Loading...
Ось уже близько 7 років у нас росте великоплідна актинідія (назви сорту, на жаль, не пам’ятаємо). Саджали, як і належить, чоловічий і жіночий екземпляри. Через деякий час чоловіча рослина не витримала умов росту і загинула. Після цього ще тричі ми намагались посадити «мужчин» — усе безрезультатно. Лише один раз було бідненьке цвітіння, і наша терпляча актинідія потішила врожаєм. І ось після загибелі чергової чоловічої рослини торік весь цвіт осипався. Цього року, як зазвичай, цвітіння було пишним. І ми вирішили обробити нашу актинідію у фазі цвітіння гібереліновою кислотою (один із рослинних гормонів). Достатньо було однієї обробки (50 мг/л), щоб зав’язалися плоди. І навіть у пору росту (у липні-серпні) вони були доволі великими у порівнянні з відбірним ананасним абрикосом (див. фото). Повністю наша актинідія дозріє до жовтня і за величиною її плоди будуть, як дрібні плоди ківі. І це завдяки експерименту. Тепер можна сподіватись, що нам більше не доведеться мучитись із чоловічими екземплярами актинідії.
Вул. Жовтнева, буд. 16,
м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл.
Тел. 093-392-46-92; 050-452-70-30.
E-mail:elene_eliseeva@mail.ru
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(711) від 14 серпня 2013 р., стор.8.
