Щоб із персиками бути і слави ледаря не набути

Переглядів : 11
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Loading...
Квітучий персиковий сад

Попри те, що на шпальтах спеціалізованих видань, у тому числі і «ЗМГ», щороку йдеться про догляд за персиками і нектаринами, щовесни до мене все одно звертаються люди з різними запитаннями. Для багатьох садівників, як і раніше, важким для розв’язання залишається питання: як правильно виконувати весняне обрізування? Тому, користуючись наданою нагодою і слушним для цього часом, хочу описати кілька способів обрізування персикових дерев, які я застосовую у власному саду вже багато років, аби читачі «ЗМГ» за допомогою цих підказок змогли вчасно провести всі необхідні операції у своєму саду.

Для садівників-початківців, котрі не мають достатнього досвіду, немає кращого за обрізування під час цвітіння. Це знають навіть діти, які часто відвідують мій персиковий сад разом із батьками. Нехай ця фотографія, зроблена під час одного із таких візитів, нагадає про це і читачам «ЗМГ».

В Україні садівники в основному застосовують такі способи обрізування персикових дерев.

Коротке обрізування із сучком заміщення.

Виконується на кшталт обрізування виноградного куща. При такому обрізуванні молодий, добре розвинений пагін укорочують на 8-10 бруньок і залишають на плодоношення. Пагін, розміщений нижче плодоносної ланки, укорочують на 2 бруньки. Він служить сучком заміщення для плодоношення у наступному році. Наступного року пагін, що відплодоносив, видаляють, а два залишених обрізують, як описано вище. Таким чином регулюється висота дерева і навантаження врожаєм.

Американське обрізування.

Із цим способом наших садівників познайомив американський фахівець із садівництва доктор Роберт Білдінг зі штату Нью-Джерсі. Новий спосіб обрізування викликав великий інтерес і палкі дискусії серед наших садівників. Кілька господарств Одеської області запровадили його у своїх садах. Я також його випробував і зараз продовжую застосовувати цей спосіб обрізування у своєму персиковому саду. Суть його полягає в тім, що провадиться він без обрізування плодоносних бруньок, тобто виконується так зване довге обрізування. Воно потребує обов’язкового ручного проріджування плодів. Цю операцію слід виконувати під час цвітіння персикових дерев (не гаючи часу), обриваючи вручну зайві квітки. Таким чином, ми виконуємо проріджування, а значить, зменшуємо навантаження плодами як на плодоносний пагін чи ланку, так і на дерево в цілому. Навантаження на дерево можна зменшити, видаляючи і зайві плоди. Проріджування плодів треба здійснювати в перші чотири тижні після цвітіння дерева, тобто до завершення фази поділу фруктової клітини, для того аби максимізувати розмір плода (фаза поділу клітини триває чотири тижні від початку цвітіння деревця).

Якщо не провести нормування плодами, то дерева перевантажуються врожаєм, слабшають, а плоди стають дрібними і втрачають свої смакові та товарні якості. При такому способі обрізування сучок заміщення не потрібен. Гілка, на якій рівномірно розміщені плоди, нахиляється під їх вагою, а на місці вигину проростає пагін, який наступного року буде залишений на плодоношення. Однак при такому обрізуванні й формуванні персикових дерев необхідно закладати сад з більшою відстанню між деревами. Адже під вагою плодів гілки дерев нахиляються врізнобіч, займаючи багато вільної площі. При цьому відбувається змикання гілок сусідніх дерев як у ряду, так і в міжряддях.

При такому обрізуванні гілки під вагою плодів згинаються, як у плакучої верби, але не ламаються, позаяк навантаження на плодоносну гілку чи пагін рівномірне. Персики, що дозрівають, розміщені на відстані 15-20 см один від одного. При такому нормуванні врожаю немає дрібних і недорозвинених плодів. Вони добре забарвлені і швидше дозрівають.

Крім цього, для підтримання дерева в гарному стані на початку весни, щойно встановиться плюсова температура, необхідне попереднє, або, як його ще називають, санітарне обрізування. Видаляють засохлі, пошкоджені, підмерзлі, а також уражені хворобами та шкідниками пагони. Вирізають усі непотрібні гілки, які загущують дерево, ростуть хаотично, труться чи перехрещуються між собою, а також двійники і пагони, що жирують (вовчки).

Непотрібні гілки і вовчки, що ростуть усередину крони, зрізують на кільце. Вовчки, спрямовані назовні, можна не видаляти, а тільки вкоротити для навантаження їх плодами. Вони так само можуть служити для заміщення окремої плодової ланки чи скелетних гілок. При вкорочуванні таких пагонів ріст їх уповільнюється і викликає закладання квіткових бруньок на передчасних пагонах.

На завершення хочу сказати, що попри терміни садіння саджанців, їх обрізування, а також обрізування плодоносних дерев краще виконувати навесні. Я, наприклад, вважаю за краще проводити обрізування під час цвітіння персикового саду, коли вже добре видно, що видаляти, а що залишати на дереві. З огляду на те, що квітка — це майбутній плід, водночас регулюю і навантаження дерева врожаєм. Зрізи краще замазувати садовою замазкою, садовим варом або ж олійною фарбою. Та оскільки зараз олійних фарб практично немає, то раджу замазувати зрізи і рани на деревах водоемульсійною фарбою або ж нігролом, додавши до нього каніфоль, віск чи парафін для еластичності.

Олександр ДЯДЮРА,
садівник.

Вул. Карельська, буд. 25,
м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., 50011.
Тел. 067-981-52-55; 099-655-48-44.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 15(693) від 10 квітня 2013 р., стор.1,11.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Гнути чи обрізувати — ось у чому питання

Ср Кві 10 , 2013
Іноді, спілкуючись із садівниками, доводиться чути, що вони не вдаються ні до підтримувального (що регулює плодоношення), ні до омолоджувального обрізування, а обмежуються лише дідівськими прийомами на кшталт відгинання гілок. Але ж відгинання гілля, особливо для черешні на сильнорослій підщепі, не може бути альтернативою обрізуванню. Річ у тім, що черешня належить […]