Кущем — добре, а на шпалері — краще

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Ягідна «стіна» порічок на шпалері

Ягідна «стіна» порічок на шпалері

На невеликій присадибній ділянці, а тим паче на дачі, постійно відчувається нестача місця для різних культур. Щоб забезпечити свою родину (а тим більше продати надлишки), треба виростити багато різних овочів та ягід. Ось і доводиться ущільнювати насадження, намагаючись одержати великий урожай із одиниці площі. Часто таке ущільнення йде на шкоду якості одержуваної продукції. Але не в разі з червоними і білими порічками. Виростаючи кущем, порічки займають досить багато місця. Навіть при ущільненому садінні та формуванні лише із однолітніх і дволітніх пагонів на одній сотці можна посадити не більше 100 кущів. У садівництві, як у любительському, так і промисловому, існує й інший спосіб вирощування червоних порічок — на шпалері. Між двома вертикальними стовпами заввишки 2 м натягуються через 50 см один від одного 4 горизонтальних ряди дроту. До цього дроту з інтервалом 20-30 см кріпляться вертикальні дерев’яні планки чи бамбукові палиці. До них потім підв’язуватимуться вертикальні пагони порічок.

Вертикальний кордон для червоних і білих порічок.

При садінні саджанця залишають на рослині один чи два найпотужніших пагони. Із них формуватимуться так звані вертикальні кордони. Пагони обрізують до висоти 20-25 см і прив’язують до вертикальної опори. На слабкіших саджанцях залишається один пагін. Саджанці садять у ряду через 30 см. На сильніших саджанцях сильнорослих сортів залишають 2-3 пагони і саджають їх через 50-60 см. Нижче місця обрізування на кожному пагоні залишають 2-3 верхніх бруньки, решту виламують до самого ґрунту. Ряди шпалер розміщують на відстані 1,8-2 м один від одного.

Далі розглянемо формування одного вертикального кордону, позаяк воно аналогічне для кожного із залишених пагонів. Упродовж першого року вегетації формують центральний провідник залишеного пагона, не обрізуючи його і підв’язуючи в міру росту до опори. У кінці червня бокові гілки, що розвинулись із залишених на пагоні бруньок, укорочуються на 3 листки. Тобто обрізуються із залишенням приблизно 10 см приросту. До осені на залишених при обрізуванні гілочках наростуть пагони другого порядку. При виконанні пізньої осені другого обрізування, з метою формування плодових гілочок, ці пагони другого порядку обрізуються на 2-3 см, а на центральному провіднику видаляється річний приріст, залишається лише 15-20 см. Таке обрізування робиться щороку, доки центральний провідник вертикального кордону не досягне висоти 1,8 м. Після цього восени на центральному провіднику обрізується весь річний приріст. Залишається лише одна брунька.

Таким чином, літнє щорічне обрізування полягатиме в укорочуванні на 3 листки абсолютно всіх пагонів, що наросли, крім центрального провідника. А осіннє обрізування полягає в укорочуванні до 2-3 см пагонів, що знову наросли до осені. Після кількох років праці буде сформована суцільна стіна ягід порічок.

Слід розуміти, що для таких інтенсивних технологій вирощування ягід необхідне своєчасне забезпечення рослин живленням і вологою в потрібних обсягах. Треба щороку вносити мінімум по два відра перегною під кожен кущ, застосовувати мінеральні добрива. Міжряддя обов’язково мульчувати чи за-

сівати багатолітніми бобовими травами із постійним їх скошуванням. Для шпалерного формування треба добирати і сорти інтенсивного типу. Особливо декоративний вигляд на шпалері мають сорти з довгим кетягом: Святкова, Дарниця, Святомихайлівська, Ровада, Улюблена, Дар Орла, Рондом, Орловська зоря.

Переваги шпалери.

