Сорти для Прикарпаття

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Упродовж 25 років на своїй присадибній ділянці я випробував понад 50 сортів картоплі. Багато з них довелося вибракувати через виродження, відсутність товарного вигляду, невелику врожайність, поганий смак і невисоку стійкість до хвороб. Ще донедавна в моїй колекції перебували такі старі сорти, як Гатчинська, Темп, Адретта, Колет, а також Кіранда. Не витримали значного перезволоження ґрунту влітку 2010 року (вода на городі стояла впродовж кількох днів) Астерикс, Космос, Мінерва, Агаве, Вітара, Престов. Нетоварними виявилися сорти Курас, Веста, Сибірка (Пермська рання), Червона шапочка. Один із найсмачніших сортів української селекції Світанок київський виявився неврожайним. А Слов’янка зі своїми дуже великими бульбами одержала на моїй ділянці всього 3 бали за 5-бальною шкалою, до того ж після минулорічного жаркого літа повністю виродилася. Дуже тверду м’якоть мала Джасія, стебла її були досить товстими заввишки до 1,5 м, ще у вересні кущі стояли із зеленим листям, а бульби були в 1,5 разу важчими за звичайні сорти. Сорти Бернадет, Віринея, Інноватор, Бородянська рожева, Наксу, Скарб також виявилися неврожайними. Взагалі я переконався, що сорти білоруської селекції не підходять для Прикарпаття, їм потрібна легка піщана земля.

Дійшов висновку: вирощування картоплі того самого сорту в різних погодно-кліматичних умовах може дати неоднакові результати. Вони можуть різнитися навіть на території одного населеного пункту. А тому моя оцінка сортів не може мати рекомендаційного характеру. Вона стосується тільки моєї ділянки з певним умістом поживних речовин. Однак, як мені здається, городники можуть узяти її до відома і зробити для себе деякі висновки.

У нашій місцевості перевірені часом і дають непоганий урожай голландський сорт Санте та український Луговська. У деяких городників ще можна натрапити на старий російський сорт Невська, однак, при зберіганні в підвалі він до весни дуже проростає, а м’якоть його чорніє. Не піддається відновленню старий російський сорт Ганнібал (народна назва Синьоочка), з бульб якого виходили найсмачніші картопляники. Багатьом жителям нашого регіону подобається картопля з білою м’якоттю, але сорти із жовтим кольором м’якоті, як відомо, корисніші для здоров’я, у них більше каротину.

Наразі я залишив у своїй колекції 10 сортів закордонної й української селекції, які заслуговують на належну увагу. Сорт Бєлароза вирощую вже 12 років, він дивує розміром своїх бульб, найбільші з яких важать понад 1 кг. Вони мають гарний товарний вигляд, прекрасно зберігаються, не проростають у підвалі. Час від часу оздоровлюю цей сорт шляхом різання бульб. Подобається мені також дуже ранній сорт Рив’єра. Якщо проростити його бульби в ящиках з вологою тирсою, то вже наприкінці травня можна скуштувати молоду картопельку. Має високу врожайність ранній німецький сорт Каратоп. Він відрізняється від інших сортів своїми вічками салатного кольору, бульби невеликі, зате їх у гнізді дуже багато, м’якоть жовта, смачна.

Дуже врожайні сорти Гала, Партнер, Сифра, а також Тирас із білою смачною м’якоттю. Досить цікавий дуже врожайний французький сорт La Ratte, у нас його називають Гуцул. Його бульби тонкі, видовжені, схожі на моркву або швидше на банан, прекрасно підходять навіть для прикрашання святкового столу. І, напевно, за всі роки вирощування картоплі я не мав кращого сорту, ніж польський Тайфун. Він легко витримує надлишок вологи в землі, до того ж посухостійкий, великоплідний, дуже врожайний, на відміну від інших сортів, стійкіший до хвороб. До того ж він дуже смачний, бульби його варяться всього 15 хвилин, при очищенні вони не темніють, а деруни з них — просто смакота. Тайфун — сорт середнього терміну дозрівання, у нього подовжено-овальні бульби зі світло-жовтою м’якоттю, прекрасно зберігаються в підвалі, не проростають. Вирощую цей сорт уже 6 років, і жодного разу він мене не підводив, це лідер за врожайністю. Потенційна врожайність при дотриманні високої агротехніки вищезазначених сортів становить 400-700 кг з однієї сотки.

За багато років вирощування картоплі переконався, що пізні сорти в умовах Західної України вирощувати недоцільно. Вони не мають гарних смакових якостей, крім того, що довше бульби лежать у землі, то більша ймовірність їх захворювання. Недарма деякі городники перед закладанням на зберігання миють не лише насінну, а й харчову картоплю.

До збирання ранніх сортів беруся наприкінці липня — на початку серпня, середнього терміну дозрівання — у другій-третій декадах серпня. Потім кілька днів витримую бульби в тіні, перебираю, харчову картоплю заношу до холодного приміщення, а насінну — спочатку мию і просушую, затим прозеленюю в тіні під навісом упродовж одного місяця. Перед закладанням на зберігання бульби можна протруїти 5-відсотковим розчином мідного купоросу. Детальніше про підготовку насінних бульб для закладання на зберігання читайте в моїй статті «Щоб сорт не вироджувався» («ЗМГ» №15 від 10 квітня 2013 р.).

Борис ГАВРИЛЮК.

с. Княже Снятинського р-ну
Івано-Франківської обл., 78360.
Тел. (03476) 3-55-45, 097-332-73-94.
E-maіl: havrіlyuk_b@ukr.net

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 34(712) від 21 серпня 2013 р., стор.2.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

В урожайний рік клопотів безлік

Ср Сер 21 , 2013
Ягоди ожини врожаю 2013 року: сорт Тупі Сезон 2013 року виявився щедрим і багатим на фрукти та ягоди. Із багатьох садових культур, вирощуваних мною (суниця, малина та ін.), потішила і не перестає дивувати досі різноманіттям смаку, формами і врожайністю ожина. Ділянка, на котрій вона росте, займає третину мого ягіднику. У […]