Ягідники в екстремальних умовах -2

Переглядів : 8
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

(Закінчення. Початок у № 48 (674).)

Попри спеку, ягоди в сорту суниці Оттава були дуже великими

Попри спеку, ягоди в сорту суниці Оттава були дуже великими

Крім зимових проблем останніх років, про котрі мова йшла в попередній публікації, на здоров’я та врожайність ягідних кущів (малини, ожини, смородини), а також суниці надто впливає і незвична для нашого традиційно помірного клімату спека. А почалася вона цього року в нашому регіоні доволі рано. Сніг зійшов у кінці березня, квітень був досить прохолодним, а в травні температура почала різко підвищуватись і швидко досягла показника +30°С в тіні. Червень, липень і більша частина серпня були ще жаркішими (за винятком кількох днів упродовж літа, коли стояла похмура погода) і лише в останніх числах серпня температура знизилась до +25°С. Ночі стали прохолоднішими — від +12 до 16°С (а взагалі в літній період нічна температура коливалась у межах +22…26°С). Ще вищою (+40°С у тіні) була температура на півдні України і в Криму. А якщо зважати ще й на те, що у нас із 15 травня впродовж трьох місяців не було жодного гарного дощу, то можна уявити, наскільки важко було і людям, і рослинам. Хотілося б детально розповісти про те, як витримали аномальну спеку різні рослини.

Почну із суниці. Після сходження снігу вона через досить низькі температури в кінці березня — на початку квітня розвивалась дуже повільно. Достатньо сказати, що на півдні суниця вже повністю цвіла, а в умовах Полтавщини тільки-тільки починали відростати перші листочки. Очікував, що за такої пізньої і холодної весни найбільш ранні сорти почнуть дозрівати, як і в минулому сезоні (початок його був схожим), у кінці травня. Та коли різко підвищилась температура, усе кардинально змінилось. Суниця бурхливо пішла в ріст, і вже 13 травня я куштував перші ягоди з відкритого ґрунту. Навіть за найбільш ранньої і теплої весни такого ніколи не було. Ранні сорти Кама, Дукат ранній, Дивовижна, Розана починали дозрівати в середньому до 20 травня. Тобто навіть найбільш ранні сорти випередили звичайний графік на тиждень. І що пізнішим був сорт за терміном дозрівання, то більшим було це випередження.

Найпізніші сорти почали дозрівати більш як на два тижні раніше звичайного терміну. Через спеку скоротився і період плодоношення суниці. Якщо в попередні роки останні ягоди пізніх сортів моя родина доїдала в кінці липня, то цього року в кінці червня кущі залишились практично пустими, а на початку липня збирав лише окремі ягідки. Як я вже згадував, із 15 травня і до середини серпня в нас не було жодного дощу. При цьому температура в тіні нерідко зашкалювала за +30°С. Це не могло не позначитись на врожайності. Ягоди забарвлювались, не досягнувши максимального розміру, м’якоть їх була менш тугою, ніж у попередні роки, відповідно і вага їх була меншою.

Правда, були і приємні несподіванки. Окремі ягоди на деяких сортах були дуже великими, наприклад на Оттаві. Річ у тім, що при температурі понад +30°С порушується судинна провідність рослин. Поживні речовини від коренів не можуть потрапити в надземну частину рослин (останні, просто кажучи, голодують). Не рятують ні полив, ні підживлення. У результаті припиняється ріст, ягода не виростає до свого справжнього розміру, починає забарвлюватись раніше строку, не набирає потрібної кількості цукрів, стає виродливою. Саме тому на півдні України віддають перевагу раннім сортам суниці, позаяк період із температурами нижче критичної там становить приблизно 35 днів. Частина ж урожаю середніх і пізніх сортів, не кажучи вже про сорти постійного плодоношення, потрапляє під жару з температурами вище +30°С із описаними вище наслідками. Дещо легше щодо цього північним і центральним регіонам України, де до недавнього часу період, сприятливий для плодоношення суниці, становив більш як 50 днів і тривав аж до середини липня. До цього часу навіть найбільш пізні сорти встигали віддати більшу частину врожаю. В окремі роки, коли температура в середині літа підіймалась вище +30°С, 1-1,5 місяця, доки не спаде жара, потерпали сорти постійного плодоношення. А із середини — кінця серпня, коли температура знижувалась, вони знову починали цвісти і плодоносити (на півдні це спостерігається щороку).

