На старті сезону-2013. Школа ягідництва

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Посушливе літо 2012 року стало справжнім випробуванням як для рослин, так і для садівників, які намагалися всіляко полегшити умови для своїх вихованців. Скажу щиро: без нашої допомоги ягідники (малина, смородина, суниця) напевно б не вижили, не кажучи вже про одержання врожаю. Однак минулого року ми зібрали небувалий урожай з усіх своїх ягідних культур — суниці (майже 50 сортів), смородини (10 сортів), аґрусу (5 сортів), ожини і, звичайно ж, малини (25 сортів). Саме їй ми відвели основні площі на ділянці, оскільки ця культура найбільш, я б сказала, урожайна, дохідна і невибаглива з вищезгаданих.

Бальзам на «рану» землі.

Успіх гарного врожаю забезпечують мульчування ділянки; організація поливу; обрізування; захист від стеблової галівниці і підживлення. Причому мульчування ми ставимо на перше місце, бо полив без укриття ґрунту практично не має сенсу. Волога зразу випаровується, і потрібно поливати знову і знову.

Безсумнівна користь мульчі ще й у тім, що вона звільняє нас від полоття. А це знову економія часу, сил і здоров’я. Якщо раніше за сезон я полола 7-8 разів, то із покриттям ділянки соломою просто відпочиваю. Вірніше, доглядаю за моїми улюбленими квітами — ліліями, трояндами, ірисами.

Питання розпушування покритого органікою ґрунту так само відпадає, позаяк мульча — це справжнісінький рай для підземних мешканців, зокрема дощових черв’яків. Коли земля не вкрита, вони йдуть глибше, де більше вологи. А під мульчею вони активно проробляють ходи, і земля «дихає». У цьому й полягає сенс розпушування — насичення кореневої системи рослин повітрям. Земля не утрамбовується, а стає розсипчастою, структурованою.

Про користь мульчі пишуть давно і багато. Але рідко де побачиш її на городах. Багато хто недооцінює її користь. А даремно. Адже у природі голої землі не буває. Це людина, нібито окультурюючи ґрунт, оголює його, віддаляючись від органічного землеробства. Десь я прочитала фразу «гола рана землі». І мене це зачепило. Тепер на моєму городі практично немає «ран» . Я бережу землю. Раніше для цього ми збирали листя беріз, тополь, кленів, заготовляли хвою тощо. Зараз активно використовую солому. До речі, тюкована солома продається у фермерських господарствах за 5-6 грн. тюк, а це 7-8 кг соломи, майже на сотку землі.

Малину ми вирощуємо без опорних шпалер. Досягаємо цього завдяки добору сортів штамбового типу з невилягаючими пагонами, а також розташуванню рядів через 1,3-1,5 м. Вони легко утримуються, спираючись один на одного. Велику роль у такій технології відіграє та ж таки мульча. Якщо гілка під вагою врожаю нахилиться донизу, то вона торкнеться чистої соломи, і ягода залишиться чистою. А оскільки збирання врожаю здійснюється через день, то й клопотів жодних немає.

Звичайно ж, мульчування вирішує багато проблем, але все-таки без поливу ніяк не обійтися, особливо тим, хто мешкає на південному сході чи на півдні України, у Криму. Можна влаштувати крапельний полив. Але тоді поливатимуться тільки ряди, у міжряддях порість ростиме, хоча й слабкіше. Якщо головна мета — врожай, то всі вирослі поза рядом «дітки» якомога раніше слід видалити, аби вони не перебирали живлення з маточних кущів на себе. Ягоди в цьому разі будуть значно більшими.

Ми здійснюємо полив за старим звичаєм — дощуванням. Головне наше завдання — виростити гарний садивний матеріал, тож поливатися має вся площа ділянки, а не лише міжряддя. За похмурої погоди поливати можна в будь-який час доби, а в дуже жаркі і сонячні дні — лише після 18-ї. Найнапруженіший період — це липень-серпень, коли ми по черзі із чоловіком ретельно поливаємо город навіть уночі. Часто і потроху тут не годиться — краще рідше, але ґрунтовно. Головне, щоб верхня волога з’єдналася із нижньою.

Рослини самі підказують, коли необхідний черговий полив. Якщо тільки зауважуємо, що листя починає скручуватися (це його захисна реакція на випаровування), значить, терміново потрібен полив. Крапельний полив у дуже посушливі дні також треба поєднувати із дощуванням у вечірні чи вранішні години, бо рослинам недостатньо вологи тільки в коренях, вони активно її поглинають листяними пластинками.

