Лежкість білоголової капусти залежить, насамперед, від сорту. При зберіганні сорти не можна змішувати, позаяк капустина менш лежкого сорту може стати осередком гнилі серед головок більш лежкого. Відрізнити сорти один від одного можна за формою головки — округлої, пласкої, подовженої. Але, як з’ясувалося, не все так просто. При різній агротехніці той самий сорт може утворювати головки різної форми.
Наприклад, при значному азотному підживленні й відносно низькій забезпеченості калієм і фосфором рослини формують нетугу головку округлої форми. Висока забезпеченість калієм і фосфором сприяє формуванню тугої і пласкішої головки. У сортів з округлою формою в посушливі роки помітно збільшується кількість головок з овальною формою.
Від форми, розміру листків і їх кількості залежить тугість головки. Верхнє її листя зеленого кольору, внутрішнє — біле, оскільки не містить хлорофілу. Від кількості хлорофілу в зовнішньому листі залежить схоронність капусти. Лежкі сорти мають хлорофілу і каротиноїдів у 2-3 рази більше, ніж менш лежкі. А щільне розміщення листя сприяє меншій втраті води його тканинами, що підвищує стійкість до захворювань при зберіганні. При неправильній агротехніці навіть у лежких сортів верхівкова брунька рано виходить зі стану спокою, качан подовжується, головка розтріскується і стає непридатною для подальшого зберігання.
Сумська обл.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 46(672) від 14 листопада 2012 р., стор.3.