Жарке літо 2012 року

Переглядів : 82
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Уже котрий рік поспіль, аналізуючи томатний сезон, що минув, ми нарікаємо на жару і посуху, від яких знемагали і ми, і наші томати. Найстрашнішим випробуванням торік була майже цілковита відсутність опадів. Усього 2-3 дощі за ціле літо, які лише пил прибили та градом налякали. Вони ніяк не могли забезпечити рослини необхідною вологою. Уже в травні, дивлячись на томати, які поникають від жари, на опадаючі квітки і на потрісканий ґрунт, ми зрозуміли, що потрібно терміново вживати заходів. І переважала любов до незамінних томатів, відповідальність за тих, яких посадили (майже за Екзюпері). Усі складнощі та проблеми, які виникали, доводилося вирішувати швидко, адже на роздуми часу не було.

По-перше, теплиці й дуги на грядках у пік спеки вкрили спанбондом. Один-два рази на день (з 11-ї до 14-ї години) проводили обприскування кущів томатів прохолодною водою великими краплями із пластикової пляшки. Процес трудомісткий, але що поробиш. Ці процедури оживляли пониклі рослини. А якщо вірити голландським фахівцям, то вони ще і сприяли кращому запиленню в жару.

Майже зразу після висадження довелося провести мульчування грядок соломою. Це рятувало кореневу систему від перегрівання, а ґрунт — від розтріскування. Та виникла нова проблема. Не знаю, як у інших, але в нас під соломою цього року завелася така кількість слимаків (чи то від того, що мульчу поклали рано, чи то від частого поливу), що ми були в цілковитому розпачі. Вони «хазяйнували» не тільки під соломою. Сріблясті сліди-доріжки вздовж грядок вказували на їх активні нічні походеньки. Слимаки примудрялися навіть вибиратися на верх кущів, ласуючи найбільшими спілими плодами. Отрутохімікати вже не можна було застосовувати, позаяк томати почали поспівати. Збирання шкідників вручну і пастки істотних результатів не давали. І тоді ми вирішили прибрати мульчу. Мабуть, наступного року солому доведеться вкладати пізніше.

Основна робота полягала у профілактиці хвороб рослин, підвищенні їх стійкості у стресових ситуаціях. Ми із чоловіком прибічники природного землеробства, хоча всьому лише вчимося, робимо перші кроки до розумного господарювання на землі. Свою ділянку, розбиту на грядки, ми не перекопуємо глибше 10 см, аби не порушувати життя корисних мікроорганізмів. Із добрив намагаємося застосовувати менше «хімії», віддаємо перевагу курячому посліду і попелу. Готуємо компост із рослинних решток і харчових відходів, який через 1,5-2 роки готовий до застосування. Компост покращує структуру ґрунту і є відмінним добривом. По можливості восени засіваємо площі, що звільнилися, сидератами з тією ж метою. Сприятливі умови для оздоровлення ґрунту створює і мульча. А все це разом робить ґрунт родючішим. Рослини на ньому менше піддаються хворобам, виростають міцними і здоровими. Зрозуміло, що ця справа не одного дня чи року. Та як би там не було, а й цього нестерпно жаркого літа нам вдалося одержати гарний урожай.

Фунгіцидами томати обробили тільки раз у період червневих нічних похолодань. А далі задля профілактики застосовували тільки безпечні біопрепарати, які готували на основі живих мікроорганізмів. Стояла спека, фітофтори можна було не побоюватися, тому і зважилися на цей експеримент. Від хвороб застосовували триходермін і гаупсин, які зупиняють розвиток хвороботворних організмів. Особливої уваги, нам здається, заслуговує гаупсин, позаяк він ще й знищує шкідників. І правда, після двох обробок попелиця на томатах зникла. Випробували також ріст-концентрат — органічне добриво на основі гумату калію зі стимулюючим ефектом і фунгіцидною дією. Важко оцінити за 2-3 сезони, чи відновлюється родючість ґрунту, чи мобілізується імунна система рослин, як обіцяють в інструкції, але те, що томати мали здоровий вигляд, міцну кореневу систему і дали гарний урожай, свідчило про дієвість цих препаратів. А значить, хоча й частково, але чисті, здорові та смачні томати ми одержали.

Звичайно, профілактика і захист — це все добре. Але не слід забувати про важливість добору сортів, особливо нових, стійкіших до хвороб і врожайніших. І хоча абсолютно стійких сортів не існує, є потужні сорти, які при правильному догляді та профілактиці хвороб ніколи не хворіють або хворіють рідко.

За нашими спостереженнями, найстійкішими до стресів і хвороб стали такі сорти: Кращий з усіхКотигорошкоРенетЯнаПерцеподібний смугастийКоролівська мантіяСмарагдова груша (рос. — Изумрудная груша), Грибний козуб (рос. — Грибное лукошко), Здорове життя (рос. — Здоровая жизнь), ШахрезадаТрайтон (Тритон)НаталіМіс АмерикаАмериканський ребристий та ін.

Хотілося б відзначити, що серед низькорослих зараз з’явилося багато сортів, які мають міцний кущ і добірне густе листя. Саме вони добре витримують спеку, відзначаються тривалим плодоношенням. Це сорти ВалютнийКлондайкГардемаринОтраднийПрибутковийРенетСніжна казкаСпиридонЯмал та ін.

Особливою врожайністю за будь-якої погоди відзначаються томати на зразок чері, які зараз дуже модні й користуються великим попитом серед гурманів як найсолодші та найсмачніші. Це Смородинка і ВиноградБілий мускат і Біла вишняЗолоте щастя і Золотий дощ. До речі, в останнього зав’язується до 50-60 плодів у кетязі. Обов’язково саджайте кетягові томати, особливо сорти із розгорнутою віялом китицею. На них, навіть якщо від спеки й опаде частина квіток (десь до 50-60 штук), інші зав’язі дадуть гарні помідорчики.

Помічено, що жару легше витримують і відзначаються гарним зав’язуванням будь-якого літа томати зі сливоподібними плодами. І цього року великий урожай дали сорти Червоний мустанг та Американський довгийДон-Жуан і Корейський довгопліднийГородній чаклун і СабелькаСан-Марцано і Дамський каприз. Вирощуйте ці сорти. Вони смачні та гарні.

Непогано почуваються навіть у пік жари томати з великим листям картопляного типу. Їх кущі зазвичай потужні, листя добре прикриває плоди від сонця. Це Любительський рожевийРання любовРожевий слонЧорногоркаЗагадка та ін.

А ще фахівці кажуть: якщо плоди томата значно уражаються сонячними опіками, треба посадити жовтоплідні сорти. Дійсно, за нашими спостереженнями, навіть великі жовті томати не були відзначені сонячним «поцілунком».

Саме тому не тримайтеся за улюблені звичні сорти. Хочете бути з урожаєм, вирощуйте не 1-2, а більше сортів. Шукайте підходящі для вас, перевіряйте, експериментуйте. Нехай робота на землі несе вам не лише врожай, а також радість та задоволення.

Алла МИШНЄВА,
городник-любитель.

сел. Новоайдар Луганської обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 51(677) від 19 грудня 2012 р., стор.3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Як допомогти огірку-пестунчику

Ср Гру 19 , 2012
Однією з найулюбленіших і найпопулярніших у нас овочевих культур є огірок. Навіть у не дуже дбайливих господарів це обов’язковий овоч на городі. І здавалося б, у чому полягає складність вирощення огірка? Діди і прадіди примудрялися одержувати відмінні врожаї, вирощуючи ще знаменитий еталонний засолювальний сорт Ніжинський 12. Але не завжди і […]