І в зизифусу є вороги

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Плоди зизифусу, уражені унабієвою мухою

Плоди зизифусу, уражені унабієвою мухою

Минулого року вперше, на 3-й рік від початку плодоношення (два деревця різних сортів ростуть за 1,5 м одне від одного), через невідомого мені черв’яка, схожого на яблуневу плодожерку, постраждав урожай. До цього не було випадків, аби зизифус у нашій місцевості уражався шкідниками чи хворобами (та й на інформацію про це не натрапляв ніде), тому свої рослини я жодного разу не обприскував. Однак останнім часом став зауважувати, що плоди, ще не досягши спілості, уже згризені. Ким — невідомо. Як не шукав, не міг знайти винуватця. А цього року побачив, що на плоди напав черв’як.

Розслідування показало, що це унабієва муха. Відомості про цей вид шкідника вперше з’явилися в 1973 році, після того як з поширенням у нас культури зизифусу були проведені дослідження з вивчення видового складу шкідників та збудників захворювань нової культури. В останні роки у зв’язку з високим ступенем шкідливості унабієвої мухи як у Криму, так і в інших регіонах України були розпочаті дослідження з вивчення її біології і розробки заходів боротьби з нею.

За своєю систематикою унабієва муха належить до ряду двокрилих (Diptera), родини рябокрилих (Tripetidae), до якої належить і вишнева муха. Шкідник спеціалізований, тому трапляється в місцях вирощування рослини-хазяїна. Біологія унабієвої мухи близька до біології вишневої мухи. Зимує в стадії псевдолялечки в основному в межах проекції крони дерева. Упродовж вегетаційного періоду дає одне покоління.

Початок лету дорослої комахи збігається з періодом масового цвітіння й утворення зав’язей зизифусу (третя декада червня — перша декада липня) при середньодобовій температурі 22…25°С. Мухи, що вилетіли, живляться нектаром квіток і соком плодів, проколюючи їх. Для відкладання яєць самка проколює яйцекладом у плоді отвір. Відроджена личинка білого кольору, червоподібна, завдовжки від 6 до 9 мм, живиться м’якоттю плода, проробляючи ходи навколо кісточки і заповнюючи їх екскрементами. Розвиток личинки триває упродовж місяця.

Пошкоджені плоди набувають неприємного гіркого смаку, тим самим вони стають непридатними для вживання, дозрівають раніше інших і опадають. Перші ушкоджені плоди з’являються в першій-другій декадах вересня. У міру забарвлення плодів збільшується відсоток їх ушкодження. При аналізі врожаю на різних сортах було з’ясовано, що шкідник віддає перевагу сортам раннього і середнього термінів дозрівання з великим умістом м’якоті в плодах: Самаркандський 38 (уміст м’якоті 93%), Южанин (97%), Гісарський 2 (86%). Але при масовому розмноженні, що спостерігалося у 2000 році, були пошкоджені як великоплідні, так і дрібноплідні сорти (від 20 до 35%).

Багаторічні спостереження за біологією шкідника показали, що його чисельність, насамперед, залежить від умов агротехніки. При належному агротехнічному догляді, особливо при щедрих поливах рослин, чисельність унабієвої мухи перебувала на господарсько невідчутному рівні. Велику роль у боротьбі зі шкідником відіграє перекопування ґрунту в пристовбурних кругах, що дозволяє знищити псевдолялечок, а також збирання і знищення падалиці. Для захисту дерев зизифусу від хвороб та шкідників рекомендуються препарати актелік (500 ОС, концентрат емульсії), золон (35%, концентрат емульсії), сумітіон (50%, концентрат емульсії)

Петро МАСЛЯЄВ.

м. Миколаїв.
Тел. 066-940-12-26.
Е-mail: pvmas@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 2(680) від 9 січня 2013 р., стор.8.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Не женіться за кількістю сортів

Ср Січ 9 , 2013
Часто городники вихваляються тим, що вирощують велику кількість сортів томата, дехто — від ста до трьохсот. Це зрозуміло, якщо людина заробляє на продажу насіння чи плодів. Та чи потрібна така кількість сортів звичайному городникові, котрий вирощує томати для забезпечення своєї родини? Мені цікаво: невже, посадивши, припустимо, 125 чи хоча б […]