Після серії публікацій про годжі до мене стали звертатися читачі з різними запитаннями, пов’язаними не тільки з агротехнікою, але й біологічними особливостями цієї рослини. Парадокс ситуації полягає в тому, що багато хто вже встиг «прописати» цього китайського гостя в себе на ділянці, а ось знань про нього, не говорячи вже про досвід вирощування, по суті, не має.
Цього року в багатьох, хто придбав у мене саджанці годжі 1-2 роки тому, у травні кущі зацвіли. Уважні читачі «ЗМГ», котрі пам’ятають із моїх публікацій про те, що ця культура цвіте із червня до вересня, стали цікавитися: чому так трапилося? Хочу заспокоїти: у травні рослини годжі можуть цвісти одиничними квітками на старій деревині. Це так зване псевдоцвітіння. Просто прокидаються квіткові бруньки, котрі не встигли зацвісти восени. Сподіватися на ягоду із цих квіток не варто. Вони практично безплідні. Дуже рідко плоди зав’язуються на тибетському виді. Справжнє цвітіння починається з червня, а дозрівання ягід припадає на кінець літа.
Взагалі-то, культура годжі — це природний лікар, котрий прийшов до нас із Тибету і Гімалайських гір, у наших умовах потребує постійної уваги, догляду. Наприклад, цього року через дощову весну і літо кущі годжі, посаджені в мене у нижній частині ділянки (там накопичується вода), почали масово гинути. Зайвий раз переконуюсь: саджати цей ягідний чагарник треба тільки на узвишшях, а полив провадити помірний.
м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.
Тел. 067-381-07-85.
E-mail: frantsishko@ukr.net
Сайт: rozkish.com.ua
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 26(704) від 26 червня 2013 р., стор.11.