На самому початку літа нас тішили рясні опади, а відтак — буйна зелень на городах. Але потім, на жаль, стали помічати дрібнолистість на томатах, пожовтіння огудин огірків і навіть листя квасолі. Правда, грядки з цими культурами вдалося якось оживити з допомогою рясного поливу та хімпрепаратів. Однак ділянки кормових буряків, котрі зазвичай ніхто не поливає, позаяк це дуже витратно, спіткала справжня біда: де раніше виростали масивні коренеплоди, зараз вони дрібні, в’ялі і, відповідно, зазнають грибкових захворювань — сухої та хвостової гнилей, фомозу, справжньої борошнистої роси, церкоспорозу. За зовнішнім виглядом ці хвороби складно виявити, справжню причину можна визначити лише з допомогою лабораторного аналізу, хоча він мало кому доступний.
Я помітила, що за несприятливих умов (спека) найбільше потерпають гібриди зарубіжної селекції. Більш стійкими виявились вітчизняні сорти, зокрема Переможець. У нього більш глибоке залягання коренів, потужна коренева система, завдяки чому коренеплоди менше в’януть, відповідно, і рослини стійкіші до хвороб.
Слід зазначити, що кормові буряки, як й інші кормові культури, не є основними городніми рослинами. Але для сільських присадибних господарств вони мають важливе значення, зокрема для тих господарів, котрі займаються вирощуванням живності. Кормові буряки належать до найцінніших і високоврожайних кормових культур, посідають важливе місце в раціонах великої рогатої худоби, свиней і птиці. Хороші кормові якості цієї культури обумовлюються великим умістом безазотистих екстрактивних речовин, вітамінів та мінеральних солей, тобто тих речовин, котрі позитивно впливають на продуктивність тварин. Використання коренеплодів у раціонах разом зі збагаченням їх елементами живлення стимулює краще засвоєння тваринами концентрованих та грубів кормів.
Гарний урожай кормових буряків гарантує забезпечення тварин у зимовий період повноцінним кормом. Тому за перших ознак захворювання кормових буряків слід звернутися до фахівців, котрі порадять, чим обробити рослини в серпні. Для цього ще є час, позаяк кормові буряки збирають у кінці вересня — на початку жовтня. Деякою мірою, якщо немає можливості одержати поради фахівця, допоможе (не нашкодить) позакореневе підживлення буряків бором. Для цього найкраще використати мікродобрива мікростим-бор, мікросил-бор, у котрих додатково містяться регулятори росту гідрогумат та екосил, а також польські мікродобрива адоб-бор, еколист-бор, солюбор. У крайньому разі для позакореневого підживлення можна використати 1-1,5 г борної кислоти на 10 л води (цього розчину вистачить на 10 м2). Але навіть при посусі в ґрунті, багатому на органічні та хімічні добрива, коренеплоди кормових буряків менше в’януть. А тому надалі краще подбати про врожай завчасно, ще до сівби.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(711) від 14 серпня 2013 р., стор.3.