У пошуках свого сорту малини

Переглядів : 6
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Та сама «бабусина» малина

Та сама «бабусина» малина

Гадаю, мало є людей, байдужих до такої чудової і корисної ягоди, як малина. Втім, як і складно, мабуть, знайти ділянку, на якій би вона не росла. Перекочувавши в давні часи з лісу в наші сади, завдяки селекції і добору малина поступово набула (не властивих їй споконвіку) і великоплідність, і врожайність, і ремонтантність, тобто здатність плодоносити на пагонах поточного року.

Мені, як і багатьом садівникам, також хотілося мати на своїй ділянці найурожайніші, великоплідні сорти, які мало піддаються різним захворюванням. Але, на жаль, селекція сучасних сортів частіше спрямована на придатність вирощування малини у промисловій культурі. А це значить, що більша ставка у виведенні сортів робиться на зовнішній вигляд ягід, транспортабельність, придатність до механізованого збирання.

Оскільки ділянка в мене невелика, то, добираючи сорти для своєї родини, я зважала, насамперед, на смак ягід, стійкість до хвороб та шкідників, аби звести до мінімуму кількість обробок кущів (додаткова обставина — наявність пасіки, а бджоли дуже полюбляють квітучу малину). Не останніми вимогами були врожайність і зовнішній вигляд. Одразу хочу порадити тим, хто бажає обзавестися сортовими новинками малини: купуючи саджанці нових сортів, не поспішайте повністю викорчовувати насадження «бабусиної» безіменної малини, особливо якщо вона влаштовує всіх своїм смаком. У мене і дотепер така малина ремонтантного типу плодоношення є найсмачнішою на ділянці. При застосуванні грамотної агротехніки мені вдалося підвищити її врожайність і відмовлятися від цього невідомого мені сорту поки що не збираюся.

Я взяла курс на вирощування ремонтантних сортів. Вони мені більше до вподоби, ніж звичайна літня малина. Ремонтантну малину можна вирощувати і як звичайну — у дворічному варіанті, і як ремонтантну — із плодоношенням на пагонах поточного року. Свою малину вирощую в однолітньому варіанті. Із тих сортів малини, які дібрала для своєї ділянки, одні пройшли випробування благополучно і надовго прописалися на ділянці, від інших, з різних причин, довелося відмовитися. Досвідом добору сортів з описом історії їх випробовування я й хочу поділитися. Можливо, ця інформація буде корисною для читачів.

Абрикосова.

Патентовласник — ДНУ Всеросійський селекційно-технологічний інститут садівництва і розсадництва. Сорт введений до Держреєстру по Центральному регіону. Ось характеристика сорту, взята із сортового опису Держреєстру Росії. Ремонтантний, універсального призначення. Кущ середньої сили росту, слаборозлогий. Пагони світло-коричневі, прямі, із середньою в нижній частині стебла шипуватістю. Шипи середні, вигнуті донизу, із зеленою основою. Однолітні пагони зелені, із восковим нальотом середньої інтенсивності, опушення немає. Листя середнє, зелене, зі слабкою зморшкуватістю, опушення немає, краї листочків середньозагострені. Квітки середні, тичинки нижче маточок. Ягоди тупоконічні, золотаво-абрикосового кольору, зі слабким опушенням, середньою вагою 3 г. У них міститься 10,4% цукру, 1,3% кислоти, 36 мг/% вітаміну С. М’якоть ніжна, кисло-солодка, зі слабким ароматом. Дегустаційна оцінка — 4,5 бала. Середня врожайність — 11,7 ц/га. Ураження хворобами і пошкоджуваність шкідниками слабкі. Технологія вирощування передбачає скошування наземної частини рослин перед тим, як вони йдуть у зиму.

На жаль, на моїй ділянці Абрикосова не виправдала очікувань. Сорт виявився нестійким до жари і посухи, дуже уражався грибковими хворобами, зокрема пурпуровою плямистістю (дідимелою). Продемонстрував низьку врожайність. Добра половина ягід не встигала визріти. Заради експерименту я залишила кілька пагонів необрізаними в зиму — для проби плодоношення як у літньої малини. Кількість ягід, розмір і смак на торішніх пагонах були значно кращими, ніж на пагонах поточного року. На підставі цього я зробила висновок: даний сорт більше підходить для вирощування у дворічному варіанті. На пагонах поточного року ягода не мала ніякого смаку, спікалася й осипалася. Через сукупності вищезгаданих причин від сорту відмовилася.