Ученими встановлено, що вирощування порічок на шпалері не призводить до істотного збільшення підмерзання генеративних органів рослин і погіршення їх загального стану. Зазначено, що за такого формування знижується ступінь ураження рослин такими хворобами, як антракноз і септоріоз. Це пояснюється кращою провітрюваністю насаджень. Основні фенологічні фази сезонного розвитку (початок вегетації, цвітіння і дозрівання) у порічок на шпалері настають на 1-4 дні раніше, ніж при кущовому способі вирощування. Тому збирання врожаю на шпалері в сортів червоних порічок проводять на 4-5 днів раніше, ніж при традиційному способі.

Величина і якість ягідної продукції залежать від результативності запилення. При шпалерному формуванні на 5-10% збільшується зав’язуваність ягід як при природному запиленні (самозапилення), так і при вільному запиленні іншими сортами. Ученими так само встановлено, що при вирощуванні сортів червоних порічок на шпалері формується довший кетяг — на 30%, більше ягід у кетягу — на 28%, спостерігається збільшення середньої ваги ягід — на 40% більше, ніж при традиційному способі.

Урожай рослин залежить від чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), площі і часу роботи листя, частки використання продуктів фотосинтезу на створення господарсько-цінного врожаю. Величина ЧПФ листя при шпалерній технології вирощування вища в сортів червоних порічок на 20%, що обумовлено кращою освітленістю рослин у центрі крони на 37,9% і за шириною ряду — на 20,8%.

При вирощуванні порічок на шпалері змінюються якісні параметри ягід. Хімічний склад їх поліпшується на 53,9% за вмістом аскорбінової кислоти (вітаміну С), на 22,3% — за накопиченням цукрів і на 22,1% — за вмістом Р-активних речовин.

Результативним показником цінності сорту при відповідній технології вирощування є його продуктивність. Підвищення щільності насаджень червоних порічок при шпалерному формуванні збільшує врожайність цієї культури удвічі в порівнянні з кущовим формуванням. Урожай в умовах любительського саду може досягати 300-400 кг із сотки, а рентабельність — 150-200%. Правда, шпалерне формування потребує капітальних витрат на спорудження шпалери і дещо більших витрат часу і праці на обрізування. Зате збирання врожаю при такому формуванні легше, урожай вищий, а самі ягоди кращої якості.

Формування чорної смородини.

Майже всі переваги шпалерного формування проявляються і на чорній смородині, але в істотно менших кількісних значеннях. Дослідженнями вчених не виявлено лише істотного поліпшення хімічного складу ягід у сортів смородини. Її вирощують на шпалері в основному в любительському садівництві, позаяк такий спосіб формування передбачає ручне збирання ягід. Короткий термін продуктивності пагонів смородини, в порівнянні із червоними порічками, і особливості формування на них урожаю не сприяють значному збільшенню рентабельності вирощування її на шпалері.

Спираючись на свій досвід, вважаю, що відносно чорної смородини більш ефективним в умовах любительського саду буде кущовий спосіб ущільненого садіння (100 кущів на 1 сотку) при формуванні куща однолітніми і дволітніми пагонами. Схема садіння — 0,7 х 1,4 м. Урожай у цьому разі може становити 250-300 кг ягід із сотки.

На завершення хочу сказати, що в мене немає особистого досвіду вирощування червоних порічок на шпалері. Це пов’язано з тим, що мої насадження є маточниками для одержання живців із подальшим вирощуванням саджанців. А при кущовому формуванні вищий вихід якісних живців.

Олександр ОБОЯНСЬКИЙ,
колекціонер-сортовипробувач.

Тел. 093-747-28-60.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 14(692) від 3 квітня 2013 р., стор.8-9.

zmk

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Швидкий компост у мішках

Ср Кві 3 , 2013
Компост потрібен завжди. У мене для саду та городу є дерев’яні компостні короби. Та я ще готую так званий швидкий компост. Починаю його заготовляти, коли настає весна і добре відростають кропива та інші трави. Дрібно їх січу й укладаю шарами в чорні поліетиленові мішки для сміття (на 120 л). Кожен […]