Чому виноград перезимував погано – 2

Переглядів : 8
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

(Закінчення. Початок у № 50(676) за 2012 р.).

У цій статті не обійтися без розгляду основних елементів агротехніки при вирощуванні винограду, які впливають на врожайність майбутніх насаджень і підвищують надійність перезимівлі винограду. Особливо це стосується вирощування винограду в Сумській, Чернігівській, Волинській і Київській областях. Від правильного вибору місця і способу висадження куща, від того, яке формування використовуватиме виноградар, як ретельно проводитиме всі агротехнічні заходи, багато в чому залежить майбутній урожай. Основоположним фактором тут є правильне садіння виноградної рослини.

У науковій літературі і періодиці є достатньо обґрунтованих даних щодо необхідності садіння кущів винограду на глибину 50-80 см від поверхні землі. При інтенсивних і тривалих морозах у північних районах виноградарства ґрунт промерзає на глибину одного і більше метрів. Тому слід строго дотримуватися всіх рекомендацій щодо висадження і проведення щорічного катарування верхніх росяних коренів хоча б у перші три-п’ять років вирощування куща. Катарування — це видалення поверхневих росяних коренів, які виростають за сезон від голови куща. Виконується цей агротехнічний прийом два-три рази за літо. Відкопуємо голову куща і секатором обрізуємо верхні корінці. Обробляємо 3-відсотковим мідним або залізним купоросом і даємо підсохнути. Для того щоб не провадити щорічне катарування і не завдавати зайвих ран кущу, можна залишати під кущем ямку завглибшки 10-20 см, звільнивши голову куща від землі. На зиму необхідно насипати горбик землі і ретельно вкрити основу куща. Так само можна обмотати основу куща (голову і нижню частину штамба) плівкою або руберойдом, щоб ізолювати це місце від вологи і ґрунту, тим самим запобігти наростанню в цьому місці коренів.

Для чого це потрібно? При сильних морозах і промерзанні ґрунту верхня коренева система все одно гине. Кущ залишається без коренів. Відбувається порушення кореляції між надземною і підземною частинами куща. Тому всіляко необхідно стимулювати ріст і розвиток основних нижніх коренів винограду.

Хочеться ще раз нагадати основні ази садіння винограду. Вибираємо сонячне місце, напрямок рядів — із півночі на південь. Викопуємо ями завглибшки 80-100 см, вносимо два-три відра перегною і стільки ж піску, додаємо землю з верхнього шару і ретельно перемішуємо. Якщо ґрунт неродючий, додаємо 300-500 г нітроамофоски. Поливаємо по 2-3 відра на яму. Після того, як всотається уся вода, ставимо саджанець на дно ями. При цьому п’ятка саджанця перебуває на глибині 30-50 см, а його голова (місце, з якого росте молодий пагін) — на рівні поверхні ґрунту або на 5-10 см нижче. Прикопуємо саджанець, залишаючи відкриту голову, і поливаємо.

В останні роки виникла й устами деяких виноградарів поширюється думка про те, що виноградні кущі можна саджати неглибоко. Мовляв, розвиток кореневої системи біля поверхні, у зоні гарного вологозабезпечення і родючості ґрунту, сприяє прискореному розвитку куща, його ранньому вступу в плодоношення і кращій урожайності. З одного боку, це правильно і виправдано, дає швидкий та максимальний прибуток для малого чи приватного фермерського господарства. Але, з іншого боку, зважаючи на глибоке промерзання ґрунту в такі критично морозні зими, яким був сезон 2011-2012 років, багато виноградників дуже постраждало від загибелі саме кореневої системи. І тепер для їх відновлення необхідні більші трудозатрати і фінансові кошти. Особливо такі проблеми характерні для південних регіонів, де багато виноградників посаджені на невелику глибину.

Хотілося б ще звернути увагу на такий важливий момент. Що значить земля (не поверхня) для виноградного куща у плані перезимівлі? Земля — це термос. Узимку вона гріє, улітку — відводить зайве тепло. Вночі вона гріє, удень забирає на себе тепло. Необхідно чітко розуміти, яка користь від такої властивості землі винограднику і використовувати її.

Що глибше посаджений ваш виноградний кущ, то пізніше він прокидається навесні (земля ще холодна, а повітря вже достатньо прогрілося) і легко уникає весняних заморозків. При цьому кущ довше вегетує (уже холодно, а земля ще тепла). І навіть після перших заморозків, коли опадає листя, все ще відбувається процес укорінення і підготовки куща до зими. Річ у тім, що коренева система виноградної рослини «працює» до повного промерзання ґрунту. Якщо ж кущі винограду посаджені на невелику глибину і розвиток кореневої системи відбувся у верхніх шарах ґрунту, то в перші сонячні весняні дні при прогріванні повітря до 10°С виноградні рослини починають вегетацію. Включаються в роботу корені, починається сокорух, набубнявіння бруньок. Завершився період вимушеного спокою куща. У цей момент достатньо мінімальних мінусових температур (-3…5°С), і гинуть усі бруньки.