Брильянтова.

Ягоди малини сорту Брильянтова

Ягоди малини сорту Брильянтова

Патентовласник — ДНУ Всеросійський селекційно-технологічний інститут садівництва і розсадництва. Введений до Держреєстру по Центральному регіону. Ремонтантний, універсального призначення. Кущ середній, розлогий, середньої сили росту. Під вагою врожаю пагони схиляються, але на землю не вилягають. Продуктивність пагонів середня (5-6 штук), у сирі роки утворення порості посилюється. Дволітні стебла темно-коричневі, прямі. Шипи середні, м’які, прямі, з пурпуровою основою. Їх мало, зосереджені вони на основі пагона. Однолітні пагони до кінця вегетаційного періоду пурпурові. Восковий наліт інтенсивний зі слабким опушенням. Листя середнє, зелене, з антоціановим відтінком, зморшкувате, слабо скручене. Зубчики по краях листочків гострі. Бокові плодоносні гілочки оголені, із сильним восковим нальотом. Квітки середні, тичинки нижче маточок. Чашолистки середні із простим опушенням. Ягоди великі, конічні, червоно-рубінового кольору, з яскравим блиском. Опушення ягід слабке. Кістянки середні, однорідні, кісточки великі. Плодоложе подовжено-конічне, м’якоть ніжна, солодко-кисла, без аромату. Середня вага ягід — 4,1 г. Дегустаційна оцінка — 4 бали. Вміст цукру в ягодах — 5,5%, кислоти — 1,2%, вітаміну С — 20,5 мг%. Стійкість сорту до посухи середня, жаровитривалість висока. Середня врожайність — 76,1 ц/га. (Узято із сортового опису Держреєстру Росії).

В моїх умовах у сорту виявилося два плюси — краса плодів і врожайність, все інше залишало бажати кращого. Нестійкий до жари — ягоди спікаються на кущі. Смак ягоди слабкий, солодкуватий, я би сказала — ніякий, малиновий аромат ледь відчутний. Проходячи повз кущі цього сорту, можна лише милуватися. Бажання з’їсти ще кілька ягід після того, коли скуштуєш їх, як правило, більше не виникає. Ну і ще один мінус: даний сорт дуже важко розмножується. За два роки на моїй ділянці мені не вдалося розширити його насадження.

Із сортів, які зараз ростуть у мене на ділянці, найсмачнішою і безпроблемною стала та сама «бабусина» малина невідомого мені сорту. При густому садінні (0,6 м між кущами й 1 м між рядами) дворічні кущі, сформовані по 5-7 пагонів, дали 1,1 кг смачної й ароматної ягоди з куща за сезон. Для сучасних сортів така врожайність вважається невисокою, тож я не відмовляюся від наміру знайти для себе найкращий сорт.

Сортовипробування — захоплива річ. У 2012 році були придбані й висаджені сорти Оранжеве Чудо, Жар-птиця, Геракл, Осіннє Сяйво. Сподіватимусь, що якийсь із них виправдає мої очікування. Бажаю всім удачі в пошуках свого сорту!

Катерина ФУРСОВА,
садівник-любитель.

Вул. Каратаєва, буд. 40,
м. Ростов-на-Дону, 344055
(відповім при наявності конверта зі зворотною адресою).
E-mail: fursovka@yandex.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 8(686) від 20 лютого 2013 р., стор.8-9.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Як я полюбив виноград

Ср Лют 20 , 2013
Моє захоплення вирощуванням винограду почалося із 2004 року. Пам’ятаю, мені завжди дуже подобався виноград, який росте на арках. Я вирішив виростити такий і в себе. Восени 2003 року зварив конструкцію арки біля гаража. Вона була 3 м завдовжки, 3,5 м завширшки і 2,5 м заввишки. У травні 2004 року на […]