Щоб фундук прижився

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Плоди фундука сорту Трапезунд

Плоди фундука сорту Трапезунд

Нещодавно до нас звернувся садівник Олександр Сидоренко із м. Київ, який вирішив зайнятися вирощуванням фундука і зіткнувся з проблемами. Перші два однорічних, по 60 см заввишки, саджанці були посаджені ним 2 роки тому. Майже за класичним зразком підготувавши ями (навіть жирної лісової землі їм туди завіз), садівник сподівався на швидкий ріст саджанців. Однак, незважаючи ні на що, рости вони ніяк не хотіли. Цілий рік сиділи сиднем, а наступної весни — один зовсім засох, а другий був ледве живий. Ось і запитує садівник: у чому причина загибелі саджанця і що потрібно робити, щоб фундук прижився на його ділянці з легким супіщаним ґрунтом, на якому багато пирію.

Одразу треба сказати, що перш ніж посадити плантацію будь-якої культури, розбити навіть невеликий садочок або просто зробити пару грядок під овочі, ділянку потрібно звільнити від бур’янів. Пирій — настирна рослина, позбутися його не так просто, але поєднання хімічних і агротехнічних методів боротьби з ним дозволяє досягти мети.

Для затримання вологи на супіщаних ґрунтах на дно посадкової ями вкладають щільний шар глини завтовшки близько десяти сантиметрів і тільки потім засипають її родючою землею. Супіски, швидше за все, мають нейтральну або слабокислу реакцію, тому там можливе масове заселення коренеживильного шару личинками хрущів. Жирна лісова земля, якою засипані посадкові ями, точно так само може бути підкисленою і цілком придатною для розвитку хруща — у стадії личинки жук перебуває до трьох років, живлячись коренями рослин. Швидше за все, це і є причина загибелі саджанців фундука.

Плоди фундука сорту Анапський

Плоди фундука сорту Анапський

Хрущі не живуть у лужних ґрунтах, тому для боротьби з ними на дно посадкової ями, поверх шару глини, потрібно внести ще гашене вапно або деревний попіл, який також є лужним, позаяк містить поташ (у минулому навіть білизну прали «лугом» — водним настоєм попелу). У міру заповнення ями ґрунтом її стінки по периметру потрібно присипати вапном, щоб створити лужний «кокон», який перешкоджатиме ґрунтовим шкідникам вільно проникати до коренів. Фундук чудово витримує лужні і карбонатні ґрунти. Останніми роками, у зв’язку із помітним зменшенням опадів і різким підвищенням температур у літній період, створюється тривала повітряна посуха, яка провокує масове розмноження плодових кліщів, особливо глодового. Для боротьби зі шкідниками можна з успіхом застосовувати акарициди, такі як омайт або неорон, але вони знищують усіх кліщів, у тому числі і хижих — ворогів садових шкідників. Ми вчинили інакше. У своєму саду для захисту рослин застосовуємо біологічний метод — запускаємо хижого кліща фітосейулюса, який живиться кліщами-шкідниками, зменшуючи таким чином пестицидне навантаження на ділянку.

У посадкову яму не вносимо жодних добрив, гною або перегною, поміщаємо вниз, до коренів, верхній шар вийнятого ґрунту, як більш родючий, а верх засипаємо нижнім шаром. У крайньому разі завозимо поживний ґрунт. Землю навколо коренів трамбуємо ретельно, але акуратно, щоб не пошкодити кореневу систему. Рясно поливаємо двома-трьома відрами води, потім мульчуємо. Мульча запобігає пересиханню ґрунту і проростанню бур’янів у пристовбурному крузі.

Сподіваємося, що наші поради допоможуть читачам освоїти вирощування цієї чудової культури. До речі, співробітники Інституту фундука в Трабзоні (Туреччина) дивуються: чому в Україні масово не вирощують цю культуру. Адже на всій території нашої країни незліченна кількість місць, не придатних для вирощування інших плодових культур, але таких, які добре підходять для фундука, — схили балок, ярів, пагорбів і гір із нахилом до 60 градусів. У Туреччині ліщина росте переважно на гірських схилах уздовж Чорноморського узбережжя, і очевидні, здавалося б, незручності стали «золотим дном» для економіки країни. Точно так само фундук без особливих хитрувань здатний підтримати економіку як усієї України, так і кожного окремого господарства, варто тільки приділити йому дещицю уваги.

Володимир та Ніна ВОЛКОВИ.

Вул. 60 років СРСР, буд. 26,
с. Донське Сімферопольського р-ну
АР Крим, 97523.
Тел. моб. 050-551-98-34.
Е-mail: kizilplus@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 21(699) від 22 травня 2013 р., стор.8-9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Сітка для притінення власного виготовлення

Ср Тра 22 , 2013
Такий вигляд має моя сунична ділянка навесні під саморобним укриттям, що притінює Сьогодні в наших умовах без додаткового притінення рослин від сонця, коли навіть у тіні 45°С, нічого не виростиш. За такої спеки все зупиняється в рості або гине. Тому влітку я обов’язково притіняю свої ягідні насадження, зокрема малину і […]