Захист «південців» від морозів

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Спосіб зимового укриття граната. Фото автора

Спосіб зимового укриття граната. Фото автора

Ось уже близько восьми років на моїй ділянці (в укривній зоні України) росте і плодоносить одна із найстародавніших субтропічних рослин — гранат, соковитими плодами якого насолоджувалися ще древні єгиптяни. Моя колекція складається як із сортових гранатів — Гюлоша, Кримський смугастий і рожевий, у різний час придбаних у фахівців із розсадницької справи Волкових, так і «місцевих», як я їх називаю, вирощених із насіння невідомих мені кримських сортів.

Два ряди гранатів приблизно по 12 м кожен розміщені з півночі на південь (у третьому ряду висаджений інжир Далматський). Позаяк досвіду вирощування цієї культури в укривній зоні в мене ще не було, то перші кущики були висаджені, як звичайні рослини — на рівні ґрунту, але під кутом з нахилом на південь. Як з’ясувалося згодом, це було помилкою. Для зручності догляду а головне укриття на зиму, гранат треба висаджувати у траншейки.

У подальшому цю помилку довелося виправляти і піднімати міжряддя приблизно на 0,5 м для того, аби рослини опинилися в канавках завширшки близько 0,8 м і завглибшки 0,5 м. Канавки, як уже було сказано, спрямовані із півночі на південь, з невеликим нахилом у тому ж напрямку для зручності поливу. Кинув шланг, і вода схилом заповнює весь ряд, а взимку стікає по поверхні укриття, не потрапляючи всередину.

Спосіб зимового укриття хурми. Фото автора

Спосіб зимового укриття хурми. Фото автора

Слід сказати, що я до описуваного мною способу укриття дійшов методом спроб і помилок. Довго думав, як не лише захистити «південців» від вимерзання у наші суворі й «примхливі» зими, але й максимально полегшити і прискорити сам процес укриття і розкриття рослин. Тепер, коли система укриття на зиму граната та інших південних культур (інжиру і хурми) відпрацьована, це не займає в мене багато часу і сил.

У кожному кущі граната по чотири гілки — по дві вздовж ряду, спрямовані у протилежні боки. На зиму я їх пригинаю до землі та пришпилюю скобами з арматури. Від мишей розкладаю отрутну принаду і накриваю траншею зверху розрізаними вздовж половинками 200-літрових бочок без днищ із частковим перекриттям (тільки крайні в ряду бочки залишаю із дном з одного боку). Після цього тунель засипаю вздовж із кожного боку легким ґрунтом (пісок і листяний перегній), узятим із міжрядь. Такий ґрунт легко засипати восени і розгрібати навесні (у квітні), коли мине загроза заморозків.

Дерева хурми так само зимують у бочках, поставлених вертикально. Попередньо стовбури обмотую мішковиною, зв’язую гілки і наповнюю бочки опалим листям. Щоправда, таке укриття для зимівлі хурми, на мою думку і з огляду на досвід, не дуже надійне, на відміну від укритого в траншеї і засипаного землею граната. Під таким укриттям гранати в мене жодного разу не вимерзали, навіть у суворі зими. Крім цього, зручність такого способу полягає ще й у тім, що при розкритті рослини не пошкоджуються, позаяк половинки бочок просто знімаються і складуються, не займаючи багато місця.

Станіслав БУГАЙОВ.

м. Енергодар Запорізької обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 48(674) від 28 листопада 2012 р., стор.11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

З унабі ризикувати не варто

Ср Лис 28 , 2012
Багато років займаючись вирощуванням зизифусу (китайського фініка, ююби, жожоби або унабі, як його ще називають), хочу сказати, що висаджувати цю субтропічну рослину потрібно задовго до настання морозів. Пізнє висадження небажане. Якщо ж сталося так, що саджанці придбані надто пізно чи зима настала рано, то ризикувати з висадженням не слід. Їх […]