Водний режим листя яблуні

Переглядів : 6
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

У процесі розвитку і плодоношення яблуні важлива, а іноді і вирішальна роль належить водозабезпеченості рослин, особливо у зонах недостатнього водопостачання. Посухостійкість плодових дерев пов’язана із водоутримувальною здатністю листя. Встановлено, що листя більш стійких до посухи рослин у процесі в’янення віддають менше вологи, ніж листя менш стійких. Ця властивість і була використана для визначення посухостійкості різних сорто-підщепних комбінацій яблуні.

На вивчення були взяті 11 районованих і перспективних сортів яблуні, щеплених на слаборослих підщепах 62-396, ПБ-9, 54-118. Визначалися такі фізіологічні показники водного режиму рослин, як обводнення тканин листка, водний дефіцит, водоутримувальна здатність листя. Вимірювання проводились двічі — у липні і серпні. Відомо, що в рослини, котра перебуває під тривалим впливом водного дефіциту, знижуються інтенсивність ростових процесів, фотосинтез, розподілення асимілянтів і продуктивність усієї рослини.

Найвищий ступінь насиченості клітин водою був у дерев усіх сортів, щеплених на підщепі 62-396. Показники водного дефіциту коливались від 4,8 до 12,3%. Дещо вищими були значення цього показника у дерев, щеплених на підщепі ПБ-9, — від 11,3 до 16,2%.

Якщо розглядати сортові особливості у дерев на підщепі 62-396, то можна зробити висновок, що найвищі значення водного дефіциту спостерігаються в сортів Лобо і Жигулівське — 12,3-12,7%, а найнижчі — у дерев сорту Синап орловський, де він становить усього 4,8%. Уміст води в листі коливався із варіантами від 55 до 62%, що відповідає нормі.

Визнаючи значення «обводнення» органів дерева, котре дає певне уявлення про їх водний обмін, треба сказати, що одним тільки вмістом загальної води у тканинах не можна достатньою мірою охарактеризувати водний режим рослин. Інтенсивність транспірації у листі сортів дерев, щеплених на підщепі 62-396, котрі вивчалися, була різною.

Водоутримувальна здатність рослинних тканин є одним із факторів, котрі визначаються стійкістю до зневоднення, про котру ми судимо за втратою води в листі при підсушуванні його впродовж 24 годин.

Процес втрати води складний і залежить від анатомічної структури органів, хімічної природи і властивостей компонентів протоплазми, активності води у клітині та фізіологічного стану рослин. Судячи за втратою води за певний проміжок часу, найбільш слабкою водоутримувальною здатністю відзначалося листя у дерев сортів Жигулівське і Богатир. У них втрата води при в’яненні впродовж 24 годин становила 95% і більше. Більш висока водоутримувальна здатність листя в сортів Спартан, Вишневе, Орлик, Синап орловський є однією з ознак його кращого пристосування до несприятливих зовнішніх умов. Якщо розглядати вплив підщепи на втрату води листям при в’яненні, то можна зробити висновок, що водоутримувальна здатність у дерев, щеплених на підщепах 62-396 і ПБ-9, практично не має великої різниці. При порівнянні варіантів на підщепах 62-396 і 54-118 у сортів Лобо, Орлик, Богатир проглядається тенденція більш високої водоутримувальної здатності у дерев, щеплених на підщепі 54-118.

У серпні, після рясних дощів у липні картина дещо змінилася. Водний дефіцит у листі був дуже низьким — від 3 до 9,5%. Однак спостерігалась така ж тенденція, як і минулого разу. Найвищі значення водного дефіциту в дерев були на підщепі 54-118, а краща водозабезпеченість листя спостерігалась у дерев, щеплених на підщепі ПБ-9. Аналогічна картина спостерігалась і при розгляді такого показника як уміст води у відсотках від сирої маси. Якщо порівнювати водоутримувальну здатність рослин у різних сортів, щеплених на підщепі 62-396, то необхідно відмітити, що найслабше вода втримується листям сорту Жигулівське. Через чотири години підсушування листя цього сорту втратило 70% води, в той час як в основної маси інших сортів листя втратило в таких же умовах 40-50%. Найвища водоутримувальна здатність була в листя сорту Вишневе.

Ігор МУХАНІН,
голова Асоціації садівників, фахівців із розсадницької справи Росії,
доктор сільськогосподарських наук.

м. Мічурінськ Тамбовської обл.
Тел. 8 (910) 75-06-719.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 26(704) від 26 червня 2013 р., стор.11.

zmk

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Купчиха на грядках і здивує, і нагодує

Ср Чер 26 , 2013
Ягоди сунично-полуничного гібриду (земклуники) Купчиха Якщо хочеться спробувати щось особливе, виростіть у себе земклунику — незвичний гібрид, котрий отриманий шляхом схрещування дикої лісової полуниці з великоплідною садовою суницею. Близька родичка лісової суниці — полуниця лісова (або суниця) — колись у великій кількості росла на узліссях, але наразі трапляється досить рідко. […]