У пошуках свого «шовкового шляху»

Переглядів : 5
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Початок росту окулірованих гілок на однолітніх пагонах

Початок росту окулірованих гілок на однолітніх пагонах

Вартість ягід шовковиці у 2012 році на ринках Луганська становила 10 грн. за склянку (200 г). (І це тоді, коли тротуари міста були чорними від падалиці). Чи варто дивуватися, що інтерес до цієї культури з появою нових сортів, які відзначаються великоплідністю і смаковими якостями ягід, останнім часом значно зріс? Адже це один із варіантів не тільки себе забезпечити смачними, корисними ягодами, а й поповнити родинний бюджет. Старше покоління садівників не з чуток знає, що щедрих щорічних урожаїв шовковиці раніше вистачало на всіх. А вже коли сортимент і якість її плодів покращилися, попит на шовковицю зріс ще більше. До того ж в Україні ця культура може рости повсюди. Правда, як вважають фахівці, для північно-східних регіонів бажано добирати сорти з підвищеною морозостійкістю. Багато садівників-любителів і хотіли б їх мати в себе на ділянці, та тільки не знають, куди звернутися за саджанцями чи живцями для щеплення. А ті, хто має можливість одержати живці сортової шовковиці, не знають особливостей щеплення цієї культури. До редакції газети вже неодноразово надходили прохання від читачів «ЗМГ» розповісти про те, як і коли щеплювати шовковицю, а також про інші варіанти її розмноження, при яких одержана рослина зберігала б сортові ознаки. Відповісти на ці та інші запитання, пов’язані з особливостями вирощування і розмноження шовковиці, ми попросили досвідченого садівника, фахівця розсадницької справи Леоніда Ілліча ПРОКАЗІНА.

Минуле і сьогодення шовковичного дерева

У радянські часи, коли шовківництво було однією із галузей народного господарства, провідний науково-дослідний центр шовківництва знаходився в Азербайджані. В Україні селекцією і сортовивченням шовковиці займаються фахівці двох організацій: Інституту шовківництва УААН (м. Мерефа Харківської обл.). — Г.І. Бабаєва, Н.А. Алексейченко, О.В. Галанова, А.І. Богач і Донецького ботанічного саду НАН України — О.З. Глухов, Д.Р. Костирко і Л.В. Мітіна. Зокрема, донецькими вченими створені сорти Білосніжка (з білою ягодою), Діна, Машенька (світло-рожева ягода), Південна ніч і 10 селекційних форм. У Мерефі створені сорти шовковиці Надія, Херсонська-2 (фіолетова ягода), Українська-7, Українська-107 (світло-рожева ягода), Харківська-14 та багато інших селекційних форм (до 120). При виборі сортів для північно-східних регіонів України робити ставку слід здебільшого саме на сорти Інституту шовківництва УААН.

Багато садівників розповідали мені про те, що сіянці, вирощені на ділянці не без допомоги пернатих помічників, після початку плодоношення і кількох років очікувань їх просто розчарували. Ягоди були або дуже дрібними, або кислими на смак. А часом урожаю і зовсім не могли дочекатися. Слід сказати, що шовковиця належить до дводомних роздільностатевих рослин і запилюється вітром. Тому висаджувати треба водночас і чоловічі, і жіночі екземпляри або щеплювати у крону вічка іншої статі. У деяких сортів шовковиці чоловічі та жіночі квітки перебувають в одному суцвітті. При вегетативному розмноженні, як правило, намагаються використовувати саме такі сорти.

Тому придбаний саджанець, вирощений фахівцем, частіше буде дводомною рослиною, здатною плодоносити без додаткового запилення іншими екземплярами. А при насінному розмноженні трапляються й однодомні екземпляри, чоловічі або жіночі. Саме такі й розчаровують садівників. Тому не слід гаяти часу на вирощування шовковиці з насіння, а купувати саджанці, вирощені вегетативним способом у надійних розсадниках.

Особливості вирощування і розмноження

Шовковиця-трирічка на полтавських чорноземах

Шовковиця-трирічка на полтавських чорноземах

Як фахівець із розсадницької справи хочу поділитися деякими способами розмноження і вирощування саджанців шовковиці. Ця інформація цікава всім, для кого розмноження плодово-ягідних культур стало не лише улюбленим заняттям, але й відкрило шлях до нелегкого, але чесного способу поповнення свого бюджету.

При вирощуванні шовковиці стикаєшся з низкою проблем: саджанці у другому полі розсадника виростають дуже великими (до 2,5-3 м). При їх викопуванні необхідні значні трудозатрати. Коренева система настільки велика, що доводиться більше 50% коренів при викопуванні обрубувати. Та, як з’ясувалося пізніше в бесіді з фахівцями вищезгаданих наукових закладів, у них такої проблеми немає. Усьому виною — полтавські чорноземи. Вирощування такого саджанця, як у нашому розсаднику, у них триває три роки.

