Народні сорти

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

“Прочитали у вашій газеті про картоплю під назвою «американка». Городник, який проводив досліди із цим сортом, пише, що бульби, які йому надіслали з однієї області, відрізнялися від надісланих з іншої області. Хотілося б дізнатися, які бульби відповідають характеристиці справжньої «американки» і як правильно називається цей сорт. Якщо можна, розкажіть про інші народні сорти.

Валентин КОЖУХОВ.

Черкаська обл.”

У світі нараховується близько 200 диких і культурних видів картоплі і сотні тисяч сортів. Більшість людей, вирощуючи цю культуру на своїх городах, частіше не знає справжніх назв тих сортів, які до вподоби за врожайністю та смаком і зберігають ці якості впродовж багатьох років. Називають так, як заведено в їхній місцевості, — «американка», «голландка», «сорокаденка», «синьоочка», «циганка». Зверніть увагу, що їх назву ми даємо у лапках, хоча офіційно зареєстрований у будь-якій країні сорт пишеться з великої літери і без лапок. Річ у тім, що підстава для народних назв сортів картоплі може бути найрізноманітнішою, і точно встановити, як сорт називався від початку, наразі практично неможливо.

Більш-менш достовірні відомості є про «синьоочку». Цей німецький сорт за назвою Імператор був виведений селекціонером Ріхтером у 1875 році шляхом схрещування двох знаменитих американських сортів — Рання роза і Вікторія. Затим його методом клонового добору покращив відомий російський селекціонер Юхим Грачов.

В Інтернеті можна натрапити на інформацію про те, що в 1947 році селекціонер С. Дьомін проводив випробування цього сорту. Він був зареєстрований як гібрид під №15555, а затим офіційно одержав назву Ганнібал на честь Абрама Петровича Ганнібала, прадіда за материнською лінією відомого письменника О.С. Пушкіна. За іншими даними, була спроба назвати один із виведених у Ленінградській області сортів на честь Ганнібала, але вже у процесі сортовипробування він себе показав так собі і був забракований. Та цей сорт ніякого відношення до «синьоочки» не мав.

До речі, і сорт Імператор унаслідок державних випробувань у багатьох областях так само був забракований колгоспами, позаяк погано зберігався в буртах, однак, у підсобних господарствах він демонстрував гарну лежкість. Населенню сорт сподобався зразу, і його назвали в перші роки Радянської влади «народним», а пізніше серед городників став популярним під назвою «синьоочка». Є інформація про те, що цей сорт кілька разів оздоровлювали, зокрема, у Всеросійському НДІ картопляного господарства ім. О.Г. Лорха, але за назвою «синьоочка», а не Ганнібал.

Кажуть, що саме цей сорт картоплі вирощували беззмінно впродовж багатьох років пустельники-старовіри Ликови, які мешкали в тайзі, та одержували завидну врожайність, застосовуючи, на перший погляд, примітивну агротехніку (не орали, тільки мотижили верхній шар ґрунту). По 50-60 років без виродження «живуть» сорти Приєкульський ранній, Лорх та інші. Завдяки систематичному клоновому добору, гарній агротехніці, наприклад, англійський сорт Магнум Бонум, норвезький Парнассія, американський Рання роза та інші не тільки не вироджуються, а й підвищують свої врожайні і якісні ознаки вже понад сто років.

Сорт Рання роза (Earle Rose) був виведений у США в 1861 році із насіння сорту Гарнет Чилі (Garnet Chili). До Росії він потрапив наприкінці ХІХ століття. Головний садівник і викладач садівництва Петровської землеробської і лісової академії Р.І. Шредер дає такий опис сорту: «Бульби довгасті, дещо приплюснуті по всій довжині, більш ніж середнього розміру, іноді великі, з неглибокими вічковими ямочками. Шкірка рожева, м’якоть біла, борошниста, швидко вариться і приємного смаку. Досить родючий і в усіх відношеннях чудовий американський сорт, гідний великого поширення».

Завдяки Юхиму Грачову Рання роза широко вирощувалася в Росії і зберігалася в масових насадженнях до п’ятдесятих років XX століття. Подекуди в Середній Азії і в Україні цей сорт вирощують і зараз, хоча справжньої його назви тут не знають. Дотепер з’явилося понад двадцять синонімів сорту Рання роза — «рання рожева», «американка», «скороспілка», «білоколірна» (рос. — белоцветка), «сибірка», «рудянка» та ін.

До речі, з насіння Ранньої рози внаслідок наступного добору американський селекціонер Лютер Бербанк вивів сорт із червонувато-коричневою шкірочкою під назвою Рассет Бербанк (Russet Burbank). Сьогодні він широко культивується і користується значною популярністю у США, зокрема у ресторанах «Макдональдс» картоплю-фрі і зараз готують із цього сорту.

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років, коли з’явився садивний матеріал із Голландії, наші городи заполонили «голландки». Під цією назвою часто вирощуються сорти Аноста, Астерикс, Імпала, Кондор, Пікассо та ін. Є ще неперевірена інформація про те, що «кубинка» — це англійський Едем (Edem), який наразі деякі городники називають «чорним принцом». Походження інших народних сортів відслідкувати неможливо. Вони не потрапляли до Держреєстру, їм привласнювався статус любительських і залишки лабораторного матеріалу та польових випробовувань продавалися. За деякими даними, у радянських НДІ випробовувалися такі любительські сорти: «циганка» — у 50-х роках минулого століття; «негритянка» — у 60-х; «чорний барон» — у 80-х; «смаглявка» — у 90-х роках; «фіолетик» — у 2007 році. Багато закордонних сортів втратили свою назву і вирощуються під вищезазначеними.

Схожа ситуація наразі і з «китайкою», яка одержала назву Кіранда. І хоча вона не зареєстрована офіційно, однак серед городників дуже популярна. За свідченням досвідченого картопляра-сортовипробувача Костянтина Давидовського, даний сорт у різних ґрунтово-кліматичних зонах набув своїх особливостей і в підсумку сформувалося кілька сортотипів, які відрізняються від справжнього китайського сорту. Можливо, так само було з «американкою» і «синьоочкою». У різній місцевості й у різних городників своя «американка» і своя «синьоочка», які можуть різнитися не лише формою бульб, а й смаком.

Ярослав ЗАДОРОЖНИЙ,
редактор відділу.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 13(691) від 27 березня 2013 р., стор.2-3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Особливості вирощування однолітнього маку

Ср Бер 27 , 2013
За легендою богиня родючості і землеробства Деметра довго мандрувала по землі, не знаючи спокою і відпочинку. І тоді стривожений бог сновидінь Морфей став вирощувати квітки маку. Одного разу Деметра зібрала букет і заснула. Коли прокинулась, то прийшла у неймовірне захоплення від поля червоних квітів, що розкинулось навколо… Із однолітніх видів […]