Loading...Наприкінці липня — на початку серпня починає дозрівати цибуля-сіянка. Збираю її при виляганні й усиханні листя, затим просушую впродовж 10 днів. За сухої погоди сіянку залишаю на землі, розсипавши тонким шаром, за сирої — під навісом, що добре продувається. Після цього обрізаю бадилля і досушую цибулинки на горищі в капронових сітках або панчохах. Коли похолодає, заношу сіянку до кімнати і через 5-7 днів складаю в цих же сітках у картонні коробки та повністю засипаю просіяним деревним попелом. Ні цибульний трипс, ні інші хвороби мій урожай не пошкоджують. Аби рослини не йшли в цибуки, зберігати сіянку потрібно при температурі 18…25°С. Є ще один режим зберігання сіянки — при температурі -1…-3°С. Вона, звичайно, при цьому переохолоджується, але залишається життєздатною і також після висадження навесні у ґрунт не утворює цибуків.
Моя бабуся раніше дрібну сіянку зберігала просто в землі. Для цього в місці, яке не заливалося водою, викопувала ямку завглибшки близько 30 см. На дно стелила суху траву, солому, мішковину, на них висипала просушену сіянку, вкривала зверху старою плівкою і засипала землею. Роботу цю провадила, коли наставали сталі холоди. Навесні сіянку бабуся діставала, прогрівала в теплі 5-6 днів, дезінфікувала і висаджувала.
Дуже дрібну сіянку (до 1 см) я не зберігаю, але й не викидаю. Позаяк при зберіганні вона може усохнути, я висаджую її під зиму перед заморозками, тижнів зо два пізніше часнику, на глибину 3-5 см. Потрібно тільки вгадати час висадження, аби цибулинки вкоренилися, але не зійшли восени. Зверху ґрунт мульчую сухим перегноєм шаром до 2 см. Велику сіянку так само висаджую в цей час, а не тільки навесні, але вже для одержання зеленого пера. Як відомо, велика сіянка (понад 3 см у діаметрі) росте швидше, раніше починає формувати цибулину. Але вона майже завжди утворює цибуки, а значить, повноцінну цибулю, придатну для зимового зберігання, з неї складно одержати.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(706) від 10 липня 2013 р., стор.2.