Відправлення таких саджанців автобусом проблематичне, а поштою і зовсім неможливе.

Шовковиця досить легко розмножується вегетативно (напівздерев’янілими і навіть здерев’янілими живцями). Саме при вегетативному способі розмноження передаються повністю сортові ознаки.

На особливостях вегетативного розмноження шовковиці хочу зупинитися докладніше. При виконанні літнього окулірування в загальноприйнятий термін (кінець липня — серпень) щитки вдало приживлюються, але до весни вони відпадають. Не допомогли й ослаблення обв’язки окулірування до осені, і зняття її навесні. Живими залишалося не більше 5-7% щитків. Виконання ж копулювання навесні завжди завершувалося невдачею.

Раніше я натрапив в одному із журналів на рекомендацію виконувати просте копулювання на шовковиці не як зазвичай, а вставляти прищепу за кору підщепи (прищепи з перевищенням діаметра) з розворотом її навколо осі на 180°. Тобто зріз прищепи деревиною розміщувався не до деревини підщепи, а до її кори. Самому мені так і не вдалося випробувати такий прийом, оскільки за порадою науковців Нікітського ботанічного саду я став застосовувати простіший спосіб.

Окулірування способом уприклад треба виконувати навесні, під час набубнявіння бруньок на підщепі, залишаючи щеплену бруньку відкритою. Щитки для окулірування можна брати з однолітніх пагонів минулого року або з аналогічних живців, збережених у замороженому стані при температурі -1-2°С. Заготовляти живці для весняного окулірування краще на початку зими, після перших морозів у -5°С. Якщо зима буде м’якою, то окулірувальні бруньки можна брати із дерева, яке росте. Добре вони зберігаються й у холодному підвалі, встромлені нижніми кінцями зрізів у вологу тирсу чи пісок. Бруньки на живцях з підвалу прокидаються дуже пізно, що дає можливість окуліровувати їх до кінця травня. Але і ті бруньки, що пішли в ріст, у стані «зеленого конуса» приживлюються успішно, що недопустимо при виконанні весняного окулірування вишні та черешні.

Для підстрахування виконував по 2-3 окулірування на одній підщепі, на різній висоті, починаючи з передбачуваної висоти розміщення крони і з різних боків (можна різними сортами). Такі окулянти майже всі проростали цього ж року і до осені давали значну крону з гілками різних сортів.

Весняне окулірування шовковиці настільки надійне, що приживлюється навіть на підщепі сіянцю, пересадженого напровесні і заокулірованого місяцем пізніше. А за досвідом науковця Донецького ботанічного саду Любові Вікторівни Мітіної, відразу виконане весняне окулірування вдається навіть на щойно пересадженій підщепі. Однак окулірування необхідно завершити не пізніше кінця травня. Із сіянців, заокулірованих у пізніший термін, виростають «недогони». Їх крона не встигає визріти до зими.

Секрети щеплення

При виконанні весняного окулірування часто стикаєшся з особливістю, яку слід ураховувати. Після несприятливих зим на багатьох сіянцях можливе підмерзання деревини. Воно проявляється тільки в середині травня у вигляді набуття камбієм коричневого кольору. Окулірування, виконане на таку деревину, приречене на загибель.

Виходів із такого становища два. Якщо на підщепу виконуватиметься одне окулірування, то такі підщепи необхідно восени підгорнути землею на 15-20 см. А навесні, розгорнувши їх, виконати окулірування в захищеній зоні. Якщо на підщепу виконуватиметься кілька окулірувань на висоті утворення крони, то його доцільно відкласти на середину травня, коли проявиться потемніння підморожених камбіальних шарів і тоді можна буде виконувати окулірування в зони, неушкоджені морозом. Відразу зазначу, що найкраще приживлюються щитки, щеплені саме в цей період.

Леонід ПРОКАЗІН,
фахівець із розсадницької справи.

Вул. П. Мирного, буд. 4, с. Дібрівка
Миргородського р-ну Полтавської обл., 37622.
Тел. (05355) 3-43-43, тел. моб. 066-437-09-49.
E-mail: ilich1952@yandex.ru

(Початок. Закінчення в № 1(679) від 2 січня 2013 р.).

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 52(678) від 26 грудня 2012 р., стор.8-9,11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Хурма із Закарпаття

Ср Гру 26 , 2012
Хурма сорту Супутник першого плодоношення Перше плодоношення саджанців хурми, одержаних мною із Криму, відповідало звичним для цієї культури нормам. Та ось перший урожай сорту Супутник мене здивував рекордною кількістю плодів (220 штук), які не могли не тішити своїми товарним виглядом (гарні, тугі) і смаковими якостями (солодкі, соковиті). Більше того, цей […]