Чому гниють кормові буряки

Переглядів : 6
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

«Завжди вирощували кормові буряки, бо тримаємо різну живність. Але вже два роки в нашім районі нікому не вдається зібрати їх урожай. Навесні буряки сходять добре, начебто б ростуть нормально до серпня, а затим починає в’янути і сохнути листя, та й самі коренеплоди в’януть і загнивають. Підкажіть, у чім причина і як урятувати врожай.

Н.Г. ШКИРЯ.

сел. Марківка Луганської обл.».

Останнім часом з подібними запитаннями звертаються городники не лише Луганської, а й Харківської області.

Кормовий буряк за вмістом сухої речовини і загальною поживністю серед коренеплодів посідає одне з перших місць. А як недорогий корм узагалі займає першість. Корінь його м’який, добре поїдається худобою. За вмістом цукру кормові буряки посідають друге місце після цукрових і моркви. Цінність їх особливо велика в зимовий період, коли основу раціону тварин становлять сухі й консервовані корми, бідні вітамінами і мінеральними солями. Кормові буряки сприяють підвищенню удоїв і покращують якість молока.

Як і інші культури, буряк уражався деякими хворобами, але такої небезпечної, яка б знищувала практично весь урожай, донедавна не було. Судячи з описаних ознак, насадження кормових буряків ушкоджені вірусним захворюванням за назвою ризоманія. Ця карантинна хвороба вже давно лютує в усіх країнах Європи, в Америці, Японії, Китаї і в основному на посівах цукрового буряку. Перші осередки хвороби в Україні були зафіксовані в 1981 році в бурякосійних районах Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької, Київської і Черкаської областей. Вірус міг бути занесений на городи східних областей з насінням, оскільки в основному його завозять до нас із Польщі. Але потрапити він міг і іншими шляхами: із коренеплодами, жомом, на колесах автомобілів тощо.

При ризоманії коренеплоди виростають дрібними, недорозвиненими, дуже вкороченими в нижній частині, деформованими, з великою кількістю дрібних, переплетених між собою корінців. Багато з них відмирає, а поруч виростають нові, які пронизують ґрунт усього на 10-15 см і настільки щільно, що земля навколо них за структурою стає схожою на торф. При висмикуванні уражених коренеплодів їх корінці відриваються і залишаються у ґрунті. Такі коренеплоди тверді, волокнисті, із грубими, здерев’янілими, побурілими і практично відмерлими судинами. Хворі коренеплоди загнивають ще під час росту, в серпні, хоча зазвичай вони набирають масу саме в серпні-вересні.

Помітити, що з буряками щось не гаразд, можна вже у червні-липні за станом рослин на окремих ділянках грядки. Вони жовтіють, нижнє листя засихає, а верхнє в’яне, і вигляд у нього безживний. Ті ж рослини, які «доживають» до збирання, а це всього 30-40%, починають гнити через 15-20 днів після того, як їх вибрали із землі.

Ризоманія — хвороба вірусна, і проти неї ще не розроблені надійні хімічні засоби лікування. Найстрашніше те, що вірус може зберігати життєздатність у ґрунті до 10 років. Тому навіть такий дійовий прийом профілактики хвороб, як чергування культур, може і не допомогти. Але для запобігання ризоманії бажано дотримуватися таких правил.

Усі види буряку: кормового, цукрового, столового, а також мангольд потрібно повертати на колишнє місце не раніше ніж через 5-10 років. Кращі попередники для кормових буряків — пшениця, жито, горох, кукурудза, кормові боби, овочеві культури. Не слід вирощувати буряки на ділянках із близьким заляганням ґрунтових вод. Потрібно глибоко розпушувати ґрунт після сильних дощів і рясних поливів. Не можна допускати розростання на буряковій плантації повитиці, яка може служити осередком розмноження ризоманії. Не слід залишати на насіння маточники буряку на ділянках, де відзначені ознаки захворювання.

Оскільки вірус частіше уражає ослаблені рослини, потрібно забезпечити буряки високим рівнем живлення. Восени внести у розрахунку на 10 м2 по 80-100 кг перегною або напівперепрілого гною. Залежно від родючості ґрунту вносять також мінеральні добрива. Фосфорні й калійні можна вносити як восени під оранку, так і навесні перед сівбою. На піщані й супіщані ґрунти калійні добрива вносять навесні. Після появи сходів і першого проривання кормові буряки підживлюють азотними добривами (до 100 г на 10 м2). Наприкінці червня — на початку липня можна внести в такій же дозі фосфорні й калійні добрива. При низькому та середньому вмісті бору і марганцю у ґрунті застосовують позакореневі підживлення борними і марганцевими добривами у фазі 10-12 листків (змикання бадилля в міжряддях) — борну кислоту нормою 1 г на 10 л води, марганцеві добрива у 2-4 рази менше за попередній препарат. За посушливих умов вегетаційного періоду дають максимальну дозу бору (3 г на 10 л води). Кормові буряки дуже вибагливі до вологи. Багато її потрібно при проростанні насіння й у другій половині росту буряків (600-700 л на сотку).

Нещодавно з’явилася інформація про те, що наразі селекціонери займаються виведенням сортів, стійких до ризоманії. Але коли вони з’являться, сказати важко.

Володимир ПОНОМАРЬОВ,
фахівець із захисту рослин.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 41(667) від 10 жовтня 2012 р., стор.3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Пуансетія до Різдва

Ср Жов 10 , 2012
Напередодні новорічних свят у квіткових магазинах усього світу проходить жвава торгівля дивовижно гарними, яскраво забарвленими квітами під назвою пуансетія. Неможливо пройти повз неї і не купити, адже така рослина створює в будинку атмосферу свята, затишку і тепла. Можна знайти у продажу сорти високорослі й низькорослі, з великим червоним, рожевим, бордовим, […]