Справжня насолода для душі

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Іванко Чумак із гроном сорту Шоколадний
Іванко Чумак із гроном сорту Шоколадний
Вирощуванням винограду я захопився ще в далекому 1980 році. Посадив тоді зимостійкі сорти Лідію, Ізабеллу. Ще у мене ріс кущ винограду, здається, якогось прямого плідника, урожай котрого дозрівав у середині вересня і міг висіти до самих морозів. Збирали його кожного року не менше ніж по півтонни, з ягід варили варення, робили соки і вино. Весь урожай майже ніколи не збирали, і взимку птахи на цьому виноградному кущі влаштовували справжній бенкет. Вирощував я зимостійкий виноград, а хотів посадити такий, як у Криму чи в Італії. Але наші місцеві садівники відмовляли: мовляв, не ростиме такий виноград, вимерзне. Подивитись гарний укривний виноград у нас, на Волині, не було в кого. Тому укривні на зиму сорти винограду я почав вирощувати тільки з 2006 року, коли передплатив газету «Земля моя годувальниця» .

В опублікованих у ній статтях було дуже зрозуміло описано, як вирощувати виноград. Завдяки публікаціям її авторів я осягнув основні способи вирощування і за минулі роки посадив більше 50 різних сортів і гібридних форм винограду.

Читаючи статті, дізнався, що кожний сорт по-різному проявляє себе у різних регіонах. Як поводять себе у нашій місцевості вибрані сорти і гібридні форми винограду, я не знав, тому їх вирощування для мене одночасно перетворилося у випробувальний процес. На моєму винограднику вже плодоносить більша половина посаджених мною сортів, і родина наша забезпечена тепер свіжими ягодами впродовж трьох місяців, починаючи з кінця липня і по жовтень. Відкриває виноградний сезон на моїй ділянці сорт Тимур, ягоди котрого у минулому році дозріли до першого серпня, а вже третього серпня почали куштувати спілі ягоди сорту Кодрянка, потім і сорту Восторг. Дуже сподобався сорт Вікторія, в якого смачні рожеві, з мускатним ароматом ягоди, і дозрівають вони до середини серпня. Слідом за Вікторією дозріли ягоди сорту Аркадія, у якого грона були вагою більше ніж кілограм, майже разом із ним дозріли ягоди сорту Флора. Сподобалось перше плодоношення гібридної форми селекції В.В. Загорулька. У сорту Бажена ягода виросла дещо більша, ніж в Аркадії. У кишмишу Велес була дуже смачна ягода, а темно-сині великі ягоди сортів Руслан і Фуршетний захоплювали своєю красою. У третій декаді серпня почав дозрівати Мускат Лівадія, ягоди якого мають тонкий мускатний аромат. До першого вересня дозріли ягоди сорту Талісман. Коли він цвів, ішли зливові дощі, тому запилення у гронах було неповним, великі ягоди чергувалися з дрібними. Найсолодшим став Мускат Голодриги, ягоди якого дозріли на початку вересня. Із 10 вересня почали дозрівати ягоди сорту Шоколадний. Його у мене п’ятдесят кущів. Грона у нього досягають ваги 1 кг, але бувають і значно більшими, ягоди за кольором дійсно схожі на шоколад, тільки з темно-червоним відтінком. Вони не лише мають відмінний смак, але і гарно зберігаються. Я урожай зберігаю впродовж усього листопада, уклавши грона в дерев’яні ящики одним шаром. На кущах грона добре зберігаються до кінця жовтня. Найпізнішим у мене на винограднику є сорт Молдова. Урожай його дозріває в кінці вересня і гарно зберігається до кінця листопада.

Я дійшов висновку, що виноград можна вирощувати не лише в Криму, а й на Волині. Правда, вирощування його в нас має свої особливості. Накопиченим досвідом вирощування сонячної ягоди в нашій місцевості я і хочу поділитись.

Свій виноградник заклав на ділянці, розміщеній на південному схилі з ухилом 20-25 градусів. Верхній шар ґрунту на цій ділянці суглинок, а глибше — суцільна глина. На ньому раніше, окрім суниці, я нічого не вирощував, але ягоди в неї добре дозрівали і набирали багато цукру. Для садіння виноградних саджанців я готував посадкові ями розміром 1 х 1 х 1 м. Глину із цих ям вивозив, а чорнозем завозив. Крім того, в кожну яму додавав по одній тачці піску і кінського перегною, 3 л деревного попелу і 2 л дрібно потовченої яєчної шкаралупи. Усі внесені компоненти ретельно перемішував, зверху засипав чорнозем і добре поливав, аби ґрунтова суміш в ямі осіла. У кожну яму встановлював пластикову трубу діаметром 50 мм і завдовжки 50 см, у котрій у нижній частині просвердлював по двадцять отворів, щоб через цю трубу безпосередньо надходила поливна вода і мінеральні добрива, котрі вносив. Після підготовки посадкових ям через десять днів я саджав у них саджанці. Робив це як навесні, так і восени.

Виноградні кущі розміщував через 1,5 м у ряду, а між рядами робив відстань 3 м. Поливаю виноградник через шланг. Воду для поливу беру з бочок, котрі встановив у верхній частині ділянки, тому вода тече по шлангах самопливом. Вода, котра використовується для поливу, у мене тепла, нагріта на сонці. В бочки я накачую воду з колодязя. Виноградні кущі поливати мені допомагають діти.

Підживлюю свій виноградник тричі за літо. Перше підживлення роблю навесні (після підв’язування) деревним попелом, котрий розсипаю по землі навколо виноградних кущів і загортаю з допомогою сапки. Друге підживлення роблю мінеральними добривами перед цвітінням і третє — після цвітіння, коли ягоди досягають розміру горошини. Внесені добрива так само загортаю з допомогою сапки, так вони краще засвоюються рослинами.

Двічі обробляю виноградник для захисту від грибкових захворювань і шкідників. Першу обробку роблю перед цвітінням препаратом квадрис, другу — препаратами ридоміл голд і топаз, котрі змішую разом. Більше обробок не проваджу.

Кущі на своєму винограднику формую на два рукави й обрізую восени, залишаючи на них по 45-50 вічок. Потім роблю укриття кущів. Для цього використовую чорну плівку. Натягую її над дротяними дугами, встановленими над кущами у формі тунелю, краї плівки присипаю землею. За чотири минулі зими, після того як я став використовувати таке укриття, на моєму винограднику жоден кущ не постраждав від морозів. Навесні відкриваю виноградник після того, як мине загроза заморозків. Лози підв’язую до першої дротини, котра у мене на шпалерах натягнута на висоті 40 см від поверхні ґрунту. Стояки шпалер на моєму винограднику дубові, заввишки 2,5 м, на них натягнуто 5 рядів дроту. Після підв’язування виноградних ліз я стараюся вчасно проводити всі зелені операції. Нормую кількість плодоносних пагонів і суцвіть, видаляю на них пасинки, роблю прищипування сильнорослих пагонів.

Є у мене ще одна особливість: я вирощую в міжряддях на винограднику кабачки, котрі саджаю в три рядки. Таким чином, я добиваюся того, що під листям кабачків добре зберігається волога, земля не розтріскується і не ростуть бур’яни.

Ось такі особливості моєї виноградної агротехніки. Вирощуванням ягідників я займаюся давно, але виноград мені подобається найбільше, тому що його вирощування дає не лише гарну додачу до сімейного столу, а й приносить справжню насолоду для душі. Бажаю всім щедрих урожаїв.

Микола ЧУМАК.

с. Цевеличі Локачинського р-ну
Волинської обл., 45533.
Тел. 067-58-87-822; 095-151-90-17.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 17(695) від 24 квітня 2013 р., стор.8, 10.

zmk

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Магнолія — візитна картка весняного саду

Ср Кві 24 , 2013
Дружина автора Світлана біля квітучої магнолії сорту Суланжа Для нашої родини цвітіння магнолії асоціюється зі святом 1 Травня. Але не стільки зі святом трудящих, як із днем народження діда — агронома-плодоовочівника, засновника родинного саду-розсадника — Івана Михайловича Лопатіна. Два саджанці деревоподібних магнолій, Кубус і Суланжа, були отримані з Київського ботанічного […]