Перше, що я роблю, це розкидаю по мерзло-талому ґрунту одне з азотних добрив — карбамід (сечовину), селітру чи сульфат амонію. Таке первинне підживлення дає рослинам можливість для гарного старту. Талі води розчинять добриво і проведуть його до коренів рослин.
Узагалі-то, із вищеперелічених азотних добрив для весняного старту я віддаю перевагу сульфату амонію, бо він дуже добре розчиняється у воді, менше вимивається у глибокі шари ґрунту і має у своєму складі сірку, яку за її важливість у живленні рослин ставлять на третє місце після азоту і фосфору. А позаяк значна частина цього елемента в рослинах перебуває у вигляді солей сірчаної кислоти, то сульфат амонію є прекрасним джерелом сірчаного живлення. Амоній, що входить до складу цього добрива, доступний рослинам. Загальновідомо, що низький уміст сірки в ґрунті може обмежувати ефективність азотних, фосфорних і калійних добрив.
Наступним заходом у саду є обприскування дерев по сплячих бруньках розчином карбаміду, нерідко з додачею мідного купоросу з розрахунку 700 г карбаміду і 50 г мідного купоросу на 10 л води.
Замість обробки бордоською сумішшю, яка, як відомо, дещо трудомістка у плані проціджування, можна використовувати бургундську суміш. Її зручніше готувати для обприскувача, а ефект навіть кращий. Одновідсотковий розчин бургундської суміші готую так: 15 г мідного купоросу + 20 г соди + 7 см3 нашатирного спирту на 10 л води (нашатирний спирт зручно набирати шприцом).
По зеленому конусу на деревах проваджу обробку хорусом, а по рожевому конусу — сумішшю препаратів актара і хорус. Обробку препаратами хорус, актара та їм подібними потрібно проводити, коли встановиться постійна плюсова температура біля 10°С.
с. Гребені Київської обл.
Тел. 067-908-58-40,
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 8(686) від 20 лютого 2013 р., стор.11.