Спекотне літо – 2013

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
«Печені» на сонці яблука

«Печені» на сонці яблука

Спекотливу літню погоду в цьому році мешканці багатьох регіонів України, Росії і Бєларусі почали відчувати вже з перших чисел травня. Тому мимоволі замислюєшся: а що ж буде далі? Тим більше що за прогнозами метеорологів, літо 2013 року має бути більш спекотливим, ніж минулорічне.

Якщо у попередні роки, зокрема у південних і південно-східних регіонах України, багато хто став помічати, що майже кожного сезону у липні-серпні «спалюється» листя на більшості сортів смородини і малини, а на більшості сортів помідорів уже з липня припиняють зав’язуватися плоди, в той час як деякі ще продовжують цвісти. Пилок стерилізується спекою, та й рильця тичинок висихають одразу після розпускання квітки. Огірки «спалюються» ще раніше. Що ж робити у такій ситуації?! Варіантів вирішення цієї проблеми кілька. По-перше, не забуватимемо, що влітку вже із 10-ї години ранку сонячного випромінення падає на землю і рослини стільки, що процес фотосинтезу в листі просто блокується і більшість рослин опиняється у світловому і температурному «шоці». Це триває до 17-ї години. Якісь культури і сорти витримують цей проміжок часу у марному «ступорі», а більшість просто обпалюється сонцем. Ось і перша підказка до дій. Треба приглядатися до рослин, ставити відмітки про них десь у записниках і наступного сезону сіяти лише ті сорти, які успішно витримують таку спеку. Із помідорів, наприклад, у мене добре поводили себе сорти Чері і Де-Барао. Схоже, що ближче сорт до своїх диких предків, то вища його стійкість. Мій знайомий фермер-експериментатор із роками відібрав для себе ряд стійких до літньої спеки сортів помідорів: перш за все Жарий, а потім ще два — Корольок і Красунчик. Вони не тільки витримують спеку, але і плодоносять до самих заморозків.

Огірки, пам’ятаючи про їх індійське походження, корисно вирощувати другим терміном сівби під деревами у другій половині літа, спрямовуючи їх огудини вгору вздовж стовбура. Рекомендую таким чином вирощувати сорт Фенікс 640 і його модифікацію — Фенікс плюс. Плоди з рослин цих сортів можна збирати аж до осінніх заморозків. Незручність лише в тому, що доводиться це робити з допомогою драбини або повітряного секатора. Можна на дерева огірки і не пускати, але шпалеру-намет для них треба поставити так, щоб у згадані години на них потрапляла розсіяна тінь від великих дерев.

Цей же принцип бажано використовувати і при розташуванні кущів малини і чорної смородини. Але з ними складніше, адже це не однолітня культура. Тут може допомогти сітка для притінення, котра захистить як від активних сонячних променів, так і від граду. Проте цей спосіб захисту поки що не всім доступний у фінансовому плані. Адже сітка завдовжки 20 м і завширшки 2 м (найбільш підхожий для дачі-городу розмір) обійдеться садівнику-любителю більше ніж у 400 грн. Проте є ще один, доступніший варіант — це використання у спеку препаратів, які призначені захищати рослини від теплового, сонячного стресу. Перше місце належить російському біопрепарату альбіт, який цілком доступний і в Україні. Ціна за 1 л препарату більше 80 грн. Але ж це не на один сезон, та й норма витрати препарату з розрахунку на гектар площі є зовсім недорогою. Він цікавий не тільки як найрезультативніший захисник від сонячного стресу, але й як потужний стимулятор, котрий підвищує імунітет рослин так, що врешті-решт спрацьовує як більшість спеціалізованих фунгіцидів.

Схожі якості (хоча і дещо слабкіші) мають і вітчизняні препарати марс і вимпел. Помітно знімає стреси і стимулює рослини на додатковий урожай такий препарат, як імуноцитофіт. По-своєму, але із тим же результатом у ліквідації теплового стресу і підвищенні врожайності працює вітчизняний препарат біоглобін. Тільки не треба забувати, що стимуляція завжди повинна підтримуватися додатковим живленням рослин. Лише тоді можна розраховувати на результат. Ось тут-то справжньою знахідкою, на мою думку, став прилипач-плівкоутворювач агролип вітчизняного виробництва. Завдяки еластичній гелевій плівці, яка щоранку розбухає і вкриває листяний апарат, він діє і як стимулятор росту, і як захисний препарат, і як позакореневе підживлення. Поступово, майже впродовж місяця, рослини живляться тими складовими, що містяться у плівці, а заразом і нею самою. Адже вона також «їстівна» для рослин. Ось завдяки цій властивості проявляється ще одна його корисна здатність: унікальна за тривалістю пролонгація дії складу з агролипом. Не говорячи вже про те, що сама плівка вберігає рослини від ультрафіолету на 4-5% і стримує транспірацію листя, зберігаючи тим самим дефіцитну вологу. Тож ситуація зі спекою не зовсім безнадійна. Треба лише бути готовим до цього складного для рослин і садівників періоду. Короткі консультації щодо цього питання можна отримати на сайті за адресою www.agrihelp.info або за телефоном: 050-624-67-12.

Іван БУРАКОВ,
учений агроном.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 24(702) від 12 червня 2013 р., стор.9.

zmk

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Моя мрія — вивести зимостійкий виноград

Ср Чер 12 , 2013
Анатолій Леонідович Бачинський захопився виноградарством порівняно недавно, але вже добре відомий серед прихильників сонячної ягоди. Він активний учасник різноманітних фестивалів і форумів виноградарів, пише цікаві статті з агротехніки вирощування цієї культури, а також про нові гібридні форми винограду. В інтерв’ю для газети «Земля моя годувальниця» він розповідає про свій досвід […]