Loading...Після розпаювання земель у селах залишилося дуже мало нічийних лук, на яких можна випасати худобу. У дещо кращому становищі перебувають ті господарі, в яких при будинку чи при городі є невелика ділянка землі із сіножаттю, так званою левадою. Та внаслідок інтенсивного використання ці луки занепадають, на них починають переважати малоцінні трави. Річ у тім, що тварини свою улюблену траву з’їдають дощенту або ж люди скошують її на сіно ще до визрівання насіння. А нікому непотрібні бур’яни дають насіння безперешкодно і, значить, витісняють злакові й бобові трави. Цього року навіть у дворах з’явилися галявинки лікарської ромашки, значно збільшилася кількість молочаю і водяного перцю. На городах велику проблему створюють зірочник (мокрець) і портулак. Амброзія стала всеукраїнським лихом.
Усі розуміють, що нормований випас і скошування бур’янів до цвітіння дадуть позитивний результат. На практиці ж це здійснити практично неможливо, позаяк улітку часу завжди не стає, і не встигаєш зробити навіть заплановане. Але природі потрібно допомогти в окультуренні луків. Можна, звичайно, їх переорати і засіяти, чим заманеться. Але є і більш підходящий спосіб. Для цього у ґрунті необхідно створити умови для розвитку кореневищних і розсипчастокущових злаків. До перших належать, зокрема, пирій повзучий, стоколос безостий, мітлиця біла, канаркова трава тростинна та ін. До розсипчастокущових злаків — тимофіївка лучна, мітлиця лучна, райграс високий, райграс пасовищний, грястиця (єжа), житняки та ін. А після злакових на луках розростуться бобові трави, які «заб’ють» бур’янисті рослини.
Кореневищні полюблять пухкий ґрунт, тому потрібно розрізати дернину, розірвати переплетені кореневища, а відповідно збагатити ґрунт киснем, аби поліпшити мікробіологічні процеси. Для цього на супіщаних ґрунтах достатньо провести два боронування. На важких глинистих чи солонцюватих ґрунтах, які після запливання стають щільними, необхідний обробіток дисковими лущильниками. Перед обробітком кислого ґрунту вносять вапно, солонцюватого — гіпс, а також органічні, азотні й фосфорні добрива. Останні вкрай необхідні бобовим травам, азотні — злаковим. При рідкому травостої необхідно підсіяти багатолітні трави і прикатати їх котком.
Після цих процедур луки деякий час не можна використовувати для випасання худоби. Дозрілу траву зазвичай скошують на сіно. Випасання починають, коли ґрунт добре задерниться, але при цьому його потрібно регулювати. У наступні роки злакові й бобові цілком витіснять малоцінні трави.
м. Тростянець Сумської обл.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(707) від 17 липня 2013 р., стор.4.
