Ощадливий спосіб вирощування розсади

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Уже 22 роки я займаюся своєю дачею. Спочатку доглядав за рослинами тільки у вихідні дні, зараз на пенсії і приділяю їм значно більше уваги. Та сили, на жаль, поступово тануть, як сніг навесні. І хоч-не-хоч доводиться експериментувати, шукати нові підходи для того, аби і результати були гарні, і сил довелося докладати менше. Хочеться, аби залишалося хоча б трохи часу на відпочинок, на милування тією красою, що нас оточує.

У мене, як і в багатьох городників, весна починається з вирощування розсади. Давно вже не купую її на базарі. Правда, не завжди з неї виростає те, що хочеться. Перепробував багато способів її вирощування і ось в останні два роки, здається, знайшов майже те, що шукав. Своєю знахідкою хочу поділитися із читачами. Можливо, комусь сподобається, і хтось заощадить час на пошуки, застосувавши цей спосіб у себе.

Два роки тому я купив пластикову сітку завширшки 1 м із чарунками 5 мм. (Зараз вона коштує в магазині 25 грн. за погонний метр). Сітку порізав на шматки завширшки 100 мм і завдовжки 250 мм. З одного метра в мене вийшло 40 заготовок. Скручую цю заготовку в циліндр, скріплюю у трьох місцях м’яким дротом й одержую стаканчик без дна заввишки 100 мм і діаметром 76-79 мм. Обгортаю стаканчик газетним папером у два шари і склеюю його. Землю використовую звичайну, городню. На 2 частини землі беру 1 частину піску й 1 частину компосту. Змішую все, зволожую і засипаю у стаканчик до половини. Стаканчик ставлю в ящик розміром 500 х 400 мм. На підвіконні поміщаються два ящики. Усередині ящик застеляю поліетиленовою плівкою, піднявши її краї на бортики і закріпивши скобами. У кожен стаканчик кладу дві насінини, присипаю землею. Затим накриваю ящики поліетиленовою плівкою, яку при появі сходів знімаю. У міру росту розсади підсипаю землю і поливаю.

На початку квітня перевожу ящики з розсадою в тепличку на дачі. Ставлю їх на полиці. Стаканчики в них розміщую так, аби рослини не торкалися листям одна до одної і не витягувалися. Поливаю вже в ящики, бо через розсаду, що розрослася, доступ до стаканчиків утруднений. У цей час надворі ще можлива мінусова температура, тому чіпляю в теплиці плівковий обігрівач, який автоматично вмикається, коли температура в тепличці опускається нижче 10°С. Це в основному буває вночі. Якщо вдень температура піднімається вище 25°С, відкриваю фрамугу.

Випробував кілька конструкцій автоматичного провітрювання, але нічого прийнятного поки що не знайшов, тож доводиться відкривати вручну.

У середині квітня (залежно від погоди) готую грядки. Вони в мене постійні за розміром (70 см завширшки і 4 м завдовжки). Грядки обгороджені плоским шифером заввишки 15 см. Прохід між грядками — теж 70 см. Восени на цих грядках я висіваю сидерати, а навесні за два тижні до висадження розсади розпушую їх і поливаю розчином препарату ЕМ-А в концентрації 1:100. Після цього спеціальною «круглою» лопатою копаю у шаховому порядку ямки у два ряди, відступивши від бокової стінки на 15 см. Вони виходять акуратні, діаметром 12 см і завглибшки 15 см.

Коли мине загроза заморозків, висаджую розсаду на грядки. У раніше викопану ямку засипаю компост на 5 см, ставлю стаканчик з розсадою, навкруг нього також насипаю компост, рясно поливаю. Газетний папір згодом розкисне і корені вільно проникнуть крізь отвори в землю, а ось капустянка вже ніколи не зможе «скосити» розсаду. Саме для цього я роблю стаканчики із сітки, а не використовую, як раніше, пластикові стаканчики.

Коли висаджені всі стаканчики, вирівнюю за допомогою компосту грядку і беруся до вкладання стрічки крапельного зрошення. Вкладаю її вздовж кожного рядка біля стебел розсади і приєдную до центрального водогону, яким служить поліетиленовий шланг діаметром 32 мм. З метою економії грошей замість з’єднувальних штуцерів купив 1 м поліетиленової труби діаметром 16 мм, порізав її на шматки завдовжки 40 мм. У центральному водогоні просвердлив отвори діаметром 15,5 мм, вставив у ці отвори шматочки трубки і, надівши на них крапельну стрічку, укріпив тонким мідним дротом. Так само із підручних матеріалів зробив фільтр. Це дві літрові пластикові пляшки без дна, з’єднані за допомогою дерев’яної шайби з отворами і купленого хомутика відповідного діаметра. Всередині пляшок шматочки поролону, у шийки вставлені пластмасові штуцери. Ось і весь фільтр, який у магазині коштує 85 грн. Центральний водогін у мене приєднаний до вагонетки, піднятої на 1 м над землею. Такий крапельний полив працює відмінно. Коли настає спекотна погода, грядки мульчую скошеною і подрібненою травою.

Ось така моя технологія вирощування розсади і її висадження на грядки. До неї я дійшов після багатьох спроб і помилок, завдяки низці порад бувалих городників, у тому числі, і вичитаних у вашій газеті.

Що дає мені ця технологія? По-перше, виключає пошкодження розсади при кількаразових пересадженнях. По-друге, спрощує догляд за нею, особливо на завершальному періоді вирощування. По-третє, захищає розсаду від капустянки. По-четверте, дозволяє заощадити гроші. Восени я вириваю кущ томата, що відплодоносив, розкручую дротики на стаканчиках, мию і розправляю сітчасті заготовки для використання їх у наступному році. І по-п’яте, заощаджується багато часу при висіві, догляді за розсадою і висадженні її на грядки.

Борис БЕСЄДІН.

Вул. Артема, буд. 118а, кв. 47,
м. Донецьк, 83048.
Тел. 098-026-14-54.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 6(684) від 6 лютого 2013 р., стор.4.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Сорти української селекції. Слов’янка і Явір

Ср Лют 6 , 2013
Продовжуємо знайомити читачів «ЗМГ» із сортами картоплі української селекції. Середньоспілий сорт СЛОВ’ЯНКА користується великою популярністю в Україні, Росії та Бєларусі з 1999 року, коли був внесений до Державного реєстру України. Він включений так само до Держреєстру Росії. Вегетаційний період Слов’янки становить 110-120 днів. Бульби дуже великі, довгасто-овальні, рожеві. М’якоть кремового кольору. […]