Персик Демерджинський

Переглядів : 7
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Цей персик названий на честь загадкової гори Демерджі у Криму (1356 м над рівнем моря), щоб показати, що він височить над іншими. У 2012 році Демерджинський персик довів, що він дійсно якісно перевершує інші сорти і має, як і гора, таємниці, котрі розкриваються не зразу.

Сорти, як люди: народжуються, живуть, продовжуються в інших сортах (залишають потомство), вмирають. Одні живуть довго, інші зникають, не встигнувши проявити себе. Сорту персика Демерджинський пощастило. Нещодавно з’явившись, він устиг прославитися на всю Україну. Нащадок іноземців Валіанта і Фаворита Мореттіні вдало успадкував кращі риси своїх батьків: високу врожайність, зовнішню привабливість і відмінні смакові якості, а щодо зимостійкості перевершив їх.

Тривалий шлях пройшов цей сорт, перш ніж отримати документ, що дає право на існування і поширення, — сортове свідоцтво. Потрапивши до Реєстру сортів рослин України у 2010 р., він майже зразу підтвердив свої переваги. Як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Суворі випробування підготувала природа у лютому 2012 р. Цей місяць виправдав свою назву: у степовій зоні Криму першу декаду лютого віяли холодні вітри, швидкість яких була 14-24 м/сек. Половину місяця трималися стійкі морози. 7 лютого температура повітря у Степовому відділенні НБС-ННЦ знизилася до -19,1°С на фоні вітру із поривами до 34 м/сек., абсолютний мінімум температур у лютому знижувався до -23,6°С (2.02.12 р.). У цей час персик уже вийшов із «глибокої сплячки» (фізіологічного спокою), коли він більш стійкий до холодів, і готувався до весняного розвитку. Після таких метеорологічних сюрпризів зазвичай урожаїв не буває, особливо південних плодових культур. Усі, хто хоч якось пов’язаний із садівництвом, засмутилися: персиків не буде. Одна надія на ПБК і окремі сади Бахчисарайського району. І ось диво! Із великої кількості сортів і гібридів, що проходили вивчення в колекції персика, розташованої у суворій степовій зоні півострова, виділилося кілька зразків, котрі зацвіли в таких умовах. Цвітіння було не одиничним, а на 2-4 бали за п’ятибальною шкалою, що віщувало господарсько-відчутний урожай. Надії справдилися у липні, коли гілки персика Демерджинського були обліплені красивими, яскравими плодами.

Плоди сорту Демерджинський округлі, одномірні, від 90 до 140 г, жовто-оранжеві з карміново-бордовим розмитим рум’янцем на більшій частині плоду. Опушення ніжне, замшеве, не подразнює шкіру. Плоди рано набувають покривне забарвлення і приваблюють людей і птахів. У приватній садибі вони можуть довго тішити господаря, позаяк період дозрівання їх розтягнутий із середини липня до першої декади серпня, а плоди міцно тримаються на гілках. Смакові і товарні якості їх тільки покращуються з часом. М’якоть плодів оранжево-жовта, середньої щільності, соковита, приємного кисло-солодкого смаку. Кісточка невелика, при повному дозріванні плодів відділяється. Сорт універсального призначення, плоди можна транспортувати, використовувати у свіжому вигляді й у вигляді продуктів переробки. Погодьтеся, заманливо в такі непрості роки, коли більшість сортів вимерзає, у розпал курортного сезону поласувати ароматними, «живими» вітчизняними, а не заморськими «завмерлими» плодами персика (імпортні плоди зберігаються в регульованому газовому середовищі).

Демерджинський не самотній у своїй неперевершеності. Не поступається йому і сорт Кандидатський, котрому важче конкурувати на ринку, адже він дозріває майже одночасно зі знаменитим Ред Хейвеном, усього на 5 днів випереджаючи його. У суворому 2012 році у сорту Ред Хейвен урожаю не було, лише одиничні плоди, а Кандидатський був із плодами, причому дуже привабливими. Вони в нього великі, округлі, оранжево-жовті, з яскравим червоним рум’янцем. Опушення плодів бархатисте, шкірка міцна, але не груба. М’якоть — оранжево-жовта, соковита, містить каротин. Смак гармонійний, 4,6 бала. Кісточка відділяється від м’якоті важкувато. Сорт стабільно врожайний, універсального призначення.

Треба сказати, що 2012 рік, як, утім, й інші роки з холодною зимою, виділив цілий ряд гідних зразків. Примітно, що в їх числі більшість — сорти і гібриди селекції Нікітського ботанічного саду, яким Національний науковий центр дав путівку в життя. Можна сказати, що сувора зима у Криму начебто влаштувала випробування для цих сортів. До речі, у 2013 році вони також добре себе показали, хоча врожаю ще не було.

Серед сортів, гідних уваги, є «старички» — Соковитий, Пухнастий (рос. — Пушистый) ранній і «ветеран», котрий уже проявив себе, — Кримський феєрверк. Є і «новачки»: Нікітський подарунок, Освіжаючий і Ювілейний ранній, а також кандидати в сорти — Садовий, Согдієць і Кримська зірка. Декоративні персики сортів Аве Марія, Офелія і Весняний вогонь не підвели, потішили рожевими і пурпуровими махровими квітками. Вітчизняний сорт Мелітопольський ясний здивував великими, світло-кремовими плодами, з яскравим малиновим рум’янцем і чудовим смаком. Є також і так звані сорти-чужинці: американські — Бебі Голд, Команч і Рилайнс, молдавський — Андрій Лупан, середньоазійський — Ак-Шефталю. Всі вони, як показала практика, достатньо зимостійкі й урожайні, тому посіли гідне місце у генофондовій персиковій колекції.

Тетяна ЛАЦКО,
старший науковий співробітник НБС-ННЦ,
кандидат біологічних наук.

с. Новий Сад АР Крим.
E-mail: cr_way@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 25(703) від 19 червня 2013 р., стор.9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Не «маринуйте» цибулю на грядці

Ср Чер 19 , 2013
В сухе спекотливе літо немає потреби довго тримати цибулю на грядці. Сучасні сорти дозрівають швидко. А при необхідності процес можна ще й пришвидшити. Правда, не варто для цього, як іноді радять, зрізувати або прикочувати пера рослини, позаяк при цьому зменшується відтік із них в цибулину органічних речовин. Крім того, виникає […]