У пошуках свого «шовкового шляху» – 2

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

(Закінчення. Початок у № 52 (678) від 26 грудня 2012 р.).

Підготовка сіянців для підщеп

Ягода шовковиці сорту Шеллі

Ягода шовковиці сорту Шеллі

Силу росту підщеп шовковиці можна стримувати, це важливо для власників родючих чорноземів. Процес підготовки саджанців до вирощування починається від моменту дозрівання суплідь шовковиці. У монографії доктора сільськогосподарських наук, професора В.Г. Куян «Спеціальне плодівництво» (Київ, 2004 р.) сказано, що «…насіння шовковиці потребує стратифікації впродовж 1-2 місяців, з наступним весняним висадженням». Мої особисті спостереження і шестирічний досвід вирощування цієї культури підтвердили, що насіння шовковиці не потребує стратифікації. Після збирання дозрілих суплідь одразу ж висіваю їх у гарно политі борозни на глибину 3-4 см, засипаю родючим ґрунтом, постійно поливаю. Бажано рядки замульчувати. При утриманні цих рядків у вологому стані через 15-20 днів з’являються перші сходи. До осені сіянці досягають 5-20 см. Перед настанням холодів їх необхідно викопати. До речі, якщо після викопування сіянців позначити рядки, де вони росли, то навесні на них зійде ще стільки ж сіянців, що позбавляє садівника необхідності висівати насіння наступного року.

Викопані восени сіянці треба зв’язати в пучки, обробити корені у глиняній бовтанці та помістити у діряву ємність із вологою тирсою. Сіянці потрібно поставити на зиму в погріб і слідкувати за тим, аби тирса була вологою до самого висадження їх навесні. При цьому слід пам’ятати, що миші дуже полюбляють бруньки шовковиці.

Тому необхідно розкласти поряд із сіянцями отрутні принади.

Процедура зберігання сіянців у підвалі взимку не тільки призупинить ріст підщеп, але й убереже малюсінькі сіянці шовковиці від вимерзання взимку.

Зима 2006-2007 років не відзначалася міцними морозами, як попередня, проте більша частина пророслих і залишених у ґрунті на зиму сіянців у мене вимерзла. У той час як сіянці, що зберігалися взимку в підвалі, мали незначні втрати після весняного висадження на перше поле розсадника.

Після викопування чи перед висадженням у сіянців необхідно вкоротити центральний провідник. На першому полі розсадника сіянці вкореняться і ростимуть до наступної весни, досягши ідеального розміру для виконання навесні наступного року вищеописаного окулірування. Ті ж сіянці, товщина кореневої шийки яких достатня для розміщення на ній окулірувального щитка, можна окулірувати, коли почнеться набубнявіння бруньок на підщепі.

Ті сіянці, які з якоїсь причини були не заокуліровані навесні, необхідно ціле літо, у міру їх росту, формувати, постійно видаляючи бокові пагони, що з’являються (аналогічно видаленню пасинків на помідорах). Перед виконанням окулірування треба підготувати підщепу, обрізавши секатором на ній усі бокові пагони, що залишилися.

До осені цього ж року саджанець готовий до пересаджування чи реалізації. Від моменту висадження суплідь шовковиці у ґрунт до викопування готового саджанця минає приблизно від 7 до 26 місяців. Процес цей можна прискорити, використовуючи сіянці шовковиці, виявлені на присадибній ділянці, де вони з’являються іноді у великій кількості за допомогою птахів (якщо поблизу росте будь-яка шовковиця).

Вегетативне розмноження шовковиці

Турецькі дослідники з університету Сулеймана Деміреля встановили, що для шовковиці одним з найефективніших методів розмноження є укорінення здерев’янілими живцями. Живці 20-25 см завдовжки нарізають із верхньої (апікальної) частини однолітніх приростів чорноплідної шовковиці у стані зимового спокою (січень). Зв’язавши їх у пучки по 15 штук, дезінфікують шляхом короткочасного занурення у водний розчин фунгіциду (бенлат 0,3%), а морфологічно нижню частину (2 см) обробляють регулятором росту (індолілолійна кислота або сік алое — 30 г на 1 л води на одну добу).

Не розв’язуючи пучки, живці висаджують на грядки агроперліту із підґрунтовим підігрівом до 22°С і дрібнодисперсним зрошенням на 90 днів. Вихід укорінених живців сягає 60% від кількості висаджених при середній довжині коренів 1,1 см. Для умов Туреччини запізнення із заготівлею живців на 1-2 місяці знижувало цей показник у 2-6 разів.

Я пробував розмножувати шовковицю зеленими живцями (15 см) у теплиці з дисперсним поливом, занурюючи їх у верхній 4-сантиметровий шар піску на 3 см. До осені одержав відмінний результат. Кореневласний саджанець ніколи не вимерзне, оскільки підмерзнути може тільки верхня частина. Корінь, як правило, залишається неушкодженим і обов’язково дає новий паросток сортової шовковиці.

Для одержання садивного матеріалу в достатній кількості в Донецькому ботанічному саду розроблена методика напівздерев’янілого живцювання. У другій декаді липня нарізають живці з базальної і середньої частин напівздерев’янілих пагонів. Верхній зріз роблять безпосередньо над верхньою брунькою, а нижній — під нижньою. Живці мають 2-4 бруньки, листяну пластину верхнього листка вкорочують на 1/3, а інші листки видаляють. Підготовлені живці кладуть у поліетиленовий пакет, зволожують і витримують 24 години при температурі 5°С. Після цього їх висаджують у теплицях з установкою, яка утворює туман, у гряди з піском, заглиблюючи на 1/3 довжини живця, з нахилом на 30° з розрахунком площі живлення по 25 см2 на один живець. До вересня на таких живцях утвориться від 4 до 11 коренів завдовжки в середньому 19,5 см, приріст становитиме 12,5 см, кількість листків — 3-8 штук. Коренева система досить розгалужена і має корені третього порядку. Укорінені живці пересаджують у контейнери і зберігають у приміщенні при температурі 5-15°С до весни. Дорощують матеріал у контейнерах на спеціальних майданчиках або у ґрунті при рясному зрошенні.

На завершення хочу нагадати, що при виборі постійного місця для саджанця необхідно враховувати незручності, пов’язані з особливостями цієї культури: досить сильний ріст (дерева чорної шовковиці виростають до 20 м, а білої — до 15 м) і опадання суплідь. І ще, не раз чув, що нібито можна використовувати сіянці шовковиці як довговічні підщепи для вишень. Не вдаватимусь до детальних пояснень, скажу тільки, що це із серії вигадок.

Леонід ПРОКАЗІН,
фахівець із розсадницької справи.

Вул. П. Мирного, 4, с. Дібрівка
Миргородського р-ну Полтавської обл., 37622.
Тел. (05355) 3-43-43, тел. моб. 066-437-09-49.
E-mail: ilich1952@yandex.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 1(679) від 2 січня 2013 р., стор.9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Абхазький гранат у Слобідській Україні

Ср Січ 2 , 2013
Донька автора публікації Дарина біля куща плодоносного граната сорту Абхазький великоплідний Минулого літа у мене вперше зацвів і заплодоносив гранат. Перша відцвіла квітка була повноцінною (кухликом) і опилилася, хоча більша частина квіток у граната неповноцінні (дзвіночки), які просто відцвітають і опадають. Опісля були ще повноцінні квітки, з яких зав’язалися плоди, […]