Підживлення впродовж сезону можна не виконувати, якщо 1-2 рази на рік розсипати перегній (10-15 кг на 1 м2). Якщо ж із перегноєм проблема, то з весни перше підживлення селітрою проваджу по снігу, який уже тане (або під слабенький дощ). Друге і наступні 1-2 підживлення містять нітроамофоску, яку я розсипаю в міжряддя з розрахунку 30-40 г на 1 м2 під дощ або ж полив. Головне пам’ятати, що розсипати мінеральні добрива необхідно на политий, вологий ґрунт, аби велика концентрація сухих речовин не обпалила молоді всмоктувальні корінці.

Садова хірургія.

Мені до вподоби працювати із секатором, я себе відчуваю таким собі садовим «хірургом». До речі, обрізування — це дуже відповідальна справа. Усю роботу з обрізування я намагаюся виконувати в гожі зимові деньки, коли нікуди не треба квапитися. Сорти літнього (одноразового) плодоношення вкорочую до 1-1,2 м. На цих здерев’янілих пагонах, що перезимували, з весни підуть бокові пагони (латерали), на них формуватиметься літній урожай. До осені вони самі поступово пожовкнуть і відімруть, а нові зелені до осені поступово здерев’яніють і визначатимуть урожай наступного року.

Минулого року я застосувала метод «подвійного обрізування». Отут головне — не проґавити момент. Наприкінці червня — на початку липня, коли нові пагони досягли 1-1,2 м, укоротила їх (перший раз) на 0,8-1 м. До осені з верхніх 3-4 бруньок виросли латерали по 50-90 см завдовжки, які вже цієї весни (якомога раніше) у пору набубнявіння вкорочу (вдруге) до найбільш розвиненої бруньки. Суть у тім, що збільшується площа плодоношення завдяки новим здерев’янілим пагонам, що істотно позначається на врожаї. За відгуками людей, які випробували даний метод, результат перевершив усі сподівання. Подивимося. Вчитимуся на власних помилках. Восени розповім.

Даний метод я застосовувала до сортів середнього терміну плодоношення (кінець червня — початок липня) Патриція, Феномен, Краса Росії, Рубін болгарський, Арбат, Столична. А ось ранній сорт Ізобільна не потребує такого підходу, позаяк у нього від початку формується 3-4 порядки розгалуження стебла, напевне, тому автор сорту В.В. Кічина назвав його саме так.

Не потребують обрізування сорти штамбового типу (так звані малинові дерева) Таруса і Здоровань. Урожай у них формується у верхівковій частині пагонів. Якщо вкоротити пагін, значить, ти віддаляєш плодоношення на пізніші терміни, коли сформується врожай на бокових пагонах (тобто на серпень-вересень). Таким чином, обрізуванням можна «підігнати» плодоношення до необхідних термінів.

Ремонтантні сорти малини за своєю природою дають два врожаї — літній (червень-липень) і осінній (вересень-жовтень). Та одного разу, випробувавши метод утримання малини на однолітніх пагонах, ми зрозуміли його переваги. Все дуже просто. Треба наприкінці сезону вирізати при землі всі пагони, що відплодоносили. Цей спосіб вирощування екологічно чистий, бо не дає шансів шкідникам та хворобам перезимувати на цих пагонах — ми їх спалимо. А наступного року з’являться нові чисті пагони, а екземпляри шкідників, що вижили, не встигнуть їх ушкодити. Упродовж сезону ми виконуємо 1-2 профілактичні обробки хімпрепаратами в основному від стеблової галівниці (малинового комарика). Якщо з нею не боротися, вона може згубити половину врожаю.

Мої улюблені сорти ремонтантної малини — Осіння красуня, Брусв’яна, Геракл, Вікінайт, Ранкова роса (жовтоплідна). Це сорти штамбового типу з міцними прямостійними пагонами, які не потребують опор.

Є сорти і напівремонтантні, зокрема, Дніпро-2, Злата Єсенна (персикового кольору). Такі сорти краще вирощувати на два врожаї, позаяк друге плодоношення — на верхівках пагонів (20-30 см). Одного разу вийшло так, що я зрізала пагони сорту Дніпро після плодоношення повністю. Із середини липня, разом із Осінньою красунею і Гераклом розпочалося плодоношення й у цього сорту. Ягоди були незвично великі, як у сорту-гіганта Патриція, тільки темніші. Верхівки пагонів (до 40 см) вгиналися під вагою ягід. Я нарахувала до 60-70 штук, вони поступово дозрівали впродовж півтора місяця.

Олена МАРКЕВИЧ.

с. Райгородка Луганської обл.
Тел.: 066-85-11-732, 050-61-26-645.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 13(691) від 27 березня 2013 р., стор.11.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Підживлення саду по «краплі»

Ср Бер 27 , 2013
Із упровадженням у своєму саду крапельного поливу я випробував дуже зручний і практичний спосіб підживлення рослин з допомогою води та органіки. Для цього на початку вегетації уздовж ряду, відступивши 40-50 см від дерев, укладаю смугу гною — 20 см завширшки і 5 см завтовшки. Аби не втрачати азот, котрий швидко […]