Улюблені зеленоплідні томати

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Підкорили мене ці томати насамперед дивовижним, рідкісним забарвленням, котре обумовлене підвищеним умістом у плодах зеленого пігменту — хлорофілу. За смаковими якостями вони, на мій погляд, найкращі. Плоди не лише солодкі, а й ароматні. А ще багато зеленоплідних сортів (якщо не всі) відзначаються підвищеною хворобостійкістю, що дозволяє щороку одержувати екологічно чистий урожай.

Перший сорт із ізумрудним забарвленням потрапив до моєї колекції чотирнадцять років тому. Це був тепер уже багатьом відомий сорт під назвою Ізумрудне яблуко. Коли дозріли плоди, я насолоджувався їх чудовим солодким смаком. Але ніхто із домочадців моєї радості не розділив — колір був незвичним. Із частини плодів зробили сік, але без солі, щоб не перебивати екзотичний смак. Під виглядом соку з ківі потім ми пригощали багатьох знайомих, і всім він подобався. А дізнавшись, що це помідори, дивувались, чому сік зелений і солодкий. Відтоді щороку заготовляємо на зиму такий солодкий сік.

Для поповнення своєї колекції цієї не надто численної групи сортів із зеленими плодами ми шукаємо їх по всьому світу. І скажу вам, вельми успішно, адже за рубежем зеленоплідні сорти так само полюбляють і займаються їх селекцією.

Торік поповнили асортимент кількома новими екземплярами. Мабуть, найбільш довгожданим серед зеленоплідних став сорт селекції США з дивною назвою Побілений вапном. Мало того, що він низькорослий, так ще і штамбовий: кущ прямостійний, заввишки до 30 см, не полягає навіть при дозріванні плодів. Урожай у цього сорту рясний, навіть у плодоносних рослин одночасно відбувається і цвітіння, і нове плодоношення. У нас цей сорт плодоносив від липня до самих заморозків. Плоди його у спілому вигляді мають зелене забарвлення з легким бурим нальотом. Вага їх — близько 180-200 г (особливо при першому збиранні). Вони пласко-округлі, із ніжною, але досить тугою шкіркою і соковитою зеленою м’якоттю. За свій смак плоди одержали найвищий бал — вони солодкі, як і в інших зеленоплідних сортів, що рідко буває у низькорослих сортозразків. Завдяки високій урожайності і тривалому плодоношенню з десятка кущів цього сорту ми не лише зібрали достатню кількість насіння, а й закрили багато смачного солодкого зеленого соку на зиму. Консервували його без солі, тому своїм смаком він лише приблизно схожий на томатний.

Інший новий, але незвичний за формою зеленоплідний сорт (так само із США) називається Green Bell Pepper, що в перекладі з англійської означає Зелений перець. І справді, його квадратні зелені плоди дуже схожі на плоди солодкого перцю. Однак, на відміну від більшості інших «фаршированих» сортів, таких як Еллоу стаффер, Красуня Лотарингії, Смугаста печера, у плодах Green Bell Pepper практично немає пустот або вони дуже малі. Вага плодів — близько 70 г. М’якоть їх дуже насичена, не соковита, тому їх можна використовувати для консервування і приготування екзотичного зеленого томатного кетчупу. Словом, дуже незвичний сорт, котрий обов’язково сподобається всім прихильникам екзотики.

Незвичною формою здивував нас і сорт Майкл Поллан, так само виведений у США. Висота рослини цього сорту — близько 1 м. А плоди — красиві грушечки із довгою шийкою, вагою до 70 г. Цікаве так само їх забарвлення — зелене із жовтими смугами, штрихами і цятками. М’якоть плодів зелена, соковита і солодка. Вони ростуть великими кетягами.

Уже п’ятий рік вирощую сорт Ізумрудна груша. Походить він орієнтовно з Японії чи Китаю, звідки його насіння завезли продавці азійської зовнішності. Через мовний бар’єр побесідувати з ними мені толком не вдалося, насіння все-таки придбав і розмножив цей сорт. Рослини Ізумрудної груші міцні, заввишки до 2 м, добре облистнені, з великою кількістю пагонів. Сорт імунний до грибкових хвороб і зберігає своє темно-зелене листя, навіть коли поряд інші сорти полягають від фітофтори. Інтенсивність урожаю так само тішить — на багатих органікою ґрунтах із куща можна зібрати до відра плодів. Вони мають дуже красиву грушоподібну форму, важать до 100 г, майже не тріскаються навіть при затяжних дощах, не гниють і відмінно зберігаються. При цьому шкірка плодів ніжна, не туга, але еластична і відмінно запобігає їх ушкодженню та розтріскуванню. Плоди цього сорту, мабуть, найсолодші в моїй колекції і схожі на вишукані фрукти.

