саджанці й багато, але всі вони є провідниками до комори поживних речовин, а ось усмоктувальних корінців майже не залишається. Запорукою успіху при викопуванні саджанця є те, щоб хоча у двох-трьох корінців кінчики мали б білуватий колір (чохлики), тобто були зовсім не ушкоджені. Ці корінці здатні підтримати життєдіяльність саджанця до моменту утворення нових на пошкодженій кореневій системі.

Викопавши саджанець, я зразу видаляю пасинки і верхню частину пагона, залишаючи лозу з листям на довжину 5-7 міжвузлів. Після цього саджаю за загальноприйнятою технологією. Особисто я висаджував саджанці в заздалегідь приготовлені ями, присипаючи землею шаром 7-10 см. Це забезпечує гарне прогрівання в зоні коренів і вільний доступ кисню, що сприяє швидкому відновленню кореневої системи. Посадивши саджанець, поливав його з додачею фосфорно-калійних добрив, бажано швидкорозчинних, наприклад таких, як монофосфат калію (10-15 г на 10 л води). Гарний ефект дає і позакореневе підживлення цим же добривом, перше — через 10 днів після садіння, друге — через 15 днів після першого. Такі підживлення сприяють як відновленню коренів, так і гарному визріванню лози.

До 20 вересня на більшості саджанців лоза на рівні двох бруньок стає коричневою, а до кінця жовтня на всіх саджанцях — визріває по всій довжині. Такий прийом садіння провадив упродовж двох років (у 1-й рік — 7 саджанців, у 2-й — 5), коли закладав виноградник на новому місці. Саджанці брав із власної шкілки. У подальшому застосовував цей прийом, коли необхідно було підсадити чи замінити якийсь кущ. Якщо саджанці доводиться брати на стороні, то при викопуванні слід одразу їх обрізати, а корені помістити у відро з добре зволоженою тирсою.

Навесні такі саджанці починають пробуджуватися і розвиватися що є сили, пагони їх не затримуються в рості і на другий рік дають урожай. Зазвичай утворюється до 12-15 суцвіть, та, зважаючи на сорт, я залишав від 3 до 5 суцвіть без шкоди для подальшого розвитку куща.

На завершення необхідно відзначити той факт, що виноградарями-любителями напрацьовано безліч агротехнічних прийомів, які сприяють кращому розвитку виноградного куща і його врожайності. Тож закликаю виноградарів ділитися своїми напрацюваннями на шпальтах «ЗМГ».

Георгій КОБЗАР.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 36(714) від 4 вересня 2013 р., стор.10.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Сорти української селекції: Чарунка и Спокуса

Ср Вер 4 , 2013
Продовжуємо знайомити читачів «ЗМГ» із сортами картоплі. Із лютого по травень цього року ми друкували характеристики українських сортів, влітку — білоруських. Зараз знову повертаємось до нових сортів української селекції. Якісні насінні бульби можна придбати в Інституті картоплярства за адресою, зазначеною в кінці статті. ЧАРУНКА— ранньоспілий сорт столового призначення. Вегетаційний період […]