Loading...Іноді городники вважають, що виродливі плоди томатів у них з’являються тому, що посаджені поруч сорти перезапилюються. Попри те, що томати — самозапильні рослини, деяка частка правди в цьому твердженні є. Річ у тім, що квітки в них середнього розміру із п’ятьма-шістьма пелюстками і такою ж кількістю тичинок, що зрослися у конусний стовпчик, усередині якого перебуває маточка. Тичинки мають двогніздові пилкові мішки, наповнені фертильними (родючими) пилковими зернами. При визріванні пилку мішки розкриваються внутрішніми поздовжніми щілинами, через які пилок висипається і потрапляє на приймочку маточки, так відбувається самозапилення і зав’язування плодів.
Але трапляються сорти, у квітках яких приймочка маточки виступає за конус тичинок або перебуває на одному рівні з тичинковим стовпчиком. У них самозапилення відбувається значно гірше. Зазвичай вони запилюються у той час, коли квітки нахилені донизу. У цих сортів частіше відзначаються випадки перехресного запилення, особливо за вітряної і жаркої погоди. А оскільки рослини томата містять жовту рідину з неприємним запахом, що виділяється при зламуванні волосків на листі та стеблах, то комахи, за винятком дрібних трипсів, цикадок і джмелів, рідко навідують квітки таких рослин.
У сортів із багатокамерними великими плодами квітки мають складнішу будову. Вони багатопелюсткові, більшого розміру, відповідно і зі значно більшою кількістю тичинок. Маточка в таких рослин широка, яка неначе зрослася з кількох простих. Приймочка багатобугорчата, частіше відкрита, розташована на рівні стовпчика тичинок. У пиляках цих квіток буває 30-60% стерильних (нежиттєздатних) пилкових зерен, і внаслідок цього частина зав’язей з незаплідненими в них насінними зачатками опадає, особливо за несприятливих погодних умов, а зі збережених зав’язей розвиваються малонасінні плоди, які нерідко бувають деформованими (ребристими).
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 20(698) від 15 травня 2013 р., стор.4.
