Ожина — комерційний підхід

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

(Продовження. Початок у №21 (699) від 22 травня 2013 р.).

Випробовування холодом

Коли перед людиною постає вибір, що посадити на ділянці — ожину чи великоплідну малину, вона часто робить його на користь великоплідної малини. На що при цьому зважають? Якщо почитати нашу літературу, то без зусиль можна знайти справедливе твердження, що ожина недостатньо морозостійка у середній смузі. Дійсно, сорти, які вирощуються у фермерських господарствах Західної Європи і прийшли до нас через відбір європейським кліматом, витримують мороз від 20 до 29°С. Цього достатньо, щоб вирощувати ожину без укриття у середній смузі. Однак успішне вирощування винограду у фермерських господарствах Волгоградської і Саратовської областей з укриттям лози під зиму і саме просування винограду на сотні кілометрів на північ і у Сибір переконує, що цією протоптаною дорогою може йти і культурна ожина, морозостійкість якої перебуває у тих же межах, що і морозостійкість винограду. Сніговий покрив, який рано встановлюється, в умовах середньої смуги дозволяє вирощувати ожину, вкладаючи її на землю для зимівлі, використовуючи лише легке плівкове укриття. Успішний досвід вирощування любителями із Самари, Уфи, Оренбурга, Саратова, Волгограда, Мордовії говорить про придатність вирощування ожини в укривній формі.

Легке укриття пагонів на зиму дозволяє зібрати повноцінний урожай наступного літа. Чи виправдовуються такі умови? Безумовно. Врожай з одного куща комерційного сорту ожини іноді в десять разів кількісно перевершує врожай з куща звичайної малини і в рази врожай з одного куща сучасного комерційного сорту великоплідної малини, вирощуваного за найінтенсивнішою технологією. Оскільки ми зараз говоримо про морозостійкість, то необхідно порівняти її з морозостійкістю сортів великоплідної малини. Остання у цьому питанні не менш проблемна культура, ніж ожина. Ось що писав сам професор В.В. Кичина 20 років тому у статті «Малина великоплідна: нові сорти й агротехніка», яка видана у журналі «Присадибне господарство» №2 за 1988 р.: «Нові сорти (Абориген та ін.) недостатньо зимостійкі. Щоб вони благополучно перезимували, радимо пригинати їх для укриття під сніг. Без укриття врожаї знижуються, позаяк узимку частина пагонів гине…» . Ось ще одна його цитата: «У місцях, де морози бувають більше 30°С, пагони великоплідної малини треба пригинати на зиму. Взимку вони повинні бути під снігом, тоді на них зберігаються бруньки і, відповідно, врожай наступного року. В районах із суворим кліматом пагони на зиму вкривають землею. У Центральній Росії, де зазвичай не буває великих зимових ушкоджень малини, завжди укриті кущі дають ягід більше і кращої якості у порівнянні з урожаєм неукривних кущів того ж сорту. Річ у тім, що на стеблі майже завжди є певна різниця між ступенем деформації бруньок, і це одна із причин їх різної стійкості…

…На практиці сорт «не винуватий», і завжди при оптимальних умовах всі свої переваги він проявляє зі стовідсотковою гарантією, а ось з вини людини дуже часто буває вельми посереднім і просто не в змозі показати свої переваги» .

Ні для кого не секрет, що морози у 30°С у середній смузі іноді трапляються практично щозими, значить, і підмерзання пагонів вище рівня снігу повинно спостерігатися щозими, тим більше, що мороз на межі снігового покриву буває ще вище на 1-2 градуси. Тобто за загальноприйнятою градацією зимостійкість великоплідної малини низька. В.В. Кичина у своїй книзі «Великоплідна малина Росії» термін морозостійкість мудро замінив поняттям зимостійкість (-30°С). Любитель зазвичай бачить цифру, але не завжди розуміє суть, відповідно вважає, що цього достатньо, не вникаючи, що вона означає. А означає вона те, що при -30°С сорт вимерзне до снігового покриву, але при цьому не загине повністю, а відновиться весною від коренів. При цьому вважатиметься, що зимостійкість куща — -30°С. Тобто ця цифра говорить тільки про здатність куща вижити. Ні про який урожай, якщо таке короткочасне зниження температури трапилося, а кущ не пригнули і не вкрили, говорити не доводиться. Для того щоб мати щорічний урожай, великоплідну малину потрібно як мінімум пригинати, а якщо зважати на те, що квіткові бруньки підмерзають при більш високій температурі, то іноді й укривати. Що і роблять дачники в регіонах із суворою зимою.

На досвіді вирощування дачниками великоплідної малини у відносно суворих умовах, але із застосуванням укриття, автор сортів не тільки створює ілюзію зимостійкості, але й намагається говорити про найвищу рентабельність саме фермерського виробництва великоплідної малини. Негативні факти, а таких достатньо, ігноруються, а позитивні — подаються. Незважаючи на те, що перші великоплідні сорти були передані для випробовування сорту до держкомісії ще у 1986 р., на сьогоднішній день немає жодного сорту великоплідної малини, який був би районованим у середній смузі, але автор «скромно» рекомендує вирощування більшості своїх сортів великоплідної малини «в усіх районах садівництва Росії». Але з них районований тільки Кіржач (вага ягоди — 2,4 г), та й лише по північному заходу (Ленінградська обл.) та Північному Кавказу. Патриція і Таруса рекомендуються тільки для вирощування, як сорти, які проходять випробовування у держкомісії. Великоплідна малина не тільки не унікальна в плані зимостійкості, навпаки, морозостійкість — слабке місце цієї культури, це загальна проблема великоплідної малини й ожини, обумовлена загальними генами. Для укривної культури абсолютно все одно — -20°С чи -29°С — сорт витримує такі температури при штучному проморожуванні пагонів. І перша, і друга цифра не гарантують урожаю при вирощуванні без укриття, при цьому і перша, і друга цифри морозостійкості забезпечують повний урожай при пригинанні й легкому укритті. Але при однаковій трудомісткості ожина багаторазово виграє в урожайності і переважає великоплідну малину як ягода.

В’ячеслав ЯКИМОВ.

м. Самара РФ.
E-mail: yakimov-v@bk.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 22(700) від 29 травня 2013 р., стор.11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Розмноження без переривання плодоношення

Ср Тра 29 , 2013
Саджанець годжі, отриманий із відсадка У середині червня, коли кущі годжі починають швидко набирати зелену масу, саме час братися до розмноження цієї рослини відсадками. Хоча годжі можна розмножувати всіма можливими вегетативними способами (кореневими відсадками, зеленими і здерев’янілими живцями), однак горизонтальними відсадками — надійніше і простіше. Для цього молодий пагін достатньо […]

Можливо вам сподобається