Селекційні шедеври нового покоління огірків

Переглядів : 1
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Кожен овочівник мріє виростити смачний і гарний огірок. Адже покупці на базарі віддають перевагу зеленцю невеликому, ароматному, із чорними шипами, хрусткому в засоленому вигляді. А городникам важливо ще й те, щоб рослини були стійкими до хвороб. Пропонований огірковий сортимент нараховує сотні сортів та гібридів вітчизняної і закордонної селекцій, в якому необізнаному городникові складно розібратися. Але ж так важливо дібрати для своєї ділянки такі сорти та гібриди, які б максимально задовольнили найвибагливішого покупця.

Великою популярністю в овочівників користується огірок Зозуля F1 російської селекції. За свої смакові якості він одержав 5 балів. Це ранній партенокарпічний гібрид, переважно жіночого типу цвітіння. При ранньому висадженні краще плодоносить при запиленні бджолами. Від сходів до плодоношення минає 45-50 днів. Гібрид дуже продуктивний, із дружною віддачею врожаю у перший місяць плодоношення (8-16 кг/м2). Плоди у нього циліндричні, темно-зелені, з вираженими поздовжніми смугами, завдовжки 14-22 см, вагою 160-300 г. Стійкий до вірусу огіркової мозаїки, кореневої гнилі. Рекомендується для плівкових і засклених теплиць, можна вирощувати й у кімнаті. Але є в Зозулі недолік: зеленці використовуються тільки в салатах і для засолювання з коротким терміном зберігання заготовок. Але ж більшість городників вирощує огірки у відкритому ґрунті, які можна використовувати і для консервування, засолювання на зиму.

Тому слід звернути увагу на інші російські сорти огірків, які свого часу займали значні площі в Україні, особливо сорти Кримської дослідної станції Краснодарського краю. Можна згадати відомий Фенікс 640. Бувалі овочівники пам’ятають, як наприкінці 80-х років минулого століття, коли лютувала епіфітотія несправжньої борошнистої роси, виживав тільки він завдяки підвищеній стійкості до цієї хвороби. Та й тепер жоден город без нього не обходиться. Тільки Фенікс може стояти до настання морозів, попри погодні умови.

Та на втіху всім любителям огіркових новинок не так давно з’явився новий покращений Фенікс із приставкою «плюс», який перевершує свого попередника за багатьма важливими параметрами. На відміну від інших сортів, у Фенікса плюс на центральній огудині формується багато жіночих квіток, завдяки чому зростають його скороспілість і продуктивність. Зеленці мають дуже тонку негрубу шкірку, соковиту і хрустку м’якоть. Від Фенікса 640 новому сорту передалася підвищена стійкість до хвороб, завдяки чому Фенікс плюс має дуже тривале плодоношення — до перших осінніх заморозків. І ще головний козир нового сорту — генетична стійкість до накопичення гіркоти. Минулого сезону городники, посіявши сорт Фенікс плюс, одержали від нього відмінний урожай.

Багато російських сортів та гібридів, виведених у радянські часи, були високопродуктивними, стійкими і легко піддавалися формуванню, що значно полегшувало працю овочівника. Справжньою зіркою того часу і національним стандартом став гібрид Естафета F1, який не здає своїх позицій і дотепер. Це рідкісне в наш час довголіття — у середньому сорт змінюється новим за 5 років. Огірок Естафети не просто став пізнаваним. З’ясувалося, що за кордоном про такий і натяку немає.

Та наука не стоїть на місці. Зовсім недавно Естафета так само одержала приставку «плюс». Гібрид був поліпшений у київському науково-дослідному центрі виробничого агрокомбінату «Пуща-Водиця». Для порівняння: в Естафети врожайність становить 25,6-26,2 кг/м2, максимальна — 32,3 кг/м2, у Естафети плюс загальна врожайність у заскленій теплиці сягає 28-44 кг/м2, а рання — 6-8 кг/м2. Це партенокарпічний, із переважно жіночим типом цвітіння середньоспілий гібрид. У плодоношення він вступає на 55-68-й день. Рослина індетермінантна, міцна, середньовитка. Зеленець яскраво-зелений, веретеноподібний, середньобугорчатий, білошипий, завдовжки 18-22 см. Плоди рівні, ніжної консистенції, з високими смаковими якостями, привабливі, формуються дружно. Усі ці плюси і визначили назву нового гібрида — Естафета плюс F1.

Однак учені радять вирощувати не менше 4-5 сортів чи гібридів, різних за скоростиглістю, призначенням, партенокарпічних і бджолозапильних. Ранні уникають хвороб, середні та пізні більше придатні для засолювання. Тому слід звернути увагу і на інші українські огірки. Бджолозапильний гібрид Внучок F1 товарний зеленець формує на 50-54-й день. Рослина відзначається тіньовитривалістю, змішаним типом цвітіння, великою кількістю жіночих квіток. Зеленець веретеноподібний, з високими смаковими якостями (без гіркоти), завдовжки 18-20 см, не переростає, темно-зелений, шипи світло-коричневі. Вага плода — 130-150 г. Розміщення плодів парне. Товарний урожай — 27-28 кг/м2, ранній — 4-5,6 кг/м2. Внучок стійкий до основних хвороб — кладоспоріозу, борошнистої роси. Перспективний для всіх типів теплиць. Придатний для вживання у свіжому вигляді й консервування.

Середньоспілий бджолозапильний гібрид Сквирський F1 був виведений на Сквирській дослідній станції в Київській області. У плодоношення вступає на 54-65-й день. Рослина середньовитка. Плід циліндричний, бугорчатий, без гіркоти, завдовжки 10-14 см, вагою 80-85 г. Високотоварний, має відмінні смакові якості. Відносно стійкий до пероноспорозу, підвищених температурних умов. Універсального призначення. Рекомендований для відкритого ґрунту й усіх ґрунтово-кліматичних зон України.

Вирощуючи на своїх грядках селекційні шедеври нового покоління, можна за будь-яких умов одержати непоганий результат, якщо забезпечити своїм плеканцям максимальну турботу.

Владислав КРАВЧЕНКО,
доктор сільськогосподарських наук.

м. Київ.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 15(693) від 10 квітня 2013 р., стор.4.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Аби баклажан не став деревом

Ср Кві 10 , 2013
За своєю природою баклажан — багатолітній напівкущ зі здерев’янілим у нижній частині міцним стеблом, яке не вилягає. Батьківщиною баклажана є Індія і Китай, де він росте у дикому вигляді. Культурні сорти баклажана в нас вирощують як однолітні рослини зазвичай через розсаду. Однак при неправильному догляді за нею стебла рослин можуть […]