Loading...
У різних місцях нашого розсадника, закладеного ще моїм дідом, агрономом-плодоовочівником, Іваном Михайловичем Лопатиним, росте декілька плодоносних дерев абрикосів-самосійок, тобто таких, які виросли із кісточок. Всі вони різні і дуже хорошої якості, адже із сіянців абрикоса часто виростають дерева, які перевершують батьківські форми за якістю плодів. Така народна селекція доступна всім, позаяк кісточки абрикоса мають хорошу схожість.
Найдорослішому із цих абрикосів (пізнього терміну дозрівання) близько 35 років. Дерево високе, розлоге, із круглими великими (вище середнього розміру) і солодкими плодами.
Другий абрикос виріс із однієї із підщеп жерделі, на які ми зазвичай прищеплюємо великоплідну аличу і сливу. Зовні він дуже схожий на сортовий абрикос — Київський ранній.
Особливо нам подобається третій абрикос-самосійка, котрий став ультрараннім. Дерево компактне (у віці 12 років досягає заввишки 4,5 м), плодоносить щороку. Плоди дуже солодкі, середньої величини. До речі, цей абрикос нормально витримав зиму 2011-2012 років, у неврожайний рік потішив нас плодами. Правда, плодоносила тільки «південна» частина дерева.
Цього року хочу провести експеримент із щепленням живців абрикосів-самосійок на дику аличу. Хотілося б отримати зимостійкі дерева, пристосовані до наших погодних умов, цвітіння яких не припадатиме на травневі заморозки, а плоди за усіма показниками не поступатимуться сортовим абрикосам.
Вул. Вишневського, буд. 40,
м. Вінниця, 21008.
Тел. 067-775-27-48.
E-mail: Lopatinskii_Sad@mail.ru
Сайт: https://sad-lopatina.org.ua
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 20(698) від 15 травня 2013 р., стор.9.
