…І сад за турботу віддячить стократ

Переглядів : 33
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Loading...

Завершився період фізіологічного спокою плодових рослин, і зараз вони перебувають у так званому вимушеному спокої. Дерева готові розпуститися, їх стримує тільки брак тепла. Зимових запасів вологи поки що вистачає. Дні стають довшими, сонце здіймається вище і навіть за 2-3 години ясного дня помітно зігріває потемнілу кору дерев і поверхню землі, позбавлену рослинного покриву, провокуючи початок вегетації. Деякі «непосиди» уже пробудилися. Набубнявіли бруньки на абрикосі й аличі. Завершив цвітіння фундук, уже й кизил неспішно відкриває свої золоті пелюстки. І хоча в цей період існує загроза заморозків, для кизилу це зовсім не страшно, урожай він дасть, як і завжди, рясний. А ось абрикос, алича, персик потребують захисту, бо повернення холодів частенько знищує квіткові бруньки, що пробудилися. Крім того, з початком сокоруху відбувається активне ураження цих рослин грибковими захворюваннями (моніліоз, кучерявість листя персика, клястероспоріоз та ін.), які спричиняють посилену камедетечу.

Один з найдійовіших прийомів, що дозволяють запобігти всім цим неприємностям, — «блакитне» обприскування в ранньовесняний період. Обприскування дерев і пристовбурних кругів бордоською рідиною і її замінниками дає подвійний ефект. По-перше, помітно освітлюються самі дерева і ґрунт під ними, що значно знижує ризик перегріву і віддаляє початок сокоруху. По-друге, іони міді вбивають спори грибків, знищують інфекцію. Мотообприскувач Solo діє за принципом аерозольного генератора і має потужність обприскування понад десять метрів завдовжки, тож навіть високі дерева можна захистити. Рослини залишаються здоровими. Знижена температура затримує початок вегетації і дозволяє запобігти ушкодженню весняними заморозками.

На початку весни проріджуємо малину. Плодові смуги завширшки 20-30 см розміщуємо на відстані 1,4 м одна від одної (як прокладені стрічки крапельного зрошення). У ряду залишаємо не більше десяти повноцінних однолітніх пагонів на один погонний метр. На півдні снігу не буває багато, ґрунт рано оголюється і дуже нагрівається сонцем, що змушує корені активно «працювати» і прискорює початок вегетації. Крім освітлення ґрунту шляхом обприскування мідевмісними препаратами, мульчуємо його хвойною тирсою, яку заготовляємо з літа. Цілу зиму вона мокне, тому навесні, після внесення в міжряддя, її не здуває вітер, земля менше прогрівається і, що немаловажно, не пересихає, створюючи рослинам комфортні умови.

Аґрус і всі види смородини ретельно обрізуємо. Видаляємо ушкоджені та старі (старше чотирьох років) гілки — їх легко відрізнити за темним кольором кори, покритої зеленуватими лишайниками, і за слабким однолітнім приростом. Видаленню підлягають і ті гілки, що загущують кущ.

Наша «священна корова» — це кизил. У саду більше тисячі рослин, вони висаджені між іншими плодовими деревами і чудово почуваються у затіненні. Щоб не допускати здрібніння плодів і не втратити однолітній приріст, проводимо проріджування квіткових бруньок, прибираємо пагони, що ростуть усередину куща і загущують крону.

Персикові дерева потрібно б обрізувати по рожевому бутону, але ми їх обрізаємо взимку, до початку вегетації — по-іншому просто не встигаємо. Для підстрахування даємо подвійне навантаження квітковими бруньками й остаточно нормуємо врожай під час вегетації. Великі зрізи зафарбовуємо білою водоемульсійною фарбою для зовнішніх робіт із додачею у розчин будь-якого фунгіциду. На молодих деревах у цей час дуже важливо провести відгинання гілок, причому для спрощення роботи шпагат можна прив’язувати прямо до стовбурця, не забувши восени його зняти, аби на штамбі не з’явилися перетяжки. Обрізування тут небажане. Унаслідок такої операції деревця наступного року зацвітуть і дадуть урожай.

