Колоноподібні яблуні, або Велике розчарування садівника

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Останнім часом великого поширення набули колоноподібні дерева, що ростуть в один стовбур, який густо обростає плодовими утвореннями (кільчатками, списиками, плодовими гілочками), тобто практично без бокових галужень. В основному на ринках можна натрапити на такі яблуні, хоча є згадки і про колоноподібні сливи, груші та інші культури. Ажіотаж, як кажуть, породжує попит. Але чи варта шкурка вичинки? Думки щодо цього різняться. Адже на колір і смак товариш не всяк. Та й мета в усіх різна. Одним треба здивувати сусіда, а інші роблять ставку на врожай. Пропонуємо увазі читачів думку садівника В.М. Капштика з Маріуполя:

— Багато хто вважає, що карликові яблуні — це колоноподібні дерева, але це не так. Це зовсім різні види дерев. Карликові дерева — це звичайні сорти яблунь, щеплені на карликову підщепу М9. Саме на ній закладають сади інтенсивного типу. А колоноподібні дерева — це зовсім інший тип рослин.

Колоноподібні яблуні з’явилися на початку 70-х років минулого століття. Робота з вивчення їх форм розпочата ще радянськими селекціонерами, зокрема в Москві, в Інституті садівництва (раніше Науково-дослідний зональний інститут садівництва Нечорноземної смуги — нині Всеросійский селекційно-технологічний інститут садівництва і розсадництва). На основі канадського й англійського матеріалу був створений великий гібридний фонд колоноподібних яблунь, з яких виділили багато дрібних форм і сортів: Арбат (КВ43), Баргузин (КВ53), Валюта (355/37), Останкіно (КВ71) і т. д. З доброго почину і пішло поширення «колон» по всій країні. Із 1980-х років колоноподібні яблуні почали вивчати і в Україні. Спочатку в Київському інституті садівництва, а затим і в інших наукових установах та розсадниках. Завдяки багатообіцяючим рекламі і характеристикам великий інтерес до них виявили садівники-любителі, спокушені можливістю одержати надвисокі врожаї яблук з невеликої земельної площі.

Попри малі розміри крони ці дерева забезпечують гарну врожайність із одиниці площі при використанні відповідних підщеп і схем висадження. Використовуючи властивості такої яблуні і її поєднання з підщепою М27, англійці показали можливість одержання більше 40 центнерів яблук з однієї сотки на третій рік, що в сотні разів більше за середній урожай в наших садах. Щільність садіння таких рослин становила 14-15 штук на 1 м2 (приблизно 20 х 30 см).

Газети і журнали розрекламували колоноподібні яблуні, а продавці на ринках показували вражаючі фотографії дерев, увішаних плодами. Гарантували по 10 кг урожаю з дерева і по 1 т яблук із сотки зі схемою висадження 60 см між деревами. Після такої реклами садівники-любителі із захватом стали купувати садивний матеріал колоноподібних яблунь.

На жаль, згодом покупці дуже розчарувалися в них. Дерева погано, а іноді й узагалі не плодоносили. Відзначався їх сильний ріст замість очікуваного карликового виду. Плоди в них були в основному низької товарної якості. Рідко трапляються сорти з позитивними характеристиками.

Колоноподібні яблуні в основному окулірують на середньорослих підщепах 54-118 і ММ106, позаяк корені в них мичкуваті й добре розвинені. На цих підщепах дерева пізніше вступають у плодоношення (на 4-й рік) і мають досить сильний ріст. Колоноподібні яблуні, окулірувані на карликових підщепах, також показали себе не з кращого боку. Такі дерева швидко старіли, а плоди дрібніли.

Для експерименту в Криму був посаджений колоноподібний сад. Але через низькі товарні та смакові якості яблук у ньому навіть урожай не збирають. Зараз він занедбаний. Тож власникам колоноподібних яблунь не слід сподіватися, що колись вони раптом рясно почнуть плодоносити і тішити господарів. Якщо вже слідувати новим технологіям, то краще переходити на сад інтенсивного типу (на клонових підщепах) зі схемою садіння 3 х 1 м.

Володимир КАПШТИК,
фахівець із розсадницької справи.

Вул. Радищева, 69, м. Маріуполь Донецької обл.
Тел. 050-602-26-40; 098-217-31-70.
Е-mail: vovak5@rambler.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 41(667) від 10 жовтня 2012 р., стор.11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Сінна паличка проти мілдью

Ср Жов 10 , 2012
Минула зима в наших краях була екстремальною. З кінця січня і до середини лютого температура повітря знижувалася до -25…29°С, а два рази термометр уранці показував навіть -32°С. Виноградник у мене був добре вкритий землею, та й сніг випав шаром 30-40 см, але все-таки через морози переймався дуже за схоронність винограду. […]