Визначити готовність плодів Ізумрудної груші до збирання можна лише за легким бурим забарвленням на шкірці, котре з’являється у дозрілих плодів біля плодоніжки, а також за м’якою консистенцією. Тому найкраще ступінь їх зрілості перевіряти на дотик. Якщо плоди м’які, значить, уже спілі. Правда, зі збиранням урожаю можна не квапитись, оскільки плоди стійкі до розтріскування і загнивання. Однак при збиранні врожаю треба бути обережним, оскільки при незначному струшуванні куща навіть незрілі плоди легко осипаються. Якщо це сталося, то їх можна або зібрати в ящики і розкласти в один шар для доспівання, або залишити лежати під кущем до повного дозрівання. З усією очевидністю, здатність плодів легко осипатись прищеплена сорту спеціально, щоб спростити збирання плодів, адже, на відміну від більшості інших сортів, навіть незрілі плоди Ізумрудної груші після дозрівання набувають солодкого смаку. Тому в промисловому масштабі дуже зручно струшувати ще незрілі плоди з куща і транспортувати їх на великі відстані. А до моменту прибуття вантажу на визначене місце плоди вже дозріють.

Ще один новий зеленоплідний сорт носить невигадливу назву Зелений гігант. Але, мабуть, він найбільш незвичний серед інших. Навіть я, прихильник зеленоплідних сортів, не зміг відрізнити його спілі плоди від неспілих (вони в різні фази мали зелено-сірий колір), доки, перезрівши, не стали загнивати прямо на кущі. Це ще один сорт із таким забарвленням плодів (після вже знайомої Ізумрудної груші), що при збиранні їх доводиться здавлювати, немов кавуни, перевіряючи ступінь зрілості. До слова, щось схоже із кавуном у цього сорту є: його плоди дуже великі, окремі важили по 800 г і були не менш солодкими та соковитими. Формою плоди Зеленого гіганта серцеподібно-округлі, рослина заввишки близько 110 см. А ще цей сорт виділяється листям картопляного типу.

Уже вісім років вирощую дуже красивий сорт Зебра зелена. Він високорослий, пагони виростають до 1,5-2 м, вони густо облистнені. Листя темно-зелене. Сорт проявляє доволі високу стійкість до грибкових захворювань. Він високоврожайний, чутливо реагує на внесення органічних добрив, що підвищує продуктивність на 50% і більше. Плоди в спілому вигляді мають жовто-зелене забарвлення з численними жовтими смужками, великі, вагою близько 200 г. М’якоть ізумрудного кольору, як у плодів ківі. Смаком вони дуже солодкі, ароматні, відмінно підходять як для салатів, так і для консервування. При цьому досить стійкі до розтріскування і тривалий час зберігають товарні якості.

З’явився у нашій колекції так само зеленоплідний представник сортотипу чері — Доктор Грін. Кущ високорослий, має довгі кетяги (до 30 см завдовжки), обвішані невеликими (до 20 г), але дуже солодкими плодами. Сорт уражає своєю високою врожайністю і надзвичайно солодким смаком плодів із мускатним присмаком, які мають незвичне зелене забарвлення.

Денис ТЕРЕНТЬЄВ.

ЦПЗ №1, а/с 62, вул. Артема, 72,
м. Донецьк, 83001.
E-mail: tomatpro@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(709) від 31 липня 2013 р., стор.4.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Жоржини: правила літнього догляду

Ср Сер 7 , 2013
У середині і в кінці літа на наших клумбах переважають найсильніші і життєстійкі квіти: троянди, цинії, жоржини, флокси, айстри. Мабуть, лише їм до снаги боротися зі спекою на рівних. Але і цим квітам потрібен наш дбайливий догляд, щоб вони мали справді розкішний вигляд, як і належить «королям квітника». Мені хотілося […]

Можливо вам сподобається