Цибуля добре реагує на внесення мінеральних добрив. Однак коренева система її чутлива до підвищеної концентрації солей, тому їх краще вносити невеликими порціями за 2-3 рази. Зразу ж після появи сходів чорнушки насадження потрібно підживити азотними добривами з розрахунку 10-15 г/м2. При утворенні 1-2 справжніх листків проводять перше проріджування, залишаючи між рослинами 1,5-2 см, а також видаляють слабкі екземпляри. Після появи 3-4 справжніх листків проріджують удруге вже на остаточну відстань (5-7 см). Після другого проріджування необхідне підживлення повним мінеральним добривом, краще в рідкому вигляді. Гарний ефект дає підживлення гноївкою, розведеною водою у 5-6 разів, або пташиним послідом, розведеним у 10-15 разів. На відро води також додають 30-40 г суперфосфату. На 10 м2 витрачають 3-4 відра розчину. Останнє підживлення фосфорно-калійними добривами проводять під час формування цибулин: на 10 м2 уносять 150 г калійної солі та 200 г суперфосфату.
При вирощуванні ріпчастої цибулі на важкому ґрунті швидкому формуванню і дозріванню сприяє відгрібання землі від рослин. У цьому разі обережно, не пошкоджуючи кореневу систему, ґрунт відгрібають від цибулин. При висіві насіння напровесні цибуля буває вже готовою до збирання наприкінці серпня — на початку вересня. В окремі роки через несприятливі погодні умови вона не встигає визріти до цього часу. Аби прискорити дозрівання, корені підрізають лопатою.
Цибулю, посаджену сіянкою, коли її пір’я виросте до 10 см, починають обробляти проти хвороб фітоспорином (кожні 2 тижні). У цей же час проводять перше підживлення: на 10 л води беруть склянку кашкоподібного коров’яку й 1 ст. л. сечовини, на 1 м2 витрачають 2-3 л розчину. Друге підживлення — через 12-15 днів після першого: на 10 л води — 2 ст. л. нітроамофоски, на 1 м2 — 5 л розчину. Третє — коли цибулина стане завбільшки із волоський горіх: на 10 л води — 2 ст. л. суперфосфату, на 1 м2 — 5 л розчину.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(697) від 8 травня 2013 р., стор.4.