Груші: час вибирає гідних, а природа — випробовує

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Груші сорту Старкримсон

Груші сорту Старкримсон

Коли читаєш опис сортів, завжди віриш, що можна виростити й у себе на присадибній ділянці плоди з такими ж прекрасними якостями. Та лише час відбирає гідних уваги, пристосованих до кліматичних умов для даної місцевості. Більше десяти років тому я посилено шукав різні сорти груш для вирощування на підщепах айви. Відвідував садівників, спілкувався зі співробітниками Жовтневої державної сортовипробувальної ділянки, листувався із колекціонерами. У моїй колекції було зібрано близько 70 видів груш від раннього до пізньозимового термінів дозрівання. Наразі залишилося трохи більше десятка. Хочу підкреслити: це стосується тільки груш, вирощуваних на підщепах айви. Спочатку загальне зауваження. Слаборослі сорти, такі як Якимівська, Марія, Олів’є де Сер та інші, швидко вступають у плодоношення, утворюють велику кількість кільчаток і припиняють ріст. Їх бажано вирощувати на підщепах лісової груші або їй подібних. За середньорічною кількістю опадів наша місцевість належить до Степу, та в останні спекотні й сухі роки здається, що це напівпустеля. А оскільки коренева система айви розміщена в основному у верхньому шарі ґрунту, то одержати плоди гарної якості можна лише при достатньому водопостачанні. Та навіть у таких умовах деякі сорти груш зарекомендували себе добре. Про них мені й хотілося б розповісти.

Старкримсон — клон Бере Боска, плоди малиново-фіолетового забарвлення, при дозріванні малинового. Ошатні, великі, смачні. Дозрівають у серпні. Збирати треба під час збиральної зрілості (зазвичай це почервоніння біля плодоніжки), позаяк перезрілі плоди починають надто розм’якшуватися зсередини. При сильних вітрах осипаються.

Вільямс червоний — сорт літньо-осінній, плоди великі, ошатні, смачні, з мускатним ароматом. Вчасно зірвані, вони дружно дозрівають при зберіганні. Забарвлення малинове, суцільне або на більшій частині плода. Сорт урожайний.

Груші сорту Дюшес Ангулем

Груші сорту Дюшес Ангулем

Дюшес Ангулем — сорт літньо-осіннього терміну дозрівання. Дуже великі плоди, нерівнобокі, відмінного смаку, жовті. На жаль, при зливах з вітром вони осипаються. Цей сорт потребує своєчасного збирання. Рано зібрані плоди можуть не розм’якшитися.

Микола Крюгер. Великі, смачні плоди із забарвленням на сонячному боці, літньо-осіннього терміну дозрівання. Сорт використовують як вставку при несумісності інших сортів із айвою.

Аби прискорити вирощування цінних сортів груш, несумісних з айвою (на кшталт Бере Боск), я в липні-серпні на однолітніх приростах Миколи Крюгера виконував окулірування з інтервалом приблизно 10-12 см, а навесні розділяв на живці і щеплював покращеним копулюванням (у березні, квітні) на айву (маю на увазі айву Анжерську, ВА-29 або інші).

Виставкова. Сорт пізньоосіннього терміну дозрівання. Плоди дуже великі, жовтого кольору, смачні, ароматні. Перевантаження — не допускається. Аби плоди були лискучі й ароматні, їх треба вирощувати вагою не менше 200 г. Інакше вони стають терпкими і можуть не розм’якшитися при зберіганні.

Бере Боск. Класичний осінній сорт — еталон смаку для осінніх сортів. На айві вирощується тільки через вставку із Кюре, Ільїнки або Миколи Крюгера. Плоди великі, іржависті, дуже смачні, добре тримаються на деревах, не розм’якшуються.

Киргизька зимова. Дуже цікавий сорт. Незвичайне листя. Єдиний сорт, який не уражається в мене попелицею і мідяницею. Дозріває нерівномірно. Плоди треба збирати за 2-3 прийоми. Уживати їх можна з листопада до лютого. Не в’януть, схожі на лимони, на сонячному боці з рум’янцем. М’якоть соковита, відколюється, смак гарний, специфічний. До вступу в плодоношення пагони ростуть вертикально, тому їх необхідно акуратно відгинати на 60 градусів до горизонту, не обрізуючи.

Ізюминка Криму. Сорт ранньозимового терміну дозрівання, гарно формує крону. Плоди великі, дуже смачні. Не можна допускати перевантаження — плоди стають дрібними, терпкими, несмачними і не розм’якшуються.

Кримська зимова. На мій погляд, це один із кращих у нашій місцевості зимових сортів. Плоди великі, зеленуватого кольору, з рум’янцем, зберігаються до січня. Відмінного смаку, кислуваті, з м’якоттю, що тане у роті.

Прикарпатська. Сорт пізньозимового терміну дозрівання, зберігається до квітня. Дуже великі плоди, при дозріванні набувають жовтого кольору, злегка іржависті, міцно тримаються на гілках, гарного смаку.

Крім вищеперелічених сортів, хотів би звернути увагу на невибагливість до вирощування і високу врожайність груш ранньолітнього сорту Ільїнка, плоди якого треба вживати зразу, не допускаючи перезрівання; і Кюре — ранньозимового сорту. Останній бажано вирощувати, не допускаючи перевантаження.

На завершення хотілося б сказати про особливості груш різних термінів дозрівання. Ранньоспілі груші не повинні повністю дозрівати на плодових деревах. Їх краще збирати за тиждень до цього, аби вони за період дозрівання набули свого повного специфічного аромату. Якщо ж залишити на дереві аж до фази їх споживчої спілості, то після збирання врожаю такі груші необхідно негайно використовувати, позаяк схоронність їх у свіжому вигляді невисока. Пізньостиглі груші, призначені для зберігання, слід збирати у фазі знімної спілості, аби краще їх можна було доставити до місця зберігання. Пізньозимові сорти слід збирати якнайпізніше, з настанням заморозків — не повністю доспілі вони можуть не розм’якшитися. Терміни дозрівання груш установлюються за зміною їх початкового зеленого забарвлення або за легкістю відділення плодів при зриванні.

Володимир СЕМАК.

м. Миколаїв.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 47(673) від 21 листопада 2012 р., стор.8.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Аналіз і вдосконалення конвеєра столових сортів в Україні

Ср Лис 21 , 2012
Наразі загальна площа виноградних насаджень усіх категорій сільськогосподарських підприємств України становить 93,3 тис. га, з них 13,6 тис. га припадає на частку столових сортів. Результативність ведення галузі у господарствах повинна забезпечуватися сортовим складом, оптимальним поєднанням площ, зайнятих столовими і технічними сортами, а також раціональною структурою насаджень щодо ступеня стійкості, термінів […]