Дещо іншим був сезон-2012. Позначки +30°С температура досягла вже в середині травня, коли тільки почали плодоносити найбільш ранні сорти. Повного пригнічення рослин не спостерігав (швидше за все, врятували прохолодні ночі), але величина ягід і врожайність залишали бажати кращого. При відсутності дощів негативну роль грала низька вологість повітря. Виражалось це у підсиханні кінчиків листочків та вусиків, у втраті блиску ягід.

Що ж робити? Відповідь проста: знижувати температуру довкілля і ґрунту, а також підвищувати вологість повітря. Відмінного результату щодо цього домоглися ізраїльтяни, для яких температура вище 30°С — звичайна справа. Ними були розроблені теплиці, в яких передбачено все: крапельне зрошення, система фертигації (подача поживних розчинів), притінення і багато чого іншого, аж до примусового охолодження. Досягається воно шляхом періодичного ввімкнення спринклерів, які розбризкують воду на кшталт туману, що і створює охолоджувальний ефект. Результати приголомшливі! Вирощуючи суницю в контейнерах на субстратах, за 10-11 місяців плодоношення ізраїльські фермери збирають по 8-12 кг суниці з кожного квадратного метра теплиці! Прикро те, що вартість цієї теплиці така, що мало хто в Україні може дозволити собі її придбати. А ось організувати охолодження в теплицях за допомогою спринклерів — цілком реально. На ринку України пропонується дуже багато таких систем, і ціна їх цілком прийнятна. Але це тільки для теплиць.

В умовах відкритого ґрунту можна зробити одне: притінити рослини. Останнім часом з’явилося дуже багато спеціальних сіток для цього з ефективністю притінення від 10 до 80%. Вартість їх досить висока, але вони дозволяють сортам постійного плодоношення давати ягоду впродовж усього сезону в більшості регіонів України. Розмовляв з багатьма людьми, які використовують таку сітку, — дуже задоволені. Попри високу вартість сіток для притінення, вони рентабельні, тобто дозволяють мати прибуток в екстремально жарких умовах. Термін служби таких сіток — близько трьох років.

Ще один спосіб притінення — використання куліс з високорослих культур. Я, наприклад, упродовж багатьох років використовую кукурудзу. Висаджую її в 1-2 ряди з півночі на південь через кожні 6-7 м. Крім притінення, такі насадження захищають ще й від суховіїв, волога у ґрунті зберігається довше, а також куліси пом’якшують ранньоосінні заморозки, узимку затримують сніг і захищають від крижаних вітрів. Як результат, у мене сорти постійного плодоношення обдаровують ягодою із травня до настання морозів, попри температури вище 30°С. Перерви трапляються тільки між хвилями плодоношення, що цілком природно. У той час як без притінення досить часто на відкритому місці в липні-серпні суниця здебільшого навіть не утворює квітконоси, не кажучи вже про плодоношення.

Але отут є один недолік. Насадження кукурудзи чи інших культур починають притіняти ягідник з липня. До цього через недостатню висоту цю функцію вони виконувати не можуть. Це потрібно враховувати. Ще один із варіантів — висадження ягідників так, щоб їх притіняли будівлі, дерева, паркани тощо.

Ягоди чорної смородини сорту Селеченська-2 врожаю 2012 року.

Ягоди чорної смородини сорту Селеченська-2 врожаю 2012 року.

Смородина. Найчутливіша до високих температур смородина чорна. Найбільше потерпають молоді насадження. В останні роки випади у шкілках (укорінення живців смородини) доходить до 90%. На мою думку, пов’язане це не стільки із сонячною радіацією, високою температурою і сухістю повітря, скільки із перегрівом ґрунту в зоні коренів. Вони просто «варяться». Адже температура ґрунту на сонці може бути вище 60°С. Меншою мірою від цього потерпають дорослі кущі. Але знаю випадок, коли садівник втратив майже весь маточник чорної смородини у віці чотирьох років. Червоні й білі порічки менш чутливі. У себе на ділянці не бачив і ні від кого не чув про масові випади через жару навіть їх молодих рослин у шкілках.

