Зазвичай баклажани формують у два-три стебла, інші бокові пагони заввишки менше 1 м видаляють. Але літньої пори можна залишити ці пагони, вони знижуватимуть темпи росту і дадуть додаткові плоди. Крім того, у жару листя вберігає ґрунт під кущем від випаровування вологи. Однак аби зменшити загущеність рослини, необхідно видалити біля верхівок стебел по два невеликих листки. Листя обрізають, аби його прорідити і тим самим відкрити квітки для надходження світла. Зменшення густоти листя також сприяє профілактиці захворювання сірою гниллю, бо поліпшує провітрювання насаджень. До інших робіт з формування рослини належать прищипування вторинних квіток і позбавлення від пелюсткового кільця на плоді, що знизить можливість появи сірої гнилі.
У низькорослих сортів на самому початку розвитку після появи перших бокових пагонів 2-3 найміцніших залишають, а інші видаляють. На головному стеблі видаляють усе листя і пагони, що перебувають нижче цієї розвилки. Вище неї прибирають тільки ті пагони, на яких не сформувалися плоди. Необхідно також очистити кущі від хворого, пожовклого листя і деформованих плодів. Під кінець сезону верхівки стебел прищипують, залишаючи по 5-7 дрібних зав’язей, які ще здатні визріти. Видаленню в цей період підлягають і квітки, що з’являються. Крім одиночних квіток, у баклажанів утворюються в розвилках стебел цілі суцвіття із 2-5 квітками. З них можна залишити тільки одну, що сприятиме утворенню великого плода. Інакше плоди будуть дрібними.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 24(702) від 12 червня 2013 р., стор.4.