Узагальнюючи вищесказане, хочу підкреслити, що глибоке садіння кущів хоч і вповільнює розвиток винограду в перші роки розвитку, але разом із землею — «термосом» (і додатковим укриттям) — дозволяє плавніше переходити рослині від зими до літа на початку вегетації і так само плавно переходити від літа до зими наприкінці сезону, що істотно підвищує зимостійкість виноградних рослин.

Щеплення. Не зовсім вирішує проблему перезимівлі, але якоюсь мірою підвищує зимостійкість виноградних насаджень використання при виробництві садивного матеріалу зимостійких підщеп. Річ у тім, що коренева система європейських чи середньоазійських великоплідних столових сортів витримує промерзання ґрунту від -6 до -8°С, тоді як коренева система амурських сортів або ж спеціальних підщеп витримує температуру від -8 до -10°С (за деякими даними виноградарів — до -12°С).

При розгляді цього питання необхідно розмежувати два різних поняття «виробництво щепленого садивного матеріалу» і «перещеплення старих кущів винограду на новинки селекції» . У чім же їх основна відмінність?

Якщо при виробництві саджанців використана гарна морозостійка і сильноросла підщепа, якісно виконане щеплення (гарне зростання, підщепа і прищепа становлять неначе єдиний організм), правильно проведене садіння виноградної рослини (місце щеплення перебуває нижче рівня ґрунту), то зимостійкість таких кущів підвищується значною мірою. Якщо ж ми говоримо про перещеплення дорослих кущів винограду новими сортами, коли щеплення виконується на рукавах чи штамбі (здебільшого вище рівня землі), і при цьому зростання підщепи і прищепи неякісне (наростання калусу відбувається не по всій окружності через слабку динаміку росту старого куща), то в цьому разі ми одержуємо тільки зниження морозовитривалості щепленого куща й у підсумку — зниження його зимостійкості. Річ у тім, що місце щеплення найбільше ушкоджується міцними морозами. Слід пам’ятати, що ніякі види щеплення не дають ідеального зростання тканин рослини, завжди є місця у центрі чи з боку пагона, які не заросли калусом (раневою тканиною). У подальшому це місце буде дуже проблемним при перезимівлі.

Із морозостійких можна порадити такі підщепи, що витримують промерзання ґрунту:

— до -10°С: Кобер 5ББ, Вієрул 2, Кобер 125АА, ES 15-53;

— до -8°С: Телекі 8Б, Кречунел 2, Гравесак, СО 4;

— амурські сорти Північний, Буйтур, Арктик, Колгоспний та ін.

Укриття кущів на зиму

В останні десятиліття було розроблено багато різних способів укриття кущів винограду на зиму. Причому з появою нових синтетичних матеріалів, довговічніших і надійніших, таке укриття стало легшим за трудовитратами і надійнішим у плані захисту винограду від морозів. Існує багато способів укриття кущів на зиму. Не заглиблюючись у подробиці (у літературі досить добре описані різні варіанти укриття), хочеться акцентувати увагу виноградарів-початківців на такому моменті. Якщо при вирощуванні кущів застосовуються високоштамбові чи альтанкові формування, то всілякі способи укутування (обмотування) штамбів і плодових ліз матеріалом аж ніяк не захищають кущі від значних і тривалих знижень температури. У такому укритті кущ сам себе не гріє. У кожного сорту чи гібридної форми винограду є своя межа морозовитривалості, нижче якої відбувається руйнування рослинних клітин меристеми, провідних судин. Гинуть не лише вічка із бруньками й однолітні лози, але й рукави та штамби. Необхідно зважати, що морозостійкість багатолітніх частин куща всього на 2-3 градуси вища, ніж однолітніх. Але плюси все ж таки є. Таке укриття захистить лозу від зледеніння і посушливого вітру зимової пори, що само собою вже немало.

Зазвичай у північних областях України застосовують низькоштамбові або безштамбові формування виноградного куща, що дозволяє пригнути лозу до землі, надійно укрити і забезпечити обігрів кущів природним теплом землі в люті морози.

На які ж основні важливі нюанси укриття кущів слід звернути увагу?

Укриття кущів необхідно виконувати якомога пізніше, ближче до зими. Укривають тільки добре визрілу лозу, без листя і зелених пагонів, аби не спровокувати розвиток плісняви і гнилей. Укривний матеріал має забезпечувати водночас як надійне укриття, так і можливість провітрювання лози. Матеріал повинен «дихати» — пропускати повітря.

Розкривають виноград навесні якомога раніше, не перетримуючи кущі під матеріалом. Інакше можна створити ефект парника і збільшити прогрівання верхніх шарів ґрунту, таким чином спровокувавши ранній сокорух і пробудження бруньок. Можна влаштовувати провітрювання раз-два на тиждень у надто теплі дні, відкриваючи кущі і даючи їм добре просохнути.

