Завчасне різання бульб

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Щоб ефективніше використовувати великі бульби для садіння, а відповідно, і зменшити витрати насінного матеріалу, вдаються до їх різання. Цей прийом застосовують давно. Картоплю можна різати на 2, 3, 4 і більше частин. Практикою доведено, що будь-які частини бульби придатні для садіння і дають повноцінний урожай. Якщо їх ріжуть уручну на дві частини, розріз виконують по довгій осі — від верхівки до пуповини. Великі бульби ріжуть на 4 частини — спочатку навпіл, а затим кожну половинку ще й упоперек. Мінімально припустима вага частки бульби — 25-30 г. Виходячи із цього, картоплю вагою 50-60 г слід різати на дві частини, 75-100 г — на три, а понад 100 г — на чотири. Обов’язкова умова: на кожній частині має бути по 1-2 вічка.

Іноді застосовують спосіб, який називається «різання з перемичкою». Бульби розрізають уздовж або впоперек, але не до кінця, а залишають перемичку в 1 см. Різання здійснюють за 2-3 тижні до садіння, аби на зрізах встигла утворитися ранова пробка, а безпосередньо перед висадженням бульби розламують на дві частини і висаджують. Тоді з розрізаних частин випаровується менше вологи, на них швидше загоюються рани.

Різання навесні можна проводити завчасно або незадовго до садіння. Якщо бульби ріжуть за 10-14 днів, потрібно створити сприятливі умови для формування на зрізі надійного коркового шару, який запобігає зневодненню шматочків і проникненню в них гнильних мікроорганізмів. При завчасному різанні картоплю за добу переносять у приміщення з температурою 15…20°С, аби вона прогрілася й у ній прискорилися фізіологічні процеси. Що швидше на різаних бульбах утвориться ранова перидерма, то менша ймовірність ураження їх хворобами. Різати бульби краще у приміщенні, вибравши місце, куди не потрапляють прямі сонячні промені, оскільки вони можуть спричинити нерівномірне виділення клітинами спеціальної речовини суберину, що сприяє утворенню на зрізі плямистої пробки, яка слабко захищає шматочки від загнивання у ґрунті.

Припустима температура для нормального утворення коркової тканини — 15…20°С. Для інтенсифікації цього процесу температуру можна підвищити до 25…30°С. А ось подальше підвищення зазначеного максимуму або ж зниження температури до 15°С призводить до вповільнення процесу загоєння і, відповідно, погіршення якості опробковіння шматочків бульб. Найсприятливіша вологість повітря для цього процесу — 90-96%. Щоб її підтримувати на такому рівні, у приміщенні потрібно розбризкувати воду, змочувати підлогу, розвішувати мокру мішковину тощо. При низькій вологості шматочки бульб втрачають багато води, і в них знижується здатність до проростання.

Слід ураховувати, що різати можна лише здорову картоплю. Якщо вона погано зберігалася чи в партії виявлено 10-15% бульб, уражених грибковими і бактеріальними хворобами, нематодою, різати їх не рекомендується. Для запобігання поширенню інфекції під час різання ножі з нержавіючої сталі й частини бульб дезінфікують у 0,1-відсотковому розчині марганцевокислого калію (1 г розчиняють у 10 л води). Витрата розчину — 0,3 л на 10 кг різаної картоплі.

Як фізіологічно активні речовини для прискорення ранових реакцій можна використовувати екстракт ячмінного солоду 5-10-відсоткової концентрації, бурштинову кислоту (0,0025-0,00063%), гетероауксин (0,00125-0,005%) і гіберелін (0,0025-0,01%). Застосовувати ці препарати рекомендується лише навесні при різанні непророщеної картоплі, занесеної із холоду.

Щоб одержати солод у домашніх умовах, ячмінь замочують у воді (температура 12…15°С), накривають мішковиною і пророщують упродовж 6-8 діб. Затим проросле зерно висушують, відокремлюють корінці та листочки, а зерно подрібнюють, заливають водою (1:6) і настоюють, після чого розчин солоду зливають. Щоб одержати робочий розчин, 0,5-1 кг подрібненого ячменю замочують у 10 л води, настоюють, зливають і в одержаний настій додають стимулятори.

Бурштинову кислоту спочатку розводять у теплій воді (2,5 г на 100 мл), а потім — у 10 л води. Аналогічно готують розчини гетероауксину і гібереліну, але розводять їх не у воді, а у спирті. На 10 кг різаних бульб витрачається 0,5 л робочого розчину. Із цією метою використовують також біостимулятор потейтин — 3,5 мг на 300 мл води. Цієї кількості розчину достатньо для обробки 20 кг бульб.

Якщо перелічених препаратів немає, можна обробити різані бульби попелом, гашеним вапном, товченою крейдою чи гіпсом.

Аби запобігти обмиванню зрізів бульб і, відповідно, видаленню з них природних ранових речовин, що прискорюють утворення коркової тканини, не слід замочувати частини бульб у розчинах стимуляторів, доцільніше застосувати аерозольне обприскування. При цьому поліпшується якість обробки і заощаджується робочий розчин.

При висадженні бульб уручну бажано в ямку спочатку насипати жменю перегною або суміш перегною з нітроамофоскою. Шматочок бульби бажано класти на ґрунт зрізом донизу, аби поліпшити умови для проростання. Подальший догляд за насадженнями картоплі, висадженої частинами бульби, такий самий, як і при вирощуванні картоплі із цілих бульб.

Дмитро ЛІДІН,
агроном.

Кіровоградська обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 11(689) від 13 березня 2013 р., стор.2.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Садові цикламени

Ср Бер 13 , 2013
«Чи можна використовувати цикламени для озеленення присадибних ділянок? Альбіна ДУДЧЕНКО. Полтавська обл.». Різні види цикламена можна використовувати і для озеленення присадибних ділянок. Рослини садових цикламенів особливо добре поєднуються з вічнозеленими рододендронами, тільки в тіні каменів або невеликих кущів. Дуже гарний вигляд вони мають на альпійській гірці і великими масивами серед […]