Цибульку — під зиму

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

У жовтні роботи на городі йдуть до завершення. Більшість землеробів полегшено зітхає у передчутті довгоочікуваного відпочинку. Але саме в жовтні пора подбати про підзимове висадження цибулі. При вирощуванні своєї сіянки особливо складно зберегти дрібну її фракцію, оскільки під час зберігання в кімнатних умовах такі цибулинки до весни майже повністю висихають. Пропоную свій спосіб підзимового садіння цибулі. Для мене він підходить ще й тому, що навесні не буде клопотів з її висадженням, коли справ і так багато.

Щоб до осені мати свій садивний матеріал, навесні я густо сію чорнушку на сіянку. Роблю це якомога раніше, як тільки дозволяє стан ґрунту. Насіння висіваю широкою смугою (5-6 см) із такою відстанню між рядками, щоб між ними могла пройти сапка. Після цього засипаю його ґрунтом шаром 1-2 см, злегка прикочую і мульчую перегноєм. Для одержання дружних сходів при сухій погоді необхідні 1-2 поливи. Аби посіви не заросли бур’янами, регулярно розпушую міжряддя. Насадження нічим не підживлюю. Коли починає вилягати листя, сіянку викопую і розкладаю на грядці для просушування. Після цього листя легко відтирається руками. Сіянку провіюю на вітру, сортую на дві фракції — велику (більше 1 см) для весняного висадження і дрібну (до 1 см) для підзимового.

Зауважую, що для підзимового висадження придатна сіянка лише дрібної фракції. Невеликий запас поживних речовин у цибулинах не дозволяє їм стрілкуватись, а забіг у часі, який рослини одержують завдяки висадженню під зиму, дає можливість одержати напровесні цибулю на перо, а на початку липня — товарну цибулину. Крім того, площі, що рано звільнилися із-під цибулі, можна використовувати під інші культури.

Висадження цибулі слід завершити не пізніше ніж за 3-4 тижні до замерзання ґрунту. Цибулю не можна висаджувати на одному місці більше двох років поспіль, повертають її туди ж не раніше ніж через 4-5 років. Свіжий гній під цю культуру не вносять. На бідних ґрунтах, які все ж доводиться вдобрювати у рік садіння, я використовую перегній або компост, що розклався. Після свіжого органічного добрива рослини формують більшу листяну масу і мають розріджену структуру, яка робить цибулини непридатними до зберігання.

Ріпчаста цибуля досить вибаглива до родючості землі, вона добре росте на легких перегнійних суглинках або перегнійно-піщаних ґрунтах, обов’язково досить вологих. Добре вдається цибуля на мулуватих наносних ґрунтах у теплих річкових долинах. Гарними попередниками для цибулі є білоголова капуста, картопля і кукурудза (під них якраз і вносять свіжий гній).

Ділянку під цибулю вибираю таку, на якій не застоюються весняні талі води. Нарізаю борозни густо, через 1-2 см, і саджаю сіянку. Глибина садіння — 3-4 см, при мілкішому висадженні цибулини навесні «випирають» із ґрунту. Борозни засипаю землею, зверху мульчую перегноєм. Поверхню грядки вкриваю сухим листям, а щоб його не здуло вітром, поверх укладаю кукурудзиння. Узимку на ділянці затримую сніг, завдяки чому зменшується небезпека вимерзання садивного матеріалу.

Як тільки зійде сніг, покриття із кукурудзиння і листя знімаю і проводжу перше підживлення розведеним пташиним послідом. Від початку відростання листя проводжу друге підживлення (по листю) водорозчинним добривом-регулятором із мікроелементами у вигляді хелатів плантафол N30P10K10. Через 10 днів після другого підживлення обприскую цибулю 1-відсотковою бордоською рідиною, в яку додаю плантафол N10P54K10.

Цибулю на перо збираю не раніше ніж через тиждень після цієї обробки. Аби відстрашити цибульну муху в період яйцекладки, ґрунт уздовж рядків посипаю тютюновим пилом у чистому вигляді або навпіл із вапном (1-2 кг на 10 м2). Зазвичай проводжу дві обробки через 8-10 днів проти першого покоління мухи й одну — проти другого. Перше покоління личинок завдає шкоди у червні, друге — у середині липня.

Останнє позакореневе підживлення плантафолом N5P15K45 виконую на початковій стадії дозрівання цибулин. Плантафол використовую з розрахунку 25 г на 10 л води. У міру росту листя цибулю проріджую, вириваючи рослини міцніші, з більшою масою зелені, аби дати можливість дорости меншим цибулинам. Вирвані рослини використовую в їжу. Ділянку тримаю чистою від бур’янів і при потребі поливаю.

Збираю цибулю тоді, коли сформувалися цибулини і починається вилягання листя, а покривні лусочки частково набули властивого для сорту забарвлення. Якщо дозволяє погода, цибулини для просушування залишаю на грядці, якщо вогко і дощить — просушую на горищі. Цибуля, вирощена цим способом, дуже добре зберігається.

Після збирання цибулі на грядці, яка звільнилася, висіваю редиску або дайкон, можна також посадити вдруге картоплю, спаржеву квасолю або кабачки. Це вже справа індивідуального смаку, позаяк теплих днів попереду ще достатньо.

По-моєму, цей спосіб підзимового садіння цибулі заслуговує на увагу, позаяк заощаджує дорогоцінний весняний час, дозволяє використовувати без втрат вирощену сіянку, дає можливість зібрати з однієї площі два врожаї, забезпечує досить рано родину пером і ріпчастою цибулею.

Лариса МАРУЩАК.

Вул. Певрянська, буд. 16а,
м. Виноградів Закарпатської обл., 90300.
Тел. 095-68-53-759.
Е-mail: marushchak_lora@ukr.net

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 40(666) від 3 жовтня 2012 р., стор.3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Нові сорти у держреєстрі України. Щедрик й Псельська

Ср Жов 3 , 2012
Ми відкриваємо нову рубрику, в якій досвідчені картоплярі-сортовипробувачі й учені знайомитимуть городників із характеристиками нових і перевірених часом сортів картоплі. У 2012 році до Реєстру сортів сільськогосподарських рослин, рекомендованих для вирощування в Україні, включено 12 сортів вітчизняної і закордонної селекції. У № 39 «ЗМГ» були дані характеристики двох українських сортів. […]