Аналізуючи підсумки поганої перезимівлі винограду минулої морозної зими в багатьох областях України, хочеться відзначити основну, як мені видається, помилку, допущену виноградарями. Це раннє укриття кущів на зиму. Осінь 2011 року була теплою і затяжною, і після перших заморозків і опадання листя ще довго трималося тепло. Плюсова температура довкілля і надійне укриття дають додаткове підвищення температури, і ось результат. Добре визрілі кущі винограду завершили період вегетації, упродовж місяця-двох пройшли період природного спокою й у грудні-січні пробудилися, почали новий сезон вегетації. А набубнявілі вічка, як відомо, пошкоджуються при мінімальних мінусових температурах (-3…5°С).

Формування кущів. Як було зазначено вище, для вирощування столових сортів винограду необхідно застосовувати безштамбове, віялове або кордонне формування, яке дозволяє легко і надійно вкрити кущі на зиму. Це дво-шестирукавне віяло, нахилений багаторукавний кордон та ін.

Інтенсивна агротехніка У гонитві за рекордними врожаями ми часом забуваємо про основні елементи агротехніки — нормування навантаження куща пагонами і гронами. Упродовж сезону виконуються посилене листяне підживлення і крапельний полив кущів, усілякі зелені операції, застосовуються препарати із серії ФАР (фізіологічно активні речовини), як уже було сказано вище, для прискорення дозрівання і покращення товарних якостей урожаю (поліпшення інтенсивності забарвлення ягід і збільшення цукронакопичення), для одержання максимального доходу. Всі ці агротехнічні заходи призводять до сильного виснаження як самої виноградної рослини, так і ґрунту в зоні залягання її кореневої системи. Для відновлення куща, його своєчасної і належної підготовки до перезимівлі потрібні певний час і поживні речовини. А часу немає. Річ у тім, що доти, доки не зібраний урожай винограду, практично всі сили куща спрямовуються на те, щоб дозрів урожай, а не на накопичення запасу поживних речовин. Оскільки активні вегетаційні процеси відбуваються в основному впродовж травня-серпня, а у вересні-жовтні припиняється активний ріст рослини, то й інтенсивність відкладення в деревині і коренях пластичних речовин зменшується. І навіть якщо у жовтні ще стоїть тепла погода, буває іноді уже мало часу для ґрунтовної підготовки куща до зими. Головним критерієм правильності навантаження виноградного куща врожаєм у поточному році є сила росту і розвитку куща в наступному році.

Крапельний полив. Це один із агротехнічних заходів для інтенсивного виноградарства, спрямованих на одержання товарної, дуже великої ягоди. За допомогою крапельного поливу виконують не тільки зрошування винограднику, а й підживлення кущів мінеральними мікро- і макроелементами, органічними добривами. При цьому при правильній, рівномірній за часом і обсягом подачі рідини в період наливу і дозрівання ягід вдається значно зменшити їх розтріскування на сортах та формах винограду, схильних до цього.

Попри безліч переваг застосування крапельного поливу на винограднику, на мій погляд, у цього агротехнічного прийому є один дуже істотний недолік. Промочуючи з року у рік ґрунт у верхніх шарах у період вегетації, особливо за жаркої літньої погоди, ми створюємо дуже комфортні умови для росту куща, але при цьому стимулюємо утворення і розвиток його кореневої системи тільки у верхніх шарах ґрунту.

Тому, попри правильне (глибоке) садіння саджанця, через 3-5 років застосування крапельного поливу вся коренева система опиняється біля поверхні ґрунту. Навіть п’яткові, нижні корені піднімаються вгору. Замість того, аби корені освоїли весь обсяг ґрунту в ділянці куща, ми маємо тільки площу живлення. При міцних і тривалих зимових морозах, промерзанні ґрунту на велику глибину відбувається загибель кореневої системи і куща в цілому. Тому бажано поливати і підживлювати виноград через труби (шурфи) або обладнати підземний полив.

Для успішної перезимівлі винограду в зими із критичними температурами необхідно виконувати такий комплекс агротехнічних заходів:

— добір сортів і форм із високою морозо- і зимостійкістю;

— правильне садіння виноградних саджанців;

— використання морозостійких підщеп;

— правильне формування кущів;

— надійне і вчасне укриття кущів на зиму. Своєчасне відкриття кущів навесні;

— використання елементів агротехніки для формування і розвитку кореневої системи в нижніх шарах ґрунту — полив і підживлення винограду на глибині, катарування;

— нормування куща пагонами і гронами.

У комплексі всі ці агротехнічні заходи допоможуть виноградним кущам благополучно витримати зиму.

Анатолій БАЧИНСЬКИЙ.

м. Біла Церква Київської обл.
Тел. 066-734-24-73.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 1(679) від 2 січня 2013 р., стор.9,10.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Народний стимулятор пророщування — алое

Ср Січ 2 , 2013
«Скажіть, будь ласка, чи можна замочувати насіння в соку алое? Сусідка каже, що тоді підвищується його схожість, розсада виростає міцною і здоровою. Світлана ГАРКАВЕНКО. Полтавська обл.». Сік алое — це швидше за все народний стимулятор пророщування насіння. Немає наукового обґрунтування його дії і наукових рекомендацій щодо використання. Але цей засіб […]