Друга проблема чорної смородини — при сильній активності сонця припікається частина ягід, іноді до 50%. Про масове припікання порічок із червоними і білими ягодами чути не доводилося.

Аби захистити чорну смородину від випадів і припікання ягід, знову ж таки застосовують притінення. Причому ягоду можна захистити, тільки застосовуючи сітку для притінення або висаджуючи смородину в півтіні (кулісні культури до моменту плодоношення вирости не встигають). Якщо притіняти рослини проблематично, застосовують інші прийоми. Загущені насадження також захистять ягоду від припікання. У мене смородина висаджена за схемою 80-90 х 120 см. Кущі потужні, тому більша частина ягід перебуває в тіні й на сонці згорає не більше 5%. Таке загущене садіння рятує і від перегріву ґрунту. Під кущами завжди тінь, і прямі сонячні промені туди не потрапляють.

Ще один спосіб уберегти корені від перегріву — мульчування. Шар мульчі має бути не менше 7-10 см, тоді нагріватися буде вона, а земля під нею в зоні коренів залишиться прохолоднішою, що дозволить рослині нормально розвиватися.

Цікаве вирішення цієї проблеми знайшов мій товариш, який мешкає на півдні України. Він висаджує чорну смородину, розмішуючи ряд строго із заходу на схід. Найбільше від сонця дістається першому ряду, ґрунт інших постійно перебуває в тіні.

З температурним режимом і сонячною радіацією безпосередньо пов’язана і тривалість збереження ягід на кущах. На відкритому місці ягода чорної смородини швидко переспіває й осипається, а в порічок — осипається або висихає. Притінення дозволяє ягодам зберігатися на кущах значно довше — на червоних порічках аж до середини вересня (з особистого досвіду цього року).

Немаловажна і правильно організована система поливу. При пересиханні ґрунту всі види смородини призупиняють ріст пагонів — а це втрата врожаю наступного року. Для чорної смородини це не так страшно: після поновлення поливів вона знову йде в ріст. А ось змусити порічки із червоною і білою ягодою рости далі, після того як вони зупинилися в рості, дуже складно. Навіть застосування стимуляторів і підживлень не завжди дає потрібний ефект. Це необхідно враховувати і регулярно слідкувати за вологістю ґрунту.

Плодоносна гілка аґрусу сорту Шеннон

Плодоносна гілка аґрусу сорту Шеннон

Аґрус менш чутливий до високих температур і сухості повітря. Принаймні, я не зауважував масових випадів у шкілках і тим більше в дорослих кущів. У цієї культури, на мій погляд, усього дві проблеми. Перша — ягоди дозрівають у липні (пік активності сонця), тому частіше якась їх частина підпікається на сонці, навіть не досягши цілковитої спілості (переважно на початку розм’якшення ягід). Заходи захисту ті ж, що й для смородини — загущені насадження на присадибній ділянці та притінення у промислових насадженнях.

Друга проблема — хвороби. Це вже стосується не тільки аґрусу, а й усіх ягідних культур. Для розвитку хвороб необхідні певні умови — високі температура і вологість повітря. У періоди посухи чи обложних дощів хвороби не розвиваються. А ось коли після дощику (чи поливу дощуванням) починає пригрівати сонечко, отут-то всі хвороби і проявляються. Тому після дощів необхідно ретельніше стежити за ягідними культурами. При першому натяку на хворобу проводять обробку. Якщо ж рослини без ягід, а після тривалої посухи пройшов гарний дощик, то я радив би не чекати появи хвороб, а зразу ж після дощу провести профілактичну обробку. За багато років переконався, що в таких умовах хвороби з’являться в обов’язковому порядку.

Малина. Ця ягідна культура стійкіша до жари, ніж чорна смородина. Але проблеми в неї ті ж самі, що і в аґрусу, — припікання ягід і хвороби. Тому і прийоми захисту такі самі.

