Особливості весняного садіння персика

Переглядів : 4
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Існує стійка думка, згідно з котрою, саджанці зерняткових порід (яблуня, груша, айва та ін.) рекомендується саджати восени, а кісточкових (персик, абрикос, вишня, черешня та ін.) — навесні. Зі свого досвіду і напрацьованої за багато років практики хочу сказати, що садіння персиків та інших кісточкових дерев можна провадити як навесні, так і восени. Обидва ці терміни мають свої переваги і недоліки. Про це вже не раз писала «ЗМГ» . Особисто я віддаю перевагу садінню саджанців восени. Вийняті навесні із прикопаних місць саджанці часто мають слабку, травмовану кореневу систему. Вперше вони обрубуються при осінньому викопуванні в розсаднику, вдруге — при діставанні із місць прикопування. Ще гірше, якщо саджанець підмерз у місці прикопування або засох від неправильного зберігання. Моя порада: при весняній купівлі саджанців зверніть увагу на кореневу систему. При зрізуванні коренів секатором чи ножем середина має бути білого кольору. Це означає, що саджанець живий. Якщо зрізи коричневого або іншого темного кольору — саджанець не годиться для садіння, якого б розміру у нього не була коренева система.

Іноді під впливом тепла і вологи в саджанців ще в місці прикопування на стовбурці та гілках набухають бруньки. Вони дуже ніжні, і при викопуванні їх легко пошкодити. Тому відбувається багато небажаних обломів бруньок. Треба бути дуже уважним та акуратним при садінні саджанців навесні. Крім того, існують і погодні фактори, які впливають на хід весняного садіння. Наприклад, під впливом тепла і вітру, котрі часто бувають навесні, земля швидко висихає і лопається. Навколо саджанця утворюється земляна кірка (вона перешкоджає аерації), а також утворюються глибокі тріщини. Через них углиб надходять теплі потоки повітря, котрі підсушують кореневу систему, яка ще не прижилася. А запас поживних речовин і вологи в кореневій системі та штамбі саджанця невеликий. В умовах плюсової температури, що постійно збільшується, це немаловажно. Волога, котра є в саджанця, швидко випаровується, але оскільки корені ще не прижилися, то постачання вологою і поживними речовинами саджанця припиняється. У таких умовах саджанець часто гине.

Буває так, що верхня частина штамбика саджанця від тепла підсихає, а в нижній частині, але вище щеплення, зі сплячих бруньок з’являється новий пагін. Його потрібно вертикально підв’язувати до засохлого штамбика або ж поряд у землю встромити кілок, до котрого і підв’язати пагін. Наступного року засохлий штамбик необхідно зрізати, а з молодого здерев’янілого приросту формувати штамб і скелетні гілки. А це втрата дорогоцінного часу. Але за сприятливих умов і гарного догляду весняне садіння саджанців навіть трохи вигідніше, ніж осіннє, бо якщо за літо коренева система добре приживеться, то саджанець уже цього року дасть нормальний приріст. Завдяки цьому за сезон можна сформувати штамб і скелетні гілки, на котрих будуть закладені плодові бруньки. А наступного року вже будуть перші плоди.

Зі свого досвіду можу сказати, що позитивну роль у приживленні саджанців плодових культур (незалежно від часу садіння) відіграють полив і мульчування пристовбурних кругів. Мульча не дає утворюватись кірці, а також тріщинам у землі навколо деревця, сприяє розмноженню черв’яків, а ті, у свою чергу, — аерації ґрунту в пристовбурному крузі. Перевірено особисто.

І не треба боятися такої культури, як персик. Він уже давно не південець. При правильному підборі сортів різних термінів дозрівання персики можна їсти більше трьох місяців поспіль. А при комерційному підході до цієї культури хочу зазначити, що персик — дуже рентабельна культура. Один із українських садівників сказав: «Рентабельність вирощування плодів персика і нектарина в Україні поступається лише черешні. А відсутність урожаю один раз на п’ять років через загибель квіткових бруньок мене ніскільки не непокоїть, позаяк одержаний прибуток за чотири роки перекриває вимушений річний простій!»

Я повністю із цим згоден і готовий допомогти всім охочим вирощувати в себе персики не лише консультацією, а й садивним матеріалом. Адже часто саме неправильно підібраний чи неякісний садивний матеріал псує репутацію цієї культури. Купувати саджанці треба лише у відомих розсадниках чи в знайомих приватних фахівців із розсадницької справи, котрі самі займаються окуліруванням плодових культур. Хай вони обійдуться дорожче, зате не буде розчарувань у майбутньому.

Олександр ДЯДЮРА,
садівник.

Вул. Карельська, буд. 25,
м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., 50011.
Тел. 067-981-52-55; 099-655-48-44.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 16(694) від 17 квітня 2013 р., стор.11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Малина в міжряддях саду

Ср Кві 17 , 2013
Посадили три сорти малини — Таруса, Жовтий гігант і Новина Кузьміна. Хотілося б знати, чи потребують вони шпалери і які особливості обрізування? І.І. ПОПОВИЧ. с. Мирнопілля Одеської обл.». На це запитання відповідають наші постійні автори — кримські фахівці із розсадницької справи Володимир та Ніна Волкови. Малина сорту Новина Кузьміна в […]