Томатна «хірургія» та інші сезонні роботи

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Здавалося б, висадили городники розсаду, рясно полили, і можна зітхнути з полегшенням. Але саме у цей період основний догляд за томатами тільки починається. А в багатьох, особливо в городників-початківців, із приводу цього виникає багато запитань, на які я спробую відповісти, спираючись на особистий досвід.

Полив

Найважливіші моменти агротехніки томатів полягають у регулярних рясних поливах один раз на тиждень, спушуванні міжрядь після поливу або дощу і видаленні бур’янів. Якщо ґрунт не замульчований, поливати доводиться частіше. Однак часті поливи, особливо по неприкритому органікою ґрунту, сильно ущільнюють його і погіршують повітряний режим кореневої системи. До слова, часті поливи шкідливі ще й тим, що викликають розростання кореневої системи у поверхневому шарі ґрунту, роблячи рослини нестійкими до посухи. Тому поливати рослини потрібно рідко, але рясно, щоб ґрунт просочувався вологою на всю глибину кореневої системи. Томати добре реагують на регулярне зрошення і набагато збільшують урожай, тому, якщо є можливість, у посушливих областях використовуйте крапельний полив. Однак, якщо цей спосіб не по кишені, можна цілком обійтись звичним поливом по борознах або під корінь із поливального шланга.

Підживлення

Підживлення допомагають суттєво підвищити врожайність рослин. На своїй ділянці проводжу зазвичай близько трьох підживлень за сезон (якщо ґрунти бідні, то підживлення проводять кожні 15 днів). Для цього зазвичай використовують Rost-концентрат, гумі плюс або гумісол. Ці органічні добрива містять усі елементи живлення рослин у доступній для них формі, поєднаній із гуміновими кислотами. Останні, проникаючи у ґрунт, сприяють переходу мінеральних речовин, які містяться в ньому, у легкодоступні сполуки. Тому навіть невелика їх кількість сприятливо позначається на врожайності. Можна, звичайно, користуватися для підживлення і збродженими настоями гною або трав. Однак не завжди таке підживлення корисне через складність підрахунку концентрації ефективних мікроелементів. У цьому разі рослини краще трохи менше підживити, ніж внести занадто великі дози добрив. І в жодному разі не можна використовувати розчин, який ще бродить, оскільки бактерії, котрі містяться в ньому, можуть стати причиною кореневої гнилі.

На врожайних ґрунтах можна і зовсім не підживлювати, особливо якщо при садінні борозни були заправлені перегноєм. Мінеральні добрива, на мій погляд, вносити у ґрунт взагалі не потрібно: вони малодоступні рослинам і містять багато домішок, що забруднюють. Виняток становлять азотні добрива (аміачна селітра, сечовина), але проводити підживлення ними слід лише в тому разі, якщо у ґрунті дуже мало азоту і потрібен великий приріст вегетативної маси на початковому етапі росту. Внесення цих добрив у період формування плодів може призвести до накопичення в останніх нітратів. Крім того, при надмірному підживленні азотом рослини жирують, що затримує зав’язування і дозрівання плодів.

Підв’язування

Низькорослі сорти томатів із висотою пагонів до одного метра, особливо з невеликими плодами, немає потреби підв’язувати. Якщо ґрунт замульчований, то гілки із плодами вільно лежать на щільному шарі соломи або трави і не піддаються забрудненню та псуванню шкідниками. При наявності мульчі можна не підв’язувати і високорослі сорти (тільки висаджувати треба більш розріджено), однак при підв’язуванні їх урожайність і якість плодів значно підвищується. Як опори для підв’язування можуть бути використані кілочки, шпалера, шпагат тощо. Дуже зручна спеціальна пластмасова сітка для підв’язування томатів (продається у дачних магазинах).

Перше підв’язування рослин провадиться невдовзі після садіння. До кілків пагони томатів прив’язують в одному або двох місцях і не дуже щільно, залишаючи простір для росту стебла вшир. Друге підв’язування проводять через 3-4 тижні після першого із відстанню між ними не більше 30 см. Крім традиційних шпагату і широких ганчіркових мотузок, для підв’язування можна використовувати спеціальні пластмасові хомути із затискачем, які продаються у спеціалізованих магазинах і садівницьких клубах.

Формування

У томатів, крім основного стебла, із пазух листя виростають додаткові пагони — пасинки. Одні сорти галузяться слабко і мають мало пасинків — вони в них усі продуктивні, інші утворюють багато пасинків. У сортів детермінантного типу, які слабко галузяться, видаляти пасинки не потрібно, а ті, які сильно галузяться, на кшталт Рожевого гіганта і Бичачого серця, потрібно неодноразово пасинкувати. Інакше на томатах наростає потужна вегетативна маса: багато пагонів, листя, а до плодів надходить менше вологи і поживних речовин. Плоди формуються дрібними, затримується їх дозрівання. Загущені насадження ушкоджуються грибковими хворобами. Небажане і надмірне пасинкування: рослини втрачають відновлювальні властивості, що небезпечно при пошкодженні шкідниками, через слабку облистненість на плодах з’являються опіки, рослини потерпають від спеки. До того ж, пасинкуючи рослини сортів із невеликими плодами, ми позбавляємо себе додаткового врожаю з пасинків, який у більшості регіонів України встигає відмінно дозріти до заморозків. На всі ці нюанси, а також обраний тип опори, слід зважати при формуванні рослин. Видаляти пасинки необхідно до їх сильного розростання, коли вони виростають не більше 4-5 см. Їх обламують руками, залишаючи невеликий пеньок. Найпростіший спосіб формування високорослих томатів — в 1-2 стебла. Всі інші бокові пагони у цьому разі треба видалити. Саме таке формування доцільне у закритому ґрунті. На своїй ділянці при вирощуванні томатів у відкритому ґрунті і підв’язуванні до дерев’яних кілків зберігаю значно більше пасинків. При цьому залишаю боковий пагін під першою квітковою китицею і 2-3 найсильніших біля основи куща (що ближче до землі, то краще). В подальшому ці пагони можна покласти у невеликі канавки і присипати ґрунтом для утворення додаткових коренів. Прив’язують ці пагони довільно до кілка, який встромлений біля куща. Сорти з невеликими плодами, такі як Де-Барао, зазвичай не пасинкую. Частину зелених плодів при цьому перед заморозками просто збираю на подальше дозрівання (а зберігатися, поступово дозріваючи, вони можуть аж до новорічних свят). Слід наголосити, що пасинкування як таке застосовується для того, щоб менше загущувати кущі, а плоди були більшими і встигли дозріти до заморозків. Проводити пасинкування слід регулярно — не рідше одного разу на тиждень.

У статті описані найпростіші прийоми догляду за томатами. Однак деякі городники застосовують різноманітні нововведення у цій галузі. Так, щоб кущі росли не занадто високими, після обрізування на них 2-3 ярусів плодів верхівки рослин прищипують, а на заміну залишають нижні розвинуті пасинки, на яких також формується врожай.

Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
фізіолог рослин.

м. Донецьк.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 24(702) від 12 червня 2013 р., стор.3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Ліатрис

Чт Чер 13 , 2013
У наших ботанічних садах давно вирощується невибагливий квітучий багатолітник — ліатрис, родом із південно-східних районів Північної Америки, Мексики і Багамських островів. Популярності у квітникарів він набув, коли став масово продаватися голландськими фірмами. Зазвичай продається він навесні або восени кореневищами. Слід сказати, що його кореневища непогано зберігаються і добре приживлюються після […]