
Висока вологість і підвищена температура повітря (вище +20°С), опади на початку літа сприяють розвитку грибкових захворювань на вишнях та черешнях. Одне з найпоширеніших і підступних — кокомікоз. У посушливий і жаркий період грибок не розвивається, завмирає й очікує сприятливої погоди. В окремі роки (а останнім часом усе більше) кокомікоз викликає сильне ураження листка, котре призводить до повної або часткової втрати листяного апарату. Зазвичай осипання припадає на кінець липня — серпень. Цього не можна допустити, позаяк у другій половині вегетації дерево, втративши листяний апарат, не зможе як слід підготуватися до зими. В особливо суворі зими такі дерева вимерзають.
Без листя немає фотосинтезу, а значить, дерево не зможе відкласти достатній запас, який підтримуватиме його життя в період спокою взимку і який потрібен для активного росту коренів, молодих листочків і приростів весною.
Якщо впродовж кількох років дерево постійно втрачає листя (проте несуворі зими дозволяють йому вижити), то щороку воно все більше й більше слабне і в результаті все одно гине. Такі дерева погано закладають плодові бруньки, не в змозі живити зав’язь. Часто саме тому дерева скидають плоди, які зав’язалися. Крім цього, щороку слабшають ростові процеси, зимостійкість і морозостійкість дерева знижуються, і навіть у відносно теплі зими, але з істотними перепадами температур, воно може загинути. Такі дерева набагато частіше і сильніше потерпають від сонячних опіків та морозобоїн, котрі, у свою чергу, викликають гомоз, закупорювання судин, некроз тканин і камедетечу. На хворих і ослаблених деревах полюбляють селитися короїди і трутовики.
Особливо страждають від кокомікозу молоді деревця до 4-5-річного віку, в котрих ще немає стійкості до цього грибкового захворювання. Але навіть у дорослих дерев черешні будь-якого сорту немає абсолютної стійкості до кокомікозу. Є сорти з відносною стійкістю, вони пошкоджуються меншою мірою, ніж інші. Немає сортів, котрі не пошкоджуються зовсім, є тільки періодичність захворювання. Спочатку грибок уражає слабостійкі сорти, молоді саджанці й ослаблені дерева, потім хвороба передається більш стійким.
Як розпізнати кокомікоз? Насамперед, на верхній частині листка з’являються дрібні, червонувато-бурі або темно-бурі плями, у міру поширення грибка їх стає все більше і вони зливаються у великі бурі плями. При підвищеній вологості повітря на плямах із нижнього боку листків утворюється рожево-білий або білий наліт, уражене листя опадає у великих кількостях. Щоб цього не сталося, необхідно захистити дерево. Найкраще діяти на запобігання хворобі. Тому, зібравши врожай ранніх або навіть пізніх сортів, необхідно обробити дерева від кокомікозу. Якщо запізнилися з термінами обприскування, все одно обробити потрібно. Кращими препаратами від кокомікозу на сьогоднішній день, вважаю, є хорус, топсин-М, сигнум, фітал. У своєму черешневому саду я використовую два препарати — хорус (весною) і топсин-М (влітку).
Ось повна схема обробок, яку я використовую в своєму черешневому саду:
1. Перед цвітінням, по рожевому бутону — обробка препаратами хорус + каліпсо — від моніліозу, клястероспоріозу, плодової гнилі, а також попелиці, оленки мохнатої та інших шкідників.
2. Після цвітіння — хорус + Бі-58 — від кокомікозу, плодової гнилі, клястероспоріозу, попелиці, довгоносиків та інших.
3. Через 14-18 днів після цвітіння (під час масового лету вишневої мухи) — топсин-М + актелік — від клястероспоріозу, кокомікозу, а також вишневої мухи та інших шкідників.
4. Друга обробка від вишневої мухи на пізніх сортах (препаратами, вказанами в попередньому пункті).
5. Відразу після збирання врожаю — топсин-М + актара — від кокомікозу, а також листогризучих та сисних шкідників).
6. Через 14 днів — гаупсин + прилипач — від кокомікозу.
7. Ще через 14 днів — гаупсин + прилипач — від кокомікозу.
8. Кінець серпня — Бі-58 — від пильщиків.
На завершення хочу сказати, що ця схема рекомендована для основних обробок промислових садів, саме тому і зазначений препарат Бі-58, котрий через сильну токсичність заборонений для використання в особистих господарствах. Працювати з ним треба дуже обережно. У присадибних садах Бі-58 можна замінити на будь-який менш шкідливий і дозволений інсектицид, за умови, що він підходить для бакових сумішей із фунгіцидами хорус, топсин-М та ін.
До речі, для присадибних садів у південних районах, там, де немає опадів у липні-серпні, можна останні дві обробки від кокомікозу не застосовувати.
Хімічні препарати — інсектициди (від шкідників), якщо чисельність їх невелика, також можна замінити на біопрепарат актофіт (крім 3-ї обробки проти вишневої мухи). Тут без актеліку (фосфорорганічного інсектоакарициду кишково-контактної дії) обійтися не можна.
м. Димитров Донецької обл.
Тел. 050-155-41-34 (із 17-ї до 20-ї години).
E-mail: dmitriipletnev@mail.ru
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 27(705) від 3 липня 2013 р., стор.9.