Нехай плодоносить абрикос

Переглядів : 7
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Закладання врожаю в результаті літнього обрізування (друга весна після садіння у сад)

Закладання врожаю в результаті літнього обрізування (друга весна після садіння у сад)

Улюблений фрукт нашого дитинства абрикос ніколи не був дефіцитом. Абрикосові дерева росли у кожному дворі, виконували роль зелених насаджень на вулицях, із них складалися лісосмуги вздовж доріг і між полями. Щороку дозрівала така кількістю плодів, що гілки ламалися, а під деревами лежав товстий помаранчевий «килим» із запашних солодощів. Все кудись зникло.

За своєю морфологією абрикос посідає проміжне місце між персиком і сливою. В наших умовах, щеплений на сіянці жерделі (дичка абрикосів) абрикос виростає заввишки до 10 м. За одне літо він спроможний давати дві, а іноді і три хвилі росту пагонів, на котрих до кінця вегетації можуть закладатися генеративні (плодові) бруньки. Враховуючи цю особливість, ми вирощуємо кроновані саджанці з гілками першого, другого порядків і квітковими бруньками.

Щоб успішно вирощувати абрикос, необхідно враховувати його біологічні особливості. Молоді дерева сильно ростуть і слабко гілкуються, тому без обрізування бокові пагони майже не утворюються. Плодові утворення типу шпорки недовговічні, через три-чотири роки вони відмирають, і плодоношення переміщується на периферію крони. Цю ситуацію також можна виправити з допомогою своєчасного і правильного обрізування. До того ж через сильний ріст дерев у молодому віці скелетні гілки утворюють гострі кути відходження, швидко стовщуються і з часом схильні відламуватися від стовбура, особливо при сильному врожаї.

Але зараз у світі вивчається літнє обрізування, котре провадиться після збирання врожаю. Існує думка, що при цьому збільшується кількість плодових бруньок і підвищується продуктивність насаджень. При доборі місця для садіння абрикоса слід пам’ятати, що ця культура світлолюбна, при затіненні вона втрачає обростаючу плодову деревину і різко знижує врожайність.

Що стосується формування дерев, то найчастіше застосовується розріджено-ярусне, а на півдні іноді використовують чашоподібне (як у персика). При розріджено-ярусному формуванні в першому ярусі залишають дві-три скелетні гілки через 20 см одна від одної, наступні — через 20-35 см. Невиконання цього правила може призвести до розламування і загибелі дерев, позаяк гілки першого порядку швидко стовщуються і сильно ослаблюють центральний провідник. Під основні скелетні гілки не можна вибирати ті, котрі відходять від стовбура під гострим кутом. Якщо таких гілок більшість, можна обрізати саджанець на зворотний ріст і сформувати крону наступного року або відігнути молоді пагони, надавши їм горизонтального положення. Важливо вчасно видалити конкурентів провідника і спрямувати дві-три скелетні гілки в бік ряду. На штамбі всі пагони нижче 50-60 см слід обчухрати (обламати), не допускаючи їх здерев’яніння.

Абрикоси сорту Букурія

Абрикоси сорту Букурія

У перші роки дерево абрикоса дуже сильно росте, тому важливо спрямувати енергію його росту в потрібний бік. На початку червня всі зелені пагони довші 40 см треба вкоротити на третину, і через два тижні на них з’являться розгалуження. Через місяць дану процедуру можна повторити, отримавши нові розгалуження. Використовуючи таку унікальну особливість абрикоса, у рік садіння можна повністю сформувати деревце, отримати закладання квіткових бруньок і вже весною наступного року милуватися квітучим садом, а в кінці літа насолоджуватися першими плодами.

На жаль, останнім часом ця культура все рідше тішить нас урожаєм. Клімат змінився. Абрикос має дуже короткий період фізіологічного спокою і після Нового року вже готовий зацвісти, стримують тільки низькі температури. При тривалій відлизі (вони стали справжнім лихом останніх зим) він може зробити це у невідповідний час. Цього року квіти розпустилися двадцять другого березня. У ніч на двадцять четверте вдарив мороз (-7°С) зі снігом і ураганним вітром, а зранку квітучий сад являв собою вельми сумне видовище.

Для гарантованого отримання врожаю ми обов’язково виконуємо червневе обрізування: весь приріст довший тридцяти сантиметрів укорочуємо наполовину. Через два тижні утворюються пасинки, на них закладаються плодові бруньки, котрі також зацвітають на пару тижнів пізніше. Як правило, друга хвиля цвітіння припадає на теплу і суху погоду, тому більший або менший урожай ми збираємо щороку.

Однак вище зазначені морози в період цвітіння — все ж явище досить рідкісне. Найчастіше врожай втрачається через грибкові захворювання, найшкідливішим з яких є моніліальний опік. Щоб захистити дерева від цієї хвороби, ми проводимо обробку мідевмісними препаратами восени, під час падолисту. Весною, до розпускання бруньок, повторюємо обприскування тими ж препаратами — чемпіон, купроксат, хлорокис міді або бордоська рідина. Зазвичай цього достатньо, але якщо ситуація ускладнюється, після цвітіння застосовуємо топаз. Це той мінімум процедур, котрий дозволяє щорічно отримувати врожай, а з ним задоволення і здоров’я від цієї унікальної культури — золотого абрикоса.

Володимир та Ніна ВОЛКОВИ.

Вул. 60 років СРСР, буд. 26,
с. Донське Сімферопольського р-ну
АР Крим, 97523.
Тел. моб. 050-551-98-34.
Е-mail: kizilplus@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(697) від 8 травня 2013 р., стор.9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Особливості плодоношення різних сортів винограду в Придніпров’ї

Ср Тра 8 , 2013
Минулий рік приніс чимало сюрпризів для виноградарів Придніпров’я. Зима видалася безсніжною, вітряною, із міцними морозами, тому багато кущів винограду значно підмерзло, а деякі загинули. Весна настала рано, але початок літа був майже без дощів, проте із суховіями. А дозрівання врожаю на винограднику проходило під акомпанемент заливних дощів. У таких умовах […]