Суниця в міжряддях яблуневого саду

Переглядів : 11
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Суничні грядки в міжрядді саду

Суничні грядки в міжрядді саду

У нашому розсаднику є невеликий яблуневий сад із середньорослих яблунь (міжряддя — 2,5 м). У свій час він був злегка запущений. Але три роки тому я вирішив його «реконструювати» . Було зроблено кілька обрізувань, у результаті чого збирання врожаю тепер можна проводити без драбин, позаяк плодоносна частина крони розміщена на висоті 2 м від землі. На окультурення ґрунту в саду, видалення заростей пирію та інших бур’янів пішов цілий сезон. Потім, щоб площа в міжряддях не пустувала, ми посіяли горох і редиску. Результат першого року був задовільним. У серпні 2012 року постало питання: як доцільніше використовувати міжряддя наступного року? Адже площу треба чимось зайняти, інакше це зроблять бур’яни. Використання гербіцидів, на мою думку, — це крайній захід, а культивація, навіть мотоблоком, відбиратиме багато часу, котрого завжди дуже не вистачає. І тут прийшла ідея: а що, якщо міжряддя удобрити, застелити агроволокном і засадити суницею? Тим паче, що в цей час ми якраз готували касетну розсаду, та й агроволокно було напохваті. Так ми і зробили.

Садіння проводили у вересні 2012 року. Для розсади використовували свою, перевірену багатолітнім досвідом вирощування, суницю сортів Японський гігант і Московська десертна. Ґрунт удобрили перегноєм і курячим послідом із доданням нітроамофоски (0,5 кг на сотку). Форму садіння обрали нестандартну. Виходили від розмірів: міжряддя — 2,5 м, ширина агроволокна — 1,5 м. Таким чином, агроволокно поклали по центру ряду і присипали землею по периметру, використавши 20 см корисної площі. Потім від кожного краю відступили ще по 20 см і на метрі площі, що залишилась, розмістили 3 ряди суниці, висадженої за схемою 30 х 40 см у шаховому порядку. Попередньо під агроволокно була розтягнута крапельна система поливу.

Оскільки суницю ми садили дещо пізно, то не всі рослини встигли добре укоренитись і міцними увійти в зиму. У результаті випадіння рослин становило близько 10%. У підсумку на весну ми одержали 2 смуги по 15 м, на кожній із котрих росло по 130-140 кущиків суниці. Постало питання: а як же проводити обрізування дерев? Вирішили, аби зайвий раз не топтати наші насадження, провести його по талому снігу в лютому. А з настанням стабільної плюсової температури почали обприскування: спочатку обробили карбамідом дерева, а з настанням періоду вегетації — і суницю.

Слід сказати, що при сумісному вирощуванні двох культур (ягідної і плодової) потрібно повністю відмовитись від застосування хімічних препаратів у період вегетації. І тут нам знадобились весь спектр біопрепаратів компаній «Біона», «БТУ-Центр» та біопрепарат актофіт. Прополка труднощів не завдавала, оскільки основна частина площі була застелена агроволокном. Двічі довелося обкосити відкриті смуги та один раз вирвати бур’яни із посадкових ямок. Загалом ми затратили на ці роботи за місяць 2-3 години. Для порівняння: на нашому маточнику при «дідівському» методі садіння витрачається 8-10 годин на тиждень.

Завдяки прокладеній системі крапельного поливу постачання рослин вологою також не викликає проблем. Усе робить «краплина» . Причому одночасно поливаються і яблуневий сад, і суничні насадження.

Передбачаю запитання читачів з приводу освітленості грядок, адже суниці в стадії плодоношення потрібно багато світла. Як показав досвід вирощування, хоча наша суниця і росла під яблунями в напівтіні, смак ягід не поступався тим, котрі ми збирали з відкритої, добре освітленої площі. Та й на урожайності це не позначилось. Збирання ягід із грядок у міжряддях провадили 1 раз на 2 дні, а врожай становив 2-3 кг. Всього врожай суниці в міжряддях яблуневого саду в перший сезон становив 30 кг із 270 кущів. Вважаю, що це цілком нормальний результат.

Звичайно, у будь-яких починаннях завжди є моменти, корі потребують удосконалення та виправлення. Є вони і в нас. Перша проблема, з котрою ми зіткнулись при вирощуванні суниці в саду, — це підгнивання ягід (у цілому на 10-15%). Позначились дощові весна і початок літа. Тому дві смуги, що залишились, ми формуватимемо невисокою грядкою заввишки 15-20 см у верхній точці. Друга проблема — це мурахи. Частина спілих ягід була просто з’їдена ними. Що тут скажеш? Вони знають, що їдять. Як мовиться у садівників, черв’як у погане яблуко не заповзе!

Іван ФІРСОВ.

Вул. Вишневського, буд. 40,
м. Вінниця, 21008.
Тел. 067-775-27-48.
E-mail: Lopatinskii_Sad@mail.ru
Сайт: https://sad-lopatina.org.ua

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(711) від 14 серпня 2013 р., стор.8-9.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Чи можна виготовити домашнє вино зі столових сортів?

Ср Сер 14 , 2013
Це питання неодноразово ставилось на сторінках періодичних видань, присвячених виноградній тематиці, однак конкретної та вичерпної відповіді на нього так і не прозвучало. Вірніше, відповідь була, і в переважній більшості випадків позитивною, а ось думки про якість вина, одержаного зі столових сортів винограду, були різноманітними і часто діаметрально протилежними. У чім […]