Ожина. З нею проблеми почалися вже у травні. Зазвичай наприкінці квітня висаджую всі некондиційні саджанці на дорощування. У минулі роки приживлюваність становила більше 90%, приймалося навіть те, що й саджанцем назвати було складно (пара корінців завдовжки до 5 мм). За сезон із такого «прута» виростав величезний кущ. А цього року випади становили понад 90%. Не очікував, що вже у травні температура «скакне» до 30°С у тіні. Рослини не встигли достатньо вкоренитися до настання спеки, корінці не огрубіли, ось і «зварилися» (притіняти не було можливості). Водночас такі ж «малюки» , висаджені на початку квітня, прижилися як звичайно — близько 100%. Наприкінці квітня також висаджував міцні саджанці (і прикопані верхівки, і кореневі паростки з огрубілим коренем), випади були одиничними. Із цього зробив висновок, що слабкі саджанці слід висаджувати якомога раніше, міцні — можна і пізніше, але ретельно слідкувати за вологозабезпеченістю ґрунту.

У подальшому проблем з ожиною практично не було, попри посуху і високу температуру. Якщо не враховувати того, що підпікалися окремі ягоди. Але таких було небагато, в основному на прямостійних сортах із західного боку. До обіду там ягоди перебувають у тіні, а після дуже нагріваються сонцем. На сланких сортах підгорілих ягід майже не було, швидше за все через те, що вони більш густо облистнені, і ягоди значно менше часу перебувають на сонці.

На силі росту, урожайності й розмірі ягід в умовах крапельного поливу жара не позначилася жодним чином. Принаймні, я цього не помітив. Єдина проблема — усі сорти почали плодоносити приблизно на два тижні раніше, відповідно плодоношення завершилося раніше. Якщо в попередні роки період споживання ожини тривав з кінця червня до кінця жовтня, то цього року сезон розпочався 15 червня (Black Butte Blackberry), а завершився наприкінці серпня. Період плодоношення кожного окремого сорту через високу температуру також скоротився.

Допоки в наших умовах ожина практично не уражається хворобами та шкідниками (личинка хруща не береться до уваги, вона їсть усе, а в Криму бувають окремі випадки ураження листя антракнозом) навіть попри зміну клімату, то проблема обробок відпадає сама собою. І це величезний плюс у вирощуванні саме цієї культури.

Висновки

У зв’язку з підвищенням температури в літній період постає кілька проблем, загальних для всіх ягідних культур.

1. Підвищення інфекційного фону. Створюються оптимальні умови для бурхливого розмноження шкідників та хвороб. Це потребує серйознішого підходу до заходів із захисту рослин.

2. Так само серйозніше слід поставитися до зрошування ягідників. На мою думку, здрібніння ягід відбувається не тільки через підвищення температури, але й від нестачі вологи у ґрунті. Клімат змінився, температура підвищилася, але багато хто проводить поливи так само, як і в попередні роки. Гадаю, було б непогано контролювати вологість ґрунту не на око, а використовуючи спеціальні прилади (зараз таких пропонується досить багато). Слід звернути увагу і на такий момент, особливо при вирощуванні ягідних кущів. Міжряддя широкі й після поливу волога капілярами швидко йде в них. Це треба враховувати при контролі вологості ґрунту. А без налагодженої системи зрошення вирощувати будь-що — це ризикована авантюра.

3. При вирощуванні без притінення досить часто спостерігається всихання окремих пагонів. Наприклад, кущ аґрусу має 10 пагонів. Один або два можуть усохнути, інші ростуть наче нічого й не було. Та ж картина спостерігається і на інших ягідних кущах. Причина, швидше за все, у тім, що через високу температуру порушується судинна провідність саме цих пагонів, ось вони і гинуть. В умовах притінення такого не спостерігається.

4. Відбувається зміщення термінів початку і завершення плодоношення всіх ягідних культур. Це слід ураховувати, особливо при вирощуванні ягід на великих площах, і планувати роботи з урахуванням цього зміщення у фазах розвитку рослин.

Олег САВЕЙКО.

с. Хорішки Полтавської обл.
Тел. 096-771-24-75.
E-mail: olesav100@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 49(675) від 5 грудня 2012 р., стор.9,11.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Румба — не тільки танець

Ср Гру 5 , 2012
«Восени посадив саджанець винограду під романтичною назвою Румба, але ніде не знайшов інформації про нього. Прошу розповісти про цю форму винограду на сторінках «Землі моєї годувальниці» . Андрій ПРОКОПЧУК. Полтавська обл.». Гібридна форма винограду Румба виведена відомим російським селекціонером В.У. Капелюшним у результаті запилення сортів Восторг червоний і Чаррель. Це […]