На початку весни сад може постраждати від гризунів, тому не кваптеся знімати обв’язку з молодих дерев. Ми також не поспішаємо прибирати цурупалки після обрізування — це корм для зайців: для чого гризти тверду кору, якщо на землі достатньо тоненьких молодих гілочок, таких соковитих і крихких. Обов’язково перевіряємо, чи є на ділянці миші, для цього розкладаємо принаду, на 5-7 см відсовуємо від стовбурів мульчу, особливо якщо вона насипана товстим шаром — мишки можуть під нею «побенкетувати» .

Молоді насадження обстежуємо на предмет ураження їх древесницею в’їдливою, шукаючи на штамбиках отвори діаметром 2-3 мм із купкою деревної потерті на землі під ними. Для знищення шкідника, який проробляє вгору похилі ходи завдовжки 8-15 см, потрібно взяти відрізок м’якого дроту або тонку рівну гілочку, засунути його в отвір і енергійно «пошурувати» там до упору. Якщо кінчик «знаряддя» зволожився, мета досягнута, і ворог знищений.

Не завжди можна візуально визначити в окремих сортів закладання плодових бруньок. Тут допоможе простий прийом: нарізаємо штук по п’ять пагонів із різних порід та сортів плодових дерев, зв’язуємо їх і прикріплюємо етикетку, аби не гадати потім, що де, ставимо у воду і заносимо до кімнати. Днів через десять такі букети покриваються квітками, і зразу стає зрозуміло, який урожай очікується влітку. При гарному закладанні врожаю виконується детальне обрізування, при слабкому — санітарне.

Щороку ми здійснюємо ревізію насаджень. Вибраковуємо сорти, які не виправдали надій, на їх місце підсаджуємо новинки. Так, із сортів яблунь зараз на випробуванні Фуджі, Грані Сміт, Пінк Леді, із груш — Талгарська красуня, Абат Фетель, Ноябрина, з абрикосів — Чарівний і Зоряний, з винограду — Кишмиш червоний, Слава Молдавії, Брат Променистого і т. д.

Саджати можна як навесні, так і восени. Відмінність лише в догляді за посадженими рослинами. У наших краях, особливо в останні роки, весняне садіння різниться від осіннього значно меншою водозабезпеченістю. Весна в нас бурхлива, швидко настає жара, причому супроводжується це тривалими суховіями, часто зі штормовим вітром і відсутністю дощів. Доводиться уважно слідкувати за вологістю ґрунту, додатково поливати і мульчувати молоді насадження.

У цей період потрібно стежити за станом укритих на зиму ожини, граната, інжиру та винограду осіннього садіння: рано відкриєш — підмерзнуть, пізно — підіпріють, тож потрібно пильнувати. Турбот у садівника на початку весни вистачає, але душу гріє надія на майбутній урожай. Головне — не дати маху, а вже сад за турботу віддячить стократ. Удачі вам у нелегкій справі!

Володимир та Ніна ВОЛКОВИ.

Вул. 60 років СРСР, буд. 26,
с. Донське Сімферопольського р-ну
АР Крим, 97523.
Тел. моб. 050-551-98-34.
Е-mail: kizilplus@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 11(689) від 13 березня 2013 р., стор.11.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Виноградник на дачі - 2

Ср Бер 13 , 2013
(Продовження. Початок у № 10(688) від 6 березня 2013 р.). Особливості утримання ґрунту Чорний пар, який застосовують на промислових і комерційних виноградниках, мало підходить для дачних ділянок. Якщо ґрунт перекопується щороку з обертанням пласта, то відбувається руйнування його природної структури, поступово знижується родючість, а трудозатрати на виконання такої роботи дуже великі. Гарні […]