Зарубіжні «гості» на томатній грядці

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Підійшов до завершення черговий томатний сезон. Для багатьох дачників він був не дуже вдалим: посуха і спека значно вплинули на врожай. Але наша родина вже давно забула, що таке залишитись без помідорів. За багато років ми випробували багато сортів, не боялись експериментувати, відбирали кращі. Щось міняли в агротехніці, у термінах сівби насіння та садіння розсади у відкритий ґрунт, але основних правил дотримувались. А це — хороші сорти, якомога більше гною під осінню оранку, пасинкування, обривання нижнього листя, підв’язування кущів до кілочків. Вперше за останні роки обійшлися без «хімії»: не обприскували рослини від фітофтори навіть для профілактики.

Розсаду вирощували в парнику. Термін сівби насіння впродовж останніх років стабільний — квітень. Попередньо насіння замочуємо на півгодини в слабкому розчині марганцівки, а потім на добу — у теплій воді. Садіння розсади у відкритий ґрунт провели з 3 по 10 травня. Низькорослі сорти висаджували з відстанню між кущами 40 см, а між рядами — 60 см. Високорослим потрібно трохи більше місця між рядами. Багато хто рекомендує цю відстань доводити до 80 і навіть 90 см. Однак, враховуючи, що кущі потрібно притіняти, саджаємо їх через 70 см.

Весна цього року була відносно теплою, і розсада розвивалась добре. А ось за літо пройшло лише два дощі: один із градом, а другий супроводжувався сильним вітром. Вологи було недостатньо, доводилось раз на тиждень рослини поливати. Масово дозрівати томати почали на два тижні раніше, ніж зазвичай: висока температура впродовж літа змушувала всі рослини швидше плодоносити. Ми інколи не встигали збирати врожай.

Більш як 15 кг з куща дали сорти АвстралієцьСтупікеШоколадний смугастийЛаносОленкаФранцузький кетяговийЧудо земліРожевий медВелика дівчинкаЦукерки Вірджинії та інші, які давно зарекомендували себе з найкращого боку. Приємно здивували нові сорти: Індійський смугастийГігант 11Червоний смугастий кабанВізирЧервоний бархатШарпей червоний та інші. Багато із них мали всі дані (смак, зовнішній вигляд), аби поповнити мою колекцію.

Сорти із серії Вернісаж потішили екзотичною формою і різноманіттям барв: жовті, чорні, зелені, рожеві — краса невимовна! Вони вже полюбились багатьом городникам США і Канади. Найсолодший — Вернісаж чорний — другий рік поспіль виграє конкурс томатів в американському штаті Міссурі. Хороший урожай дали жовтоплідні та оранжеві сорти: Батько заходу (рос. — Отец заката), ЕросРимська свічаСолодкий СоланоРейнаЛимон-2Медовий СпасРадуницяСлонові яйця. У них підвищений уміст такого корисного для організму бета-каротину.

За традицією на нашому городі вирощувалось близько 270 сортів томатів, причому 70 із них — новинки з усіх куточків світу. Доглядаючи за ними, з величезним інтересом вивчав «гостей» із США, Канади, Китаю, Японії, Англії та Росії. Сьогодні розповім лише про деякі, які потішили своїм урожаєм.

Почну з низькорослого рекордсмена з Канади — сорту Солодкі. Дозрів він одним із перших. Писати про смакові якості немає сенсу: назва говорить сама за себе. Кущ заввишки до 50 см. Плоди — рожеві витягнуті сливки з маленьким носиком. Вага — 30-40 г. Плодів на рослині дуже багато: десяти кущів вистачило, щоб забезпечити родину консервованими томатами, а дітей потішити свіжими.

Серед томатів чері подобаються сорти Доктор Грін (найсолодші плоди), Рожевий кварцАмурський тигрНайменший у світіДоктор КеролінАнгорський суперсолодкийБіла смородина і Таврійська богиня. Один із найурожайніших сортів цього року — Дакоста португальська, я одержав його від колеги з Росії. Сорт прекрасно вистояв у спеку й обдарував нас плодами. Кущ у нього заввишки до одного метра. Плоди округло-серцеподібні, рожеві, середня вага — 700-800 г, а окремі екземпляри за гарного догляду досягають кілограма.

Кілька років вирощуємо пізньоспілий сорт Чудо-банан. У нього надто тугі плоди вагою до 150 г. Дуже красиві, із малою кількістю насіння, соковиті, червоного кольору. Форма плодів — витягнуто-сливоподібна. Смакові і засолювальні властивості заслуговують найвищих оцінок. До переваг сорту належить і його врожайність — до 8 кг із низькорослого куща! Плодоносить Чудо-банан до заморозків, навіть останні плоди дуже соковиті і солодкі. Сорт лежкий, транспортабельний, стійкий до фітофторозу та кореневої гнилі.

Багато років нашу родину тішить і середньоспілий сорт томата власної селекції Подарунок Юрію (я назвав цей сорт ім’ям брата, котрий уже багато років працює пліч-о-пліч зі мною на городі). Округлі жовті плоди цього сорту важать 120-150 г і за смаком та солодкістю значно перевершують багато інших томатів із таким забарвленням. У них значно більше каротину, і вони не викликають алергічних реакцій. Відмінно підходять для дитячого і дієтичного харчування. Завдяки тугості і чудовим смаковим якостям ці помідори чудові для цільноплідного консервування і засолювання.

Два роки вирощував середньоспілий томат Bleve P20, одержаний із університету американського штату Орегон. Насінням зі мною поділився безпосередньо автор сорту Джим Майєрс, який працює там і багато років займається селекцією бобових культур. Джим — талановитий селекціонер, він створив десятки сортів квасолі і гороху. У списку його «творів» — і два унікальних сорти томатів: надранній Легенда і Bleve P20. На сайті університету я побачив фотографію томатів із абсолютно синіми, як у баклажанів, плодами. І загорівся бажанням одержати сорт, котрий ще не поширюється навіть у Канаді і США.

Лише завдяки нашому знайомству і спілкуванню через американську соціальну мережу, Джим Майєрс погодився переслати мені десять насінин цього сорту. Ось так я його і розмножив. Цього року в мене було вже 50 його кущів. Посадив так багато тому, що смачні плоди цього сорту гарні для консервування. Новинка мені дуже подобається, тож я хочу якомога швидше поширити цей сорт в Україні. Просто унікальний синій помідор! Його зелені плоди під час росту під впливом світла поступово стають темно-фіолетовими. Нижня половина спілих томатів — червона. Вага плодів — 70-80 г. Вони округлі. М’якоть рожевувато-червона, ароматна, туга. Цікаво, що листя у рослини від холоду багровіє.

А про новий сорт Великий Зак, котрий є найбільш великоплідним на моєму городі (мій рекорд окремого плоду — 2650 г), я вже писав у № 45 «ЗМГ» .

Руслан ДУХОВ.

Вул. Тюркіна, буд. 41, с. Мишурин Ріг
Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., 51610

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 48(674) від 28 листопада 2012 р., стор.3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Незвичайний «слоновий зуб»

Ср Лис 28 , 2012
Світ рослин різнорідний і розмаїтий, без перебільшення, кожен його представник може чимось здивувати. Я хочу розповісти читачам про прекрасний кактус із роду корифанту — корифант «слоновий зуб». Доглядати за цією рослиною нескладно, а завдяки цвітінню і зовнішньому вигляду вона стане окрасою будь-якого інтер’єру. Рід корифанту у перекладі із грецької означає «рослина, […]