Loading...За своєю природою баклажан — багатолітній напівкущ зі здерев’янілим у нижній частині міцним стеблом, яке не вилягає. Батьківщиною баклажана є Індія і Китай, де він росте у дикому вигляді. Культурні сорти баклажана в нас вирощують як однолітні рослини зазвичай через розсаду. Однак при неправильному догляді за нею стебла рослин можуть рано здерев’яніти. При цьому ріст рослин уповільнюється, відзначається опадіння бутонів і поганий розвиток зав’язей. У підсумку різко знижується продуктивність рослин. Основною причиною того, що відбувається, є нестача вологи. Баклажани потребують високої вологості ґрунту (близько 80%) і повітря (65-67%). При пересиханні ґрунту, якщо рослини перебувають біля батареї, стебло в них дерев’яніє і не утворює додаткових коренів, саме тому розсада баклажана погано приживлюється. Якщо все-таки сталося так, що стебло внизу здерев’яніло, можна від верхньої частини відрізати живець і вкорінити його. Щоправда, при цьому дещо затримається плодоношення.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 15(693) від 10 квітня 2013 